Постанова

від 15.05.2015 по справі 817/69/15

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/69/15

15 травня 2015 року м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук Т.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Корецькому районі Рівненської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстрадиція" простягнення нарахованої пені, -

ВСТАНОВИВ :

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в Корецькому районі з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстрадиція" про стягнення нарахованої пені у сумі 1273,22 грн. за рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 29.07.2014 року №5.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок несвоєчасної сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за відповідачем утворилась заборгованість, за наслідком погашення відповідачем якої позивач правомірно нарахував суму пені в силу положень пункту 4 частини 7 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Оскільки територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми нарахованої пені.

Ухвалою від 19 січня 2015 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі, копія ухвали надіслана рекомендованим листом відповідачу за фактичною адресою місцезнаходження, вказаною в позовній заяві - 33001, м. Рівне, вул. Будівельників, буд. 4.

Однак, до суду повернувся поштовий конверт з позначкою підприємства зв'язку "за закінченням терміну зберігання" 23.02.2015 року.

Між тим, судом встановлено, що за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження (юридична адреса) Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстрадиція": 34700, Рівненська обл., Корецький район, місто Корець, вулиця Старомонастирська, будинок 16, квартира 2.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" від 15.05.2003 року № 755-IV єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Згідно статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" від 15.05.2003 року № 755-IV в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зокрема про місцезнаходження юридичної особи (частина 2). Згідно із статтею 18 вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.

За таких обставин, суд ухвалою від 02.03.2015 року постановив надіслати копію ухвали про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі №817/3987/14за адресою місцезнаходження відповідача згідно даних Єдиного державного реєстру - 34700, Рівненська обл., Корецький район, місто Корець, вулиця Старомонастирська, будинок 16, квартира 2, та надати відповідачу десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали, у разі невизнання адміністративного позову, для подання суду письмових заперечень проти позову та доказів на підтвердження цих заперечень або заяви про визнання позову.

Проте, до суду повернувся поштовий конверт з позначкою підприємства зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

В силу положень частини третьої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.

За таких обставин ухвала про відкриття скороченого провадження вважається врученою відповідачу.

Таким чином, відповідач заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як пояснив позивач у позовній заяві та письмових доповненнях до позовної заяви (вх. №7562/15 від 05.05.2015 року), 25.07.2014 року відповідач сплатив до Управління Пенсійного фонду України у Корецькому районі платіжним дорученням №59311 суму у 3425,16 грн., у тому числі 1039,26 грн. недоїмки, за несвоєчасну сплату якої позивач на підставі пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рішенням від 29.07.2014 року №5 нарахував пеню у розмірі 1273,22 грн., а саме: за період з 20.01.2011 року по 25.07.2014 року на несвоєчасно сплачену суму в розмірі 482,04 грн. за 1282 днів прострочення пеня склала 617,98 грн.; з 23.05.2011 року по 25.07.2014 року за 1159 днів - 540,26 грн. (особовий рахунок платника внеску в розмірі 4%, 32%, 42%). З 20.12.2010 року по 28.07.2014 року за несвоєчасно сплачену суму 31,56 грн. за 1316 днів прострочення нараховано пені 41,53 грн.; з 20.01.2011 року по 28.07.2014 року за несвоєчасно сплачену суму 34,79 грн. за 1285 днів прострочення - 44,71 грн. пені, а за несвоєчасно сплачену суму 24,73 грн. за 1162 дні прострочення - 28,74 грн. пені (особовий рахунок платника 1-5%). Таким чином, загальна сума нарахованої пені склала 1273,22 грн. (1158,24 грн. + 114,98 грн. = 1273,22 грн.).

Вирішуючи спір по суті суд виходив з такого.

Керуючись принципом дії закону у часі, до правовідносин між сторонами слід застосовувати закон, який діяв на момент їх виникнення, наразі нарахування пені згідно рішення від 29.07.2014 року №5.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначає Закон України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон України від 09.07.2003 року №1058-IV).

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.

Частиною другою статті 20 зазначеного Закону (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Частиною шостою статті 20 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Згідно з частиною дванадцятою статті 20 зазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (надалі - Закон України від 08.07.2010 року №2464-VI) стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до частини другої статті 106 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV (у редакції на момент виникнення заборгованості) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій в розмірах, встановлених пунктом 2 частини 9 статті 106 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV (у редакції на момент виникнення заборгованості), з одночасним нарахуванням пені в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахованої за кожний день прострочення платежу.

Однак, із набранням чинності з 1 січня 2011 року підпунктом «й» пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI зі статті 106 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV було виключено частину дев'яту.

З аналізу вищенаведених правових норм слідує, що заборгованість у зв'язку з несплатою страхових внесків, а відтак і пеня, яка нарахована на суму страхових внесків нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, можуть бути стягнуті і після 1 січня 2011 року, у тому числі і пеня, оскільки зазначена пеня нарахована на суму страхових внесків, нарахованих страхувальником у період дії пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV, тобто відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення зазначеної заборгованості.

Такі висновки відповідають правовій позиції щодо застосування абзацу п'ятого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI, висловленій Верховним Судом України у постановах від 19.02.2013 року (справа №21-432а12), від 26.03.2013 року (справа №21-71а13), від 15.10.2013 року (справа №21-318а13).

Згідно абзацу шостого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Отже, заборгованість по пені, нарахованій на суму страхових внесків, своєчасно не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, може бути стягнута і після 1 січня 2011 року, оскільки в силу приписів пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI стягнення штрафних санкцій та заборгованості зі сплати страхових внесків, нарахованих та/або не сплачених станом на 1 січня 2011 року, передбачено в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату суми заборгованості відповідачем не надано.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстрадиція» (інд. код 32230328) на користь Управління Пенсійного фонду України в Корецькому районі Рівненської області заборгованість по пені за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1273 (одна тисяча двісті сімдесят три) гривні 22 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кравчук Т.О.