Постанова

від 14.05.2015 по справі 826/6407/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 травня 2015 року № 826/6407/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Виробничо-будівельна фірма «Берест» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Виробничо-будівельна фірма «Берест» (далі по тексту - позивач, ПрАТ «ВБФ «Берест») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ в Дніпровському р-ні ГУ ДФС у м. Києві) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 08 грудня 2014 року № 0012261503.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2015 року відкрито провадження в адміністративний справі № 826/6407/15 закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 27 квітня 2015 року.

У судовому засіданні 27 квітня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що на підставі п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п.п.75.1.2. п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України старшим державним ревізором-інспектором відділу місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, проведена камеральна перевірка дотримання порядку справляння, повноти і своєчасності зарахування до бюджету орендної плати за землю Приватним акціонерним товариством «Виробничо-будівельна фірма «Берест», за результатом якої складено акт від 18 листопада 2014 року № 7562/26-53-15-04-17/02403446.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення граничного терміну сплати податкового зобов'язання щодо плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної комунальної власності).

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції в Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 08 грудня 2014 року № 0012261503 до позивача застосовано штраф у розмірі 12497,46 грн.

За результатом адміністративного оскарження, спірне податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 08 грудня 2014 року № 0012261503 - залишено без змін, скарги позивача - без задоволення.

В обґрунтування правової позиції, позивач зазначає, що підставою для винесення податкового повідомлення - рішення від 08 грудня 2014 року № 0012261503 стала визначення грошового зобов'язання згідно податкового повідомлення - рішення від 08 жовтня 2012 року № 0000522260, яке було сплачено після завершення процедури адміністративного та судового оскарження.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що згідно з даними картки особового рахунку ПрАТ «ВБФ «БЕРЕСТ» станом на 17 жовтня 2013 року виникла недоїмка на суму 114 671,17 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 08 жовтня 2012 року № 90000522260, яке залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2013 року у справі № 826/1885/13-а. Вказана заборгованість погашена платіжними дорученнями від 29 жовтня 2013 року № 503, № 317, від 30 жовтня 2013 року № 319. Станом на 31 жовтня 2014 року обліковувалась недоїмка на суму 10303,38 грн. по декларації від 20 січня 2014 року № 9001206649, яку погашено платіжним дорученням від 31 жовтня 2014 року № 797. Відтак, податкове повідомлення - рішення від 08 грудня 2014 року № 0012261503 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до підпунктів 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що 08 жовтня 2012 Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва прийнято спірне податкове повідомлення - рішення № 0000522260, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "орендна плата з юридичних осіб" на загальну суму 133809 грн., в тому числі за основним платежем 114692 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 19117 грн.

Підставою прийняття вказаного податкового по стали висновки акту перевірки від 17 вересня 2012 року № 2967/22-621-02403446, згідно яких перевіркою встановлено порушення пп.288.5.1 ПК України, що призвело до заниження орендної плати за період 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року в сумі 114 692 грн.

За результатом оскарження податкового повідомлення - рішення від 08 жовтня 2012 року № 0000522260 в судовому порядку, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2013 року у справі № 826/1885/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2013 року, у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Виробничо-будівельна фірма «Берест» відмовлено.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2013 року у справі № 826/1885/13-а набрала законної сили 06 червня 2013 року, а тому платник податків зобов'язаний був самостійно погасити узгоджену суму, а також штрафні санкції протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

В свою чергу, згідно картки особового рахунку, у ПрАТ «ВБФ «БЕРЕСТ» станом на 17 жовтня 2013 року виникла недоїмка на суму 114 671,17 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 08 жовтня 2012 року № 90000522260, яке залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2013 року у справі № 826/1885/13-а.

Вказана заборгованість погашена платіжними дорученнями від 29 жовтня 2013 року № 503, № 317, від 30 жовтня 2013 року № 319.

Також, станом на 31 жовтня 2014 року обліковувалась недоїмка на суму 10303,38 грн. по декларації від 20 січня 2014 року № 9001206649, яку погашено платіжним дорученням від 31 жовтня 2014 року № 797.

Вищезазначені обставини підтверджуються копією виписки з банківського рахунку від 30 жовтня 2013 року та позивачем.

Відповідно до статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Наведене свідчить про обґрунтованість висновків контролюючого органу про порушення граничного терміну сплати податкового зобов'язання щодо плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної комунальної власності).

Необґрунтованими є доводи позивача про те, що додаткове нарахування з боку ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві 10 % від суми заборгованості є порушенням положень ст. 61 Конституції України щодо недопущення притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те й саме правопорушення, оскільки позивачем вже сплачено штрафну санкцію у розмірі 19117,00 грн. за прострочення суми узгодженого грошового зобов'язання понад 30 (тридцять) календарних днів по податковому повідомленню - рішенню (рішенню) № 000052226 від 08 жовтня 2013 року.

Відповідно до статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Сплачена, згідно податкового повідомлення - рішення від 08 жовтня 2013 року № 00005226, штрафна санкція визначена контролюючим органом на підставі статті 123 Податкового кодексу України, оскільки самостійне визначення контролюючим органом податкового зобов'язання тягне за собою застосування до платника податків штрафу у розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.

Відтак, позивач помилково ототожнює природу штрафів, застосованих до останнього податковими повідомленнями - рішеннями від 08 жовтня 2013 року № 00005226 та від 08 грудня 2014 року № 0012261503.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Виробничо-будівельна фірма «Берест» не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про судовий збір, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає позивачем сплачено судовий збір у розмірі 182,70 грн., а тому, враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 1644,30 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Виробничо-будівельна фірма «Берест» відмовити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Виробничо-будівельна фірма «Берест» (код ЄДРПОУ 02403446) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31218206784007, код класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 1644,30 (тисяча шістсот сорок чотири тисячі тридцять копійок).

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник