Ухвала

від 13.05.2015 по справі 335/142/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний № 335/14260/14-ц Головуючий у 1 інстанції Макаров В.О.

Провадження №22-ц/778/2900/15 Суддя-доповідач Краснокутська О.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Пільщик Л.В.,

Суддів: Краснокутської О.М.,

Сапун О.А.,

При секретарі Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_7 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елекс", фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: прокуратура Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області, районна адміністрація Запорізької міської ради по Орджонікідзевському району, Запорізька міська рада в особі інспекції з благоустрою, Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" в особі житлово-комунального відділу про зобов'язання знести (демонтувати) самочинно збудовану малу архітектурну форму, заборону вчиняти дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись до суду з позовом, який в процесі розгляду справи уточнювали, до ТОВ "Елекс" про зобов'язання знести (демонтувати) самочинно збудовану малу архітектурну форму, заборону вчиняти дії.

В обґрунтування позову позивачі зазначали, що вони є власниками (співвласниками) квартир, в яких мешкають у багатоповерховому житловому будинку АДРЕСА_1.

Зазначений будинок знаходиться на балансі ПАТ „Запорізький завод сплавів".

ТОВ „Елекс" на праві власності належить нежитлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_1, приміщення НОМЕР_1.

ФОП ОСОБА_8 на підставі договору оренди № 1/03-2013 від 07 березня 2013 року орендує у ТОВ „Елекс" частину приміщення площею 75 кв. м. за вказаною адресою, в якому розташована кав'ярня „ІНФОРМАЦІЯ_1".

ТОВ „Елекс" і ФОП ОСОБА_8 чинять перешкоди позивачам у здійсненні права користування земельною ділянкою, яка належить їм та призначена для зелених насаджень. Відповідачі її самовільно зайняли та розмістили літній майданчик, відвідувачі якого вживають тютюнові вироби, що шкідливо впливає на здоров'я мешканців квартир, під вікнами яких розміщений майданчик, голосно розмовляють та грає музика після дозволених 22 годин, що заважає їх відпочинку в комфортних умовах в своїх квартирах.

На підставі викладеного позивачі просили суд зобов'язати відповідачів ТОВ „Елекс" та ФОП ОСОБА_8 протягом 30-денного строку з дня набрання рішенням законної сили знести (демонтувати) самочинно збудовану малу архітектурну форму (дерев'яну альтанку без улаштування фундаментів приблизним розміром 8 x 8 м та покриття з полікарбонатних декоративних листів), що експлуатується в якості літнього майданчика кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1" на прибудинковій території багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1; привести земельну ділянку за вказаною адресою до первісного стану; заборонити відповідачам ТОВ „Елекс", ФОП ОСОБА_8 та будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам у непередбачені законодавством порядку та спосіб розміщення біля кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1" на прибудинковій території багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 будь-яких малих архітектурних форм у будь-якому вигляді, у тому числі будь-яких збірно-розбірних чи інших столів, стільців, інших місць для сидіння відвідувачів; стягнути з відповідачів, понесені судові витрати.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 січня 2015 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача фізичну особи-підприємця ОСОБА_8

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_7 подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню за таких підстав.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено і з матеріалів справи вбачається,що на підставі договору купівлі-продажу від 02.02.2000 року, посвідченого нотаріусом третьої Запорізької державної нотаріальної контори Пянтковською О.Г., реєстровий № 2-235, позивач ОСОБА_3 є власником квартири НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1(а.с.63-65).

Позивач ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_4 від 09.10.2000 року, виданого правлінням ВАТ "Запорізький завод феросплавів", є співвласником квартири НОМЕР_3, якій на праві загальної часткової власності належить 1/2 частка квартири НОМЕР_3 в буд.АДРЕСА_1(а.с.66-68).

Позивач ОСОБА_5 є власником квартири НОМЕР_5 у цьому ж будинку на підставі договору купівлі-продажу від 11.06.1999 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Малишевою Л.Є., реєстровий № 1423, реєстраційне посвідчення від 15.06.1999 року(а.с.69-70).

Позивач ОСОБА_6 є співвласником квартири НОМЕР_6 у цьому ж будинку на підставі свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_7 від 23.12.1994 року(а.с.71-73), свідоцтво про шлюб 03.05.2008 року(а.с.74).

Також, встановлено, що багатоквартирний будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1, знаходиться на балансі ПАТ „Запорізький завод феросплавів".

ТОВ „Елекс" на праві власності належить нежитлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_1, приміщення НОМЕР_1.

ФОП ОСОБА_8(а.с.168) на підставі договору оренди № 1/03-2013 від 07.03.2013 року (надалі договір) орендує у ТОВ „Елекс" частину приміщення площею 75 кв. м. за адресою АДРЕСА_1, в якому розташована кав'ярня „ІНФОРМАЦІЯ_1"(а.с.164-167).

Вимагаючи знесення збудованої малої архитектурної форми у вигляді літнього майданчику, позивачі посилаються на те,що розташування будь-яких малих архитектурних форм на земельній ділянці , прилеглої до будинку території , проектом реконструкції нежитлового приміщення НОМЕР_1 ,що належить ТОВ "Елекс",не передбачено,що цей майданчик самовільно розміщений на земельній ділянці,що призначена для зелених насаджень, із зміною її цільового призначення ,а функціонування літнього майданчику створює дискомфортні умови для жителів будинку.

Відмовляючи позивачам у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того,що позивачами не надано суду доказів на підтвердження того, яка саме споруда побудована, її точні розміри, а також того,що обставини, на які посилаються позивачі щодо вчинення відповідачами перешкоди у здійсненні права користування їх власністю і земельною ділянкою, зміни цільового призначення земельної ділянки, самовільного розміщення літнього майданчика, створення дискомфортних умов для проживання, не знайшли свого підтвердження і позивачами не правильно обраний спосіб захисту своїх прав.

Судова колегія вважає такі висновки правильними, виходячи із наступного.

Згідно до вимог ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.

Судом встановлено і з матеріалів справи вбачається ,що земельна ділянка, прилегла до будинку АДРЕСА_1, є комунальною власністю Запорізької міської громади , та позивачам не належить. Об"єднання співвласників будинку, у власність або у користування якого на підставі ст.42 ЗК України земельна ділянка може бути передана, не створено і вона не передавалась, проект розподілу території ,на якій розташований багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 з визначенням її розмірів і конфігурації не здійснювався ,порядок її використання співвласниками не визначався, що також підтверджено сторонами у судовому засіданні.

Згідно до витягу з технічної документації щодо нормативної оцінки земель Управління Держкомзему у м. Запоріжжі Головного управління Держкомзему у Запорізькій області, ТОВ „Елекс" надана у користування земельна ділянка площею 156,58 кв. м. (площа прибудинкової території приміщення, яка підлягає оподаткуванню складає 110,28 кв. м.- а.с.161 ) з цільовим призначенням - для комерційного використання.

Згідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997р. сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами .

Згідно до вимог п.б) ч.1 ст.80 ЗК України суб"єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування- на землі комунальної власності.

Згідно до вимог пп1),пп3) п."б" ч.1 ст.33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання міських рад належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій.

Згідно до пп 2)п."б" ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів міських рад належать,зокрема, здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту, зв'язку, за технічним станом, використанням та утриманням інших об'єктів нерухомого майна усіх форм власності, прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об'єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства;

Таким чином з урахуванням встановлених обстави справи і наведених вимог закону судова колегія приходить до висновку ,що питання про додержання відповідачами при реконструкції нежитлового приміщення кав"ярні вимог земельного законодавства, документації із землеустрою, затвердженої містобудівної документації не входить до компетенції позивачів, а є компетенцією органів місцевого самоврядування, які в інтересах громади уповноважені у встановленому законом порядку звернутись до суду, а тому в цій частині позов пред"явлений неналежними позивачами.

Згідно до вимог ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення,невизнання або оспорення.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Підставою позовних вимог про знесення малої архітектурної форми- дерев"яної альтанки- позивачі у позовній заяві також зазначили порушення їх права власності,яке полягало у створенні дискомфорту,оскільки відвідувачі кав"ярні палять тютюнові вироби,голосно розмовляють, а після 22-00 год. голосно грає музика .

Згідно до вимог ст.4 ч.1 ЦПК України здійснюючи правосуддя,суд захищає права,свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб,державі та суспільні інтереси у спосіб,визначений законами України.

Відповідно до вимог ст. 16 ЦК України , звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту.

Обравши способом захисту свого права власності знесення малої архитектурної форми ,позивачі в силу ст. 10 ЦПК України зобов'язані довести правову та фактичну підставу таких вимог - порушення встановленням цієї малої архітектурної форми їх права власності .

Між тим самий по собі факт наявності альтанки не пов"язаний із правом власності позивачів на квартири і не порушує їх право володіння, користування і розпорядження їх майном.

Порушення правил громадського порядку відвідувачами кав"ярні, а також власником або володільцем кав"ярні може бути підставою для іншого способу захисту прав позивачів,який повинен відповідати характеру порушень.

Будь-яких належних доказів щодо порушення відповідачами права власності позивачів суду не надано.

Доказів щодо недотримання відвідувачами кав"ярні , власником або володільцем кав"ярні правил громадського порядку,які створюють дискомфортні умови мешканцям будинку, суду не надано.

Оскільки за правилами ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог,то позовні вимоги про знесення малої архітектурної форми - альтанки,що заявлені на підставі порушень відповідачами права власності,- суд правильно розглянув ,виходячи із правовідносин щодо власності і недоведеності порушення прав власності позивачів, відмовивши у задоволені позову.

Доводи апеляційної скарги про те,що висновки суду щодо невикористання у даний час альтанки відповідачами,щодо її технічної характеристики як нерухомого майна не впливають на правильність висновків,оскільки обраний спосіб захисту не відповідає характеру правовідносин.

Неспроможними є і посилання позивачів на перешкоди у користуванні прибудинковою територією,оскільки належних і допустимих доказів про надання власникам житлових приміщень будинку у власність або користування прибудинкової території і протиправних дій відповідачів з користування земельною ділянкою, суду не надано. Із технічної документації щодо нормативної оцінки земель Управління Держкомзему у м. Запоріжжі Головного управління Держкомзему у Запорізькій області видно, що ТОВ „Елекс" надана у користування земельна ділянка площею 156,58 кв. м. (площа прибудинкової території приміщення, яка підлягає оподаткуванню складає 110,28 кв. м.) з цільовим призначенням - для комерційного використання.

Судом повно і всебічно з"ясовані обставини справи,що мають для неї значення, висновки відповідають цим обставинам і набутим доказам,характер правовідносин між сторонами визначений правильно,норми матеріального і процесуального права не порушені,застосовані вірно,постановлено законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: