Постанова

від 08.05.2015 по справі 817/1040/15

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1040/15

08 травня 2015 року 09год. 10хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Школяр О.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області доФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 43559,34 грн,

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ДПІ у м. Рівному ) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) про стягнення податкового боргу в сумі 43559,34грн.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, про причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить відправлений лист, який повернувся на адресу суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання"(а.с.21).

Згідно із частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін в судовому засіданні. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що за ФОП ОСОБА_1 рахується податковий борг по податку на доходи фізичних осіб в сумі 43559,34грн.

Дана заборгованість виникла на підставі:

- податкового повідомлення-рішення № 0005441742 від 05.09.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем на суму 33451,63грн. та за штрафними санкціями на суму 8362,91грн.

- нарахування пені у сумі 1744,80грн.

Наявність заборгованості також підтверджується розрахунком податкового боргу (а.с.3), карткою особового рахунку по податку на доходи фізичних осіб (а.с.4).

На момент розгляду справи судом, заборгованість перед бюджетом на загальну суму 43559,34грн. відповідачем не погашено.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 36.1. ст.36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 ст. 38 цього Кодексу передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Судом встановлено, що актом від 30.07.2014 року №126/17-16-17-01/НОМЕР_2 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо отримання доходу у вигляді додаткового блага у 2013 році та подання декларації про майновий стан та доходи за 2013 рік гр. ОСОБА_1 за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 рік, встановлено порушення ст.49, ст.164, ст.167, ст.168, ст.179 Податкового кодексу України (а.с.6-10).

Таким чином, на підставі даних акту перевірки, позивачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0005441742 від 05.09.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання відповідача.

Відповідно до п.п.54.3.1. п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Пунктом 54.5 ст. 54 цього Кодексу передбачено, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Так, пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.56.18. ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Також, згідно із абз. 4 п.56.18. ст. 56 цього Кодексу при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Враховуючи відсутність доказів оскарження податкового повідомлення - рішення № 0005441742 від 05.09.2014 року, грошове зобов'язання є узгодженим.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України зазначається, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу було виставлено податкову вимогу форми "Ф" від 15.10.2014 року № 4268-25 на загальну суму 41814,54грн., яка була надіслана відповідачу, яка була надіслана згідно із копії поштової квитанції(а.с.12). У встановленому порядку податкова вимога не оскаржувалася.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його територіальні органи.

Відповідно до п. 41.2 ст. 41 цього Кодексу, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

У відповідності до п. 87.11. ст.87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. На момент розгляду справи, у суду відсутні докази сплати відповідачем заборгованості в сумі 43559,34 грн.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги податкового органу є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.

В силу ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р.н. НОМЕР_2) податкову заборгованість в сумі 43 559 (сорок три тисячі п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 34коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.