Постанова

від 15.04.2015 по справі п/811/1182/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 квітня 2015 рокусправа № П/811/1182/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.

за участю секретаря: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 травня 2014 року у справі №П/811/1182/14 за позовом до про Приватного підприємства «Альянсспецбудгранд» Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Альянсспецбудгранд» (далі по тексту - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001492202 від 19 грудня 2013 року.

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позові, зазначив, що не допускав порушень при формуванні податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, викладені в акті перевірки висновки є безпідставними, засновані на припущеннях та прийняті з порушенням вимог чинного законодавства України.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 травня 2014 року у справі №П/811/1182/14 адміністративний позов задоволено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачем здійснено реальне придбання товарів, а відповідачем не доведено факту безтоварного характеру господарських операцій та безпідставності формування податкового кредиту і податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Відповідач - Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач, зокрема, зазначив, що рішення суду першої інстанції винесено без врахування суттєвих обставин справи, які свідчать, що контрагент позивача ПП «Ватер-шпаг» (ТОВ «Взлет-Ера») не мало умов для ведення господарської діяльності у зв'язку з відсутністю основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Відповідач також вказує, що податкова звітність позивача не підтверджена документами первинного бухгалтерського обліку, що відповідають нормам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів від 24.05.1995р.№88.

Позивачем письмових заперечень на апеляційну скаргу не надано.

Позивач та відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників сторін.

У судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, в період з 29 листопада 2013 року по 02 грудня 2013 року посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «Альянсспецбудгранд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Ватер-шпаг» (ТОВ «Взлет-Ера») за період з 01 листопада 2012 року по 30 листопада 2012 року, результати якої оформлено актом №155/11-23-22-02/37384076 від 05 грудня 2013 року.

Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем:

- п.187.1 ст.187, п.185.1 ст.185, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 226667 грн., в т.ч. за листопад 2012 року на суму 226667 грн. в частині проведених взаємовідносин із ПП «Ватер-Шпаг» (ТОВ «Взлет-Ера»);

-п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 528000 грн., у т.ч. за 4 квартал 2012 року на суму 528000 грн. в частині проведених взаємовідносин із ПП «Ватер-Шпаг» (ТОВ «Взлет-Ера»);

- п.137.1, п.137.4 ст.137 Податкового кодексу України, в результаті безпідставного включення до складу доходів враховуються при визначенні об'єкта оподаткування доходи від реалізації товарів (робіт, послуг), отриманих по ланцюгу постачання від ПП «Ватер-Шпаг» (ТОВ «Взлет-Ера») на загальну суму 541655 грн., в т.ч. за 4 квартал 2012 року на суму 541665 грн.

19 грудня 2013 року на підставі акту перевірки №155/11-23-22-02/37384076 від 05 грудня 2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001492202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 226667,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 56667,00 грн.

Дослідивши акт перевірки на предмет посилань відповідача, наведених в апеляційній скарзі, а також докази на підтвердження показників податкової звітності, сформованої позивачем із посиланням на здійснення взаємовідносин з ТОВ «Взлет-Ера», що містяться в матеріалах справи, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

На підтвердження правовідносин між ТОВ «Взлет-Ера» та позивачем по справі, останнім надано копію договору №01/11 від 01 листопада 2012 року. Предметом даного договору визначено, що ТОВ «Взлет-Ера» (Продавець) зобов'язується передати належний йому товар у власність Приватного підприємства «Альянсспецбудгранд» (Покупець), а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору, також покупець передає, а продавець приймає на відповідальне зберігання товар. Згідно умов договору, товаром є будівельні матеріали. Оплата товару здійснюється шляхом оплати на поточний рахунок продавця і є обов'язком покупця.

Також позивачем надано копію договору №01/11 від 01 листопада 2012 року. Предметом даного договору визначено, що ТОВ «Взлет-Ера» (Продавець) зобов'язується передати належний йому товар у власність Приватного підприємства «Альянсспецбудгранд» (Покупець), а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору, також покупець передає, а продавець приймає на відповідальне зберігання товар. Згідно умов договору, товаром є мінеральне добриво (нітроамофоска). Оплата товару здійснюється шляхом оплати на поточний рахунок продавця і є обов'язком покупця.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно пункту 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із системного аналізу вищезазначених правових норм, вбачається, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Дослідивши первинні документи, складені позивачем на підтвердження взаємовідносин із ТОВ «Взлет-Ера» та, відповідно, правомірності формування показників податкової звітності, пов'язаних із правовідносинами із зазначеним підприємством, на предмет відповідності вимогам ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», колегія суддів звертає увагу на те, що надані позивачем копії видаткових накладних (а.с.83-120, т.1), які, за загальним правилом, підтверджують придбання товару, не містять таких обов'язкових реквізитів як посада та прізвище осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, місце складення первинного документу. Таким чином, надану позивачем інформацію на паперових носіях із найменуванням «видаткова накладна», не можна визнати документом первинного бухгалтерського обліку у розумінні вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а відповідно підставою для формування показників податкової звітності.

Крім того, згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно умов укладених між контрагентами договорів обов'язок оплати товару на поточний рахунок продавця є обов'язком покупця.

Колегія суддів звертає увагу на те, що матеріали справи не містять належних доказів здійснення розрахунків між позивачем та ТОВ «Взлет-Ера» в межах вищевказаних договірних відносин.

Також відповідно до частин 2,3 ст. 909 Цивільного кодексу України договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерством транспорту України від 14.10.1997 року № 363, передбачено, що договір перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентується обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язку та відповідальність сторін щодо їх додержання. Даними Правилами передбачено, що товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Згідно положень вищезазначених Правил товарно-транспортна накладна є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містять відповідної транспортної документації на підтвердження транспортування товару між контрагентами.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції виходить із того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності формування показників податкового податкової звітності, пов'язаної з ТОВ «Взлет-Ера».

За таких обставин, колегія суддів вважає, що податковим органом обґрунтовано та правомірно за наслідками проведеної перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 226667,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 56667,00 грн.

Враховуючи порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, необхідність скасування постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 травня 2014 року у справі №П/811/1182/14 та відмови у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 травня 2014 року у справі №П/811/1182/14 - скасувати.

У задоволенні позову Приватного підприємства «Альянсспецбудгранд» - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко