Ухвала

від 14.05.2015 по справі 158/3058/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 158/3058/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Костюкевич О.К. Провадження № 22-ц/773/767/15 Категорія: 27 Доповідач: Завидовська-Марчук О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Завидовської-Марчук О.Г.,

суддів -

Федонюк С.Ю., Свистун О.В.,

при секретарі Перебойчуку Р.В.,

з участю відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за заявою відповідача ОСОБА_3 про зупинення виконання рішення Ківерцівського районного суду від 11 лютого 2014 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення за апеляційною скаргою позивача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 30 березня 2015 року,

встановила:

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 30 березня 2015 року виконання заочного рішення Ківерцівського районного суду від 11 лютого 2014 року в даній справі зупинено до припинення дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Не погодившись із даною ухвалою суду, позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк (далі - ПАТ КБ) «Приватбанк» подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати у зв'язку з допущеними судом порушеннями норм матеріального і процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви про зупинення виконання судового рішення.

В ході апеляційного розгляду даної справи відповідач ОСОБА_3 просила відхилити подану апеляційну скаргу з огляду на безпідставність викладених у ній доводів.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце його проведення. За таких обставин колегією суддів згідно з ч.2 ст.305 ЦПК України визнано за можливе здійснювати апеляційний розгляд справи за відсутності осіб, які не з'явились в судове засідання.

Заслухавши пояснення відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, а також доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає до часткового задоволення, а ухвала суду першої інстанції про зупинення виконання судового рішення - скасуванню з передачею питання на новий розгляд до місцевого суду з наступних підстав.

Так, задовольняючи заяву відповідача ОСОБА_3 та зупиняючи виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив із того, що Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» введено мораторій на примусове відчуження житлових приміщень, які є предметом іпотеки та забезпечують виконання зобов'язань позичальниками за валютними кредитами, при цьому суд керувався ст.373 ЦПК України.

Однак, з такими висновками суду не можна погодитись, оскільки вони не ґрунтуються на дійсних обставинах справи та суперечать нормам чинного процесуального законодавства.

Судом встановлено, що заочним рішенням Ківерцівського районного суду від 11 лютого 2014 року ухвалено в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № VOZ0GK00001600 від 19.09.2007 року, у сумі 73220,95 доларів США, що становить 585035 (п'ятсот вісімдесят п'ять тисяч тридцять п'ять) грн. 40 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки, відповідно до договору іпотеки від 19.09.2007 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Приватбанк» та ОСОБА_5, а саме, на належні останньому: житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, загальною площею 169,20 кв.м., житловою площею 96,60 кв.м., що знаходиться за адресою: вул.Радянська, 90а, Ківерцівський район, Волинська область; земельну ділянку площею 0,14 га, з призначенням для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: вул.Радянська, 90а, Ківерцівський район, Волинська область, шляхом продажу предмету іпотеки ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо корегування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Стягнуто з ОСОБА_5 в користь ПАТ «КБ «Приватбанк» 3441 грн. судового збору (а.с.63-66, 77-78).

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист по виконанню вищевказаного судового рішення перебуває на примусовому виконанні у відділі ДВС Ківерцівського РУЮ (а.с.83-90, 100-105).

Стаття 373 ЦПК України якою керувався суд першої інстанції передбачає, що за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Отже, за цією нормою процесуального закону, суд вирішує питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення. Питання про зупинення виконання судового рішення дана норма не регулює.

Зважаючи на встановлені обставини справи та враховуючи наведені норми закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосувавши норми процесуального права прийшов до помилкового висновку про задоволення заяви відповідача, оскільки в чинному цивільному процесуальному кодексі України взагалі не передбачено положень про можливість зупинення виконання судового рішення судом першої інстанції за певних обставин.

Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Так, в ст.37 цього Закону передбачено обставини, які зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження. Це, зокрема надання судом, який видав виконавчий лист, відстрочки виконання рішення.

Про зупинення виконавчого провадження державний виконавець виносить вмотивовану постанову, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець (ст.39 Закону України «Про виконавче провадження»).

Таким чином, зупинення виконавчого провадження це виключне повноваження державного виконавця.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що оскільки процесуальне рішення про зупинення виконання судового рішення в даній справі було прийнято судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, зокрема вимог ст.373 ЦПК України, що призвело до неправильного вирішення даного питання, то відповідно до ст.ст.311, 312 ЦПК України оскаржувана ухвала від 30 березня 2015 року підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 312, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 30 березня 2015 року в даній справі скасувати і передати питання на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді