Постанова

від 13.05.2015 по справі 819/1159/15-а

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1159/15-a

13 травня 2015 р.м. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в місті Тернополі адміністративну справу за позовною заявою Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Хоростківського міського комунального підприємства "Комунальник" про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовною заявою до Хоростківського міського комунального підприємства "Комунальник" про стягнення 25500,00 грн. адміністративно-господарських санкцій та 229,50 грн. пені, посилаючись на те, що відповідач в порушення вимог ст.ст.19,20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" не забезпечив в 2014 році 1 робочого місця для працевлаштування інваліда при нормативі 1 особа і відповідно до 15.04.2015 року самостійно не сплатив адміністративні санкції у вказаному розмірі, у зв'язку з чим нараховано пеню за 9 днів прострочення у вказаному вище розмірі.

В судовому засіданні представники позивача Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів позовні вимоги підтримали, просять задовольнити та не заперечують щодо розгляду справи у письмовому провадженні.

Представник відповідача - Хоростківського міського комунального підприємства "Комунальник" в судове засідання не з'явився, заперечень на адміністративний позов не подав, хоча про день, час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно і належним чином у відповідності до вимог ст.ст.33,35 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи по суті у його відсутності за наявними документами.

Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Таким чином, судовий розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема звіту відповідача про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік (форма № 10 - ПІ) поданого 18 лютого 2015 року до Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб) за 2014 рік склала 22 особи і відповідно норматив робочих місць для інвалідів становить 1, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 0 осіб, середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 25500,00 грн.

Згідно вимог статті 20 вказаного Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно - господарських санкцій, за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, що використовує найману працю.

Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, відповідач до 15.04.2015 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 25500,00 грн., як визначено нормами Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості х сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько - правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 ст.218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно довідки Гусятинського районного центру зайнятості від 21.04.2015 року №03/475 у 2014 році Хоростківське міське комунальне підприємство "Комунальник" звітності форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" із потребою вакансій для інвалідів не подавали і відповідно безробітні інваліди до даного роботодавця не направлялися, коли у відповідності до вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідач такі звіти зобов'язаний був подавати щомісяця.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно застосовано адміністративно - господарські санкції в розмірі 25500,00 грн. та нараховано пеню за 9 днів прострочення в сумі 229,50 грн.

За таких встановлених обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.2,6,7,11,86,122,160-163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Хоростківського міського комунального підприємства "Комунальник" (48240, вул. Заводська, будинок 2, м. Хоростків, Гусятинський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 34854535) в користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції в розмірі 25500,00 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. та пеню в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 50 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.