Постанова

від 13.05.2015 по справі 826/3365/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 травня 2015 року № 826/3365/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгеоком" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київгеоком» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 01.10.2014р. №0004352203 та №0004342203.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкове повідомлення - рішення прийняті відповідачем протиправно, а тому підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2015 року відкрито провадження в адміністративний справі № 826/3365/15 закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 30 березня 2015 року.

У судовому засіданні 30 березня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

06 квітня 2015 року представником відповідача через канцелярію суду були подані письмові заперечення проти позовних вимог.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

На підставі направлення від 01.09.2014р. №1569/22-03 та на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 статті 75, п.п. 78.1.11 статті 78, п. 81.1 статті 81 ПК України, на підставі постанови старшого слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві лейтенанта податкової міліції Замятіна А.В. від 10.07.2014р. по матеріалам кримінального провадження внесеного до ЄДР за №32014100080000045 від 06.06.2014р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 1, ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 209 КК України та наказу від 01.09.2014р. №1581 відповідачем проведено перевірку ТОВ «Київгеоком» за результатами якої 12.09.2014р. складено акт №38/26-57-22-03-10/36852608 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ «Ванстарт» (код ЄДРПОУ 38893170), ТОВ «Мелес» (код ЄДРПОУ 37962032), ТОВ «Компанія Оріон Сервіс» (код ЄДРПОУ 38376328), ТОВ «Аквіта Трейд Союз» (код ЄДРПОУ 38662986) за період фінансово - господарських взаємовідносин» (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п.п. 14.1.228 статті 14, п. 138.11, 138.2, 138.8 статті 138, п.п. 139.1.1, 139.1.9 статті 139 ПК України, п. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 2.5 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995р. №88, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 103 265грн., за 2013 рік; порушення п. 44.1 статті 44, п. 185.1 статті 185, п. 188.1 статті 188, п. 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, п.п. 201.1, 201.6, 201.10 статті 201 ПК України, наказу Мінфіну «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 01.11.2011р. №1379 та порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджених наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1002, п. 1 п. 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 2.5 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995р. №88, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ на суму 138 200грн., у тому числі за період: вересень 2013 року - 16 500грн., жовтень 2013 року - 32 333грн., листопад 2013 року - 56 867грн., березень 2014 року - 9 900грн., квітень 2014 року - 9 900грн., травень 2014 року - 5 700грн., червень 2014 року - 4 000грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем 01.10.2014р. прийняті податкові повідомлення - рішення №0004352203, яким за порушення п. 44.1 статті 44, п. 185.1 статті 185, п. 188.1 статті 188, п. 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, п.п. 201.1, 201.6, 201.10 статті 201 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 207 300грн., у тому числі основний платіж - 138 200грн. та штрафні санкції - 69 100грн. та №0004342203, яким за порушення п.п. 14.1.228 статті 14, п. 138.11, 138.2, 138.8 статті 138, п.п. 139.1.1, 139.1.9 статті 139 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 154 897,50грн., у тому числі основний платіж - 103 265грн. та штрафні санкції - 51 632,50грн.

В порядку адміністративного оскарження податкові повідомлення - рішення залишені без змін.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Ванстарт» (код ЄДРПОУ 38893170), ТОВ «Мелес» (код ЄДРПОУ 37962032), ТОВ «Компанія Оріон Сервіс» (код ЄДРПОУ 38376328), ТОВ «Аквіта Трейд Союз» (код ЄДРПОУ 38662986), обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між позивачем (Замовник) та ТОВ «Аквіта Трейд Союз» (Виконавець) укладено Договір підряду №38 від 02.08.2013р. на проведення інженерно - геологічних вишукувань, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання під час проведення будівельно-монтажних робіт провести згідно завдання Замовника інженерно - геологічні вишукування: буріння спостережних свердловин, виконання замірів рівня підземних вод та складання звіту на об'єктах реконструкції існуючої забудови і подальшого будівництва житлових будинків та інших об'єктах, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Аквіта Трейд Союз» виписані податкові накладні №81 від 09.09.2013р., №102 від 11.09.2013р., №111 від 12.09.2013р. всього на суму 82 500грн., у тому числі ПДВ 16 500грн., а також Акти здачі - прийняття робіт №78 від 09.09.2013р., №83 від 11.09.2013р., №84 від 12.09.2013р.

Суми ПДВ включені позивачем до складу податкового кредиту у вересні 2013 року.

В податковому обліку, фінансово - господарські операції при придбанні послуг у ТОВ «Аквіта Трейд Союз» були включені до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 82 500грн. за 2013 рік.

Однак, як вбачається з наданих позивачем вказаних вище податкових накладних, у них відсутні прізвища та ініціали осіб, які їх склали.

Вказані податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, так як суми ПДВ становлять до 10 тисяч гривень.

Як вбачається з Акту перевірки, позивачем не було надано до перевірки банківські виписки чи платіжні доручення, які б підтверджували факт оплати отриманих вищевказаних послуг.

Разом з тим, з Акту перевірки вбачається, що ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт №632/26-54-22-02-10/38662986 від 28.10.2013р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Аквіта Трейд Союз» щодо підтвердження господарських відносин із платниками за період з 19.07.2013р. по 30.09.2013р., яким встановлено, що стан платника - внесено запис до ЄДР про відсутність за місцезнаходженням.

Основний вид діяльності - оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення.

Фінансовий звіт за 2013 рік та податкова декларація з податку на прибуток за 2013 рік не подавались.

Перевіркою також встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбані та продажу товарів (послуг) за перевіряємий період.

Також до відповідача надійшов від СУ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві протокол допиту засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ «Аквіта Трейд Союз» - Майкут О.М. від 30.05.2014р., який пояснив, що підприємство було зареєстровано за грошову винагороду без мети ведення фінансово-господарської діяльності.

02 жовтня 2013 року між позивачем (Замовник) та ТОВ «Ванстарт» (Виконавець) укладено Договір підряду на проведення інженерно - геологічних вишукувань №38, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання під час проведення будівельно-монтажних робіт провести згідно завдання Замовника інженерно - геологічні вишукування: буріння спостережних свердловин, виконання замірів рівня підземних вод та складання звіту на об'єктах реконструкції існуючої забудови і подальшого будівництва житлових будинків та інших об'єктах, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Ванстарт» виписані податкові накладні: №121 від 11.11.2013р., №181 від 14.11.2013р., №201 від 15.11.2013р., №261 від 18.11.2013р., №281 від 19.11.2013р., №301 від 20.11.2013р., №321 від 21.11.2013р. всього на суму 284 333,33грн., у тому числі ПДВ 56 866,67грн., а також Акти здачі - прийняття робіт: №84 від 11.11.2013р., №90 від 14.11.2013р., №92 від 15.11.2013р., №95 від 18.11.2013р., №96 від 19.11.2013р., №99 від 20.11.2013р., №102 від 21.11.2013р.

Суми ПДВ включені позивачем до складу податкового кредиту у листопаді 2013 року.

В податковому обліку, фінансово - господарські операції при придбанні послуг у ТОВ «Ванстарт» були включені до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 284 330,00грн. за 2013 рік.

Вказані податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, так як суми ПДВ становлять до 10 тисяч гривень.

Як вбачається з Акту перевірки, позивачем не було надано до перевірки банківські виписки чи платіжні доручення, які б підтверджували факт оплати отриманих вищевказаних послуг.

Як вбачається з Акту перевірки, відповідачу від СУ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надійшов протокол допиту засновника, директора та головного бухгалтера підприємства - Царюк І.А. від 08.06.2014р., який пояснив, що підприємство зареєстрував на своє прізвище на прохання незнайомих йому людей з метою працевлаштування. До діяльності підприємства жодного відношення не має.

Під час перевірки відповідачем встановлено, що фінансовий звіт за 2013 рік підприємство не подавало.

03 березня 2013 року між позивачем (Замовник) та ТОВ «Мелес» (Виконавець) укладено Договір підряду на проведення інженерно - геологічних вишукувань №55, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання під час проведення будівельно-монтажних робіт провести згідно завдання Замовника інженерно - геологічні вишукування: буріння спостережних свердловин, виконання замірів рівня підземних вод та складання звіту на об'єктах реконструкції існуючої забудови і подальшого будівництва житлових будинків та інших об'єктах, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Мелес» виписані податкові накладні: №41 від 03.03.2014р., №41 від 03.04.2014р., №261 від 14.05.2014р., №502 від 26.05.2014р., №221 від 12.06.2014р. та Акти здачі - прийняття робіт: №83 від 03.03.2014р., №94 від 03.04.2014р., №94 від 14.05.2014р., №103 від 25.05.2014р., №107 від 12.06.2014р.

Як вбачається з Акту перевірки, позивачем не було надано до перевірки банківські виписки чи платіжні доручення, які б підтверджували факт оплати отриманих вищевказаних послуг.

Суми ПДВ включені позивачем до складу податкового кредиту у березні, квітні, травні та червні 2014 року.

Вказані податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, так як суми ПДВ становлять до 10 тисяч гривень.

Як вбачається з Акту перевірки, під час перевірки позивачем не було надано перевіряючому жодних підтверджуючих бухгалтерських документів, оборотно - сальдових відомостей, документів які б підтверджували про фактичне надання послуг ТОВ «Компанія Оріон Сервіс» та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем (купівлею) продукції (послуг, робіт), використання підприємством у власній господарській діяльності.

Позивачем до суду був наданий Договір підряду №40 від 02.08.2013р. укладений між позивачем (Замовник) та ТОВ «Компанія Оріон Сервіс» (Підрядник) на проведення інженерно - геологічних вишукувань та складання звітів на об'єктах реконструкції існуючої забудови.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Компанія Оріон Сервіс» виписані податкові накладні: №84 від 15.10.2013р., №141 від 15.10.2013р., № 152 від 16.10.2013р., №161 від 17.10.2013р., №171, а також Акти здачі - приймання робіт.

На підставі вказаних податкових накладних позивачем задекларовано податковий кредит за жовтень 2013 року.

Вказані податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, так як суми ПДВ становлять до 10 тисяч гривень.

З матеріалів справи судом вбачається, що ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт №319/3-22-01/38376328 від 05.05.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія Оріон Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за період з 01.08.2013р. по 28.02.2014р., яким встановлено, що стан платника - віднесено запис до ЄДР про відсутність за місцезнаходженням.

Основний вид діяльності - діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування.

Податкова декларація з податку на прибуток за 2013 рік не подавалась.

Перевіркою не підтверджено задекларовані ТОВ «Компанія Оріон Сервіс» податкові зобов'язання з ПДВ за перевіряємий період, а також не підтверджено задекларований податковий кредит з ПДВ по контрагентам - постачальникам за вказаний період.

Таким чином, на підставі викладеного відповідач дійшов висновку про неможливість фактичного здійснення позивачем з вказаними контрагентами поставки робот (послуг) суб'єкту господарювання ТОВ «Київгеокон» через відсутність трудових ресурсів.

Отже, неможливо з'ясувати порядок пропускного режиму на будівельні майданчики ТОВ «Київгеокон» та наявності документально підтверджених фактів інструктажу працівників підприємства від ТОВ «Ванстарт», «Мелес», ТОВ «Компанія Оріон Сервіс», ТОВ «Аквіта Трейд Союз» по охороні праці, що відображається в журналі охорони праці.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст. 3 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704, первинні документи:

- це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за №168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями).

Враховуючи вищевикладене, позивачем не підтверджено фактичне здійснення постачання, приймання-передачі та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей по договірним взаємовідносинам з вказаними контрагентами.

Згідно з п. 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, розмір податкового зобов'язання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом - покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011, № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В ході розгляду справи судом встановлено, що операції між позивачем та ТОВ «Ванстарт», «Мелес», ТОВ «Компанія Оріон Сервіс», ТОВ «Аквіта Трейд Союз» не мали реального характеру. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів. Контрагентом перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою зниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведена реальність господарських операцій, оскільки не підтверджується час здійснення операції, відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, а також складені первинні документи не відповідають вимогам встановленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, на підставі вищевикладеного відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 01.10.2014р. №0004352203 та №0004342203, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Київгеоком» вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про судовий збір, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Законом України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - на рівні 1218,00 грн.

Враховуючи розмір майнових вимог, позивачу, в даному випадку, за звернення до адміністративного суду із майновим позовом слід було сплатити 4872грн.

Водночас, частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 487,20грн., а тому враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 4384,80 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Київгеоком» відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київгеоком» (код ЄДРПОУ 36852608) на користь Державного бюджету України (отримувач УДСКУ у Печерському районі, код 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, рахунок 31218206784007) решту суми судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 4384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 80 копійок).

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник