Рішення

від 12.05.2015 по справі 9/5009/4372/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 9/5009/4372/11-10/50/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2015 Справа № 9/5009/4372/11

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпласт Запоріжжя" (69121, м. Запоріжжя, вул. Товариська, 39-А, кв. 63)

до Дочірнього підприємства "Імідж Холдинг" Акціонерної компанії "Імідж Холдинг АпС" (70420, Запорізька область, Запорізький район, с. Хортиця, пров. Сонячний, 5-А)

про стягнення суми 3175738,39 грн.

Суддя: Алейникова Т.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - Погосян М.А., довіреність № 344 від 18.04.2014 р.;

від відповідача - Кадурін І.В., довіреність від 17.02.2015 р.;

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заявлено позов про стягнення з відповідача суми 2944000грн. основного боргу, суми 123809,66 грн. - пені, суми 23963,18 грн. - 3% річних, суми 83965,55 грн. - інфляційний втрат.

12.02.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерпласт Запоріжжя», м. Запоріжжя (Постачальник) та Дочірнім підприємством «Імідж Холдинг»Акціонерної компанії «Імідж Холдинг АпС», с. Хортиця Запорізької області (Покупець) був укладений договір поставки №12/02/09/, відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця: ковпачок пластмасовий з клапаном для укупорювання скляних пляшок ТМ «Хортиця», згідно затвердженого еталонного зразку та специфікацій, які є невід'ємною частиною даного договору. Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених даним договором.

Одиниця виміру кількості товару -штука (п.2.1 договору).

Відповідно до п. 11.1. договору, договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2009року. Договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками обох підприємств.

Асортимент та кількість товару, строк поставки, вартість постачаючого товару, а також, інші умови виконання зобов'язань узгоджуються сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору (п.2.2 договору).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що поставка Товару за цим договором здійснюється партіями, розмір яких визначається в підписаних специфікаціях до цього договору.

До договору поставки № 12/02/09Д від 12.02.2009р. між сторонами підписана специфікація 18.10.2010р., якою передбачено: асортимент товару, кількість, ціну, дату поставки, а саме: сторони домовились, що поставка товару здійснюється у кількості 3 600 000 шт. у наступні строки: 25.12.2010 р., 25.01.2011 р., 20.02.2011 р.

Специфікація підписана обома сторонами та скріплена печатками обох підприємств.

Як вбачається з видаткових накладних, відповідач поставив Товар несвоєчасно та не у повному обсязі, а саме: 1 200 000 штук -04.02.2011р., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000001 від 04.02.2011р. та 1 200 000 штук - 03.03.2011р., що підтверджується видатковою накладною №РН0000002 від 03.03.2011р.

Товар повинен бути повністю поставлений Покупцю, в строк, зазначений у відповідній специфікації до цього договору, яка є його невід'ємною частиною (п. 3.5. договору).

Дана справа вже розглядалась господарськими судами.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11 серпня 2014 року у справі №9/5009/4372/11 позов задоволено частково. Стягнуто з Дочірнього підприємства "Імідж Холдинг" Акціонерної компанії "Імідж Холдинг АпС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпласт Запоріжжя" суму 2944000 (два мільйона дев'ятсот сорок чотири тисячі) грн. основного боргу, суму 123809 (сто двадцять три тисячі вісімсот дев'ять) грн. 66 коп. пені, суму 23963 (двадцять три тисячі дев'ятсот шістдесят три) грн. 18 коп. 3% річних, суму 15561 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот шістдесят одну) грн. 59 коп. інфляційних втрат, суму 24950 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят) грн. 74 коп. витрат зі сплати державного мита, суму 230 (двісті тридцять) грн. 92 коп. витрат зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. У задоволенні іншої частини позову - відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду по справі №9/5009/4372/11 від 17.11.2014 року Апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 11 серпня 2014 року у справі №9/5009/4372/11 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03 лютого 2015 року по справі № 9/5009/4372/11 постанову апеляційного та рішення місцевого судів - скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, Вищий господарський суд України звертає увагу на те, що наданий позивачем до суду висновок СЕС від 19.01.21011 р. № 05.03.02-03/3247 не може прийматися до уваги, оскільки оригіналу не існує. При цьому, на запит відповідача, та суду Державною санітарно - епідеміологічною службою України надано відповідь про те, що висновок СЕС № 05.03.02-03/3247 від 19.01.21011 р. ТОВ "Інтерпласт Запоріжжя" не надавався. Крім того, за фактом підроблення зазначеного висновку СЕС постановою від 12.04.2014 р. прокуратурою Запорізького району було порушено кримінальне провадження №12013080230001196, яке закрито постановою слідчого СВ Запорізького РВ ГУМВС України від 06.12.2013 р., яка в подальшому була скасована ухвалою слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 24.12.2013 р., а матеріали кримінального провадження направлені до органів досудового розслідування, у зв'язку із встановленням факту підроблення висновку СЕС, про що свідчать наявні в матеріалах справи документи, які безпідставно не взяті судами до уваги.

Також Вищій господарський суд наголошує, що суди першої та апеляційної інстанції задовольняючи позовні вимоги посилались на наявність в матеріалах справи копій протоколу випробувань продукції № 161, висновку Державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/3247 від 19.01.2011 р. та сертифікатів якості, судами першої та апеляційної інстанції безпідставно та необґрунтовано залишені поза увагою зазначені документи та доводи відповідача про підробку документів, на підставі яких позивачем заявлені позовні вимоги, а відтак і не з'ясовані питання, щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар.

Крім того, судова колегія Вищого господарського суду України звернула увагу на те, що в матеріалах справи наявні наступні документи:

- Протокол випробувань № 7115 від 17.06.2011 р., складений Центром контролю якості продукції незалежного аналітичного центру Українського науково - дослідного інституту спирту і біотехнології продовольчих продуктів Міністерства аграрної політики та продовольства України, яким встановлено, що ковпачок ТМ "Хортиця" silktouchnew постачальника ТОВ "Інтерпласт Запоріжжя" не може бути використаний для закупорювання алкогольних напоїв, оскільки не відповідає нормативним документам України для такого виду товару і наслідки його використання є небезпечними для здоров'я людей (том 3 а.с. 88-92);

- Результати експертизи документації від 14.09.2011 р., проведеної Центром контролю якості продукції незалежного аналітичного центру Українського науково - дослідного інституту спирту і біотехнології продовольчих продуктів Міністерства аграрної політики та продовольства України, згідно з якими висновок Державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/3247 від 19.01.2011 р., висновок за протоколом випробувань № 3/8-5111-41770Е від 09.06.2011 р. Випробувального центру "Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя" та висновок згідно з Протоколу № 208/с/р вимірювань виробів із полімерних та інших матеріалів від 09.06.2011 р. ДП "Запорізька обласна СЕС" про дозвіл на використання ковпачків пластмасових, які поставляються із Китаю ТОВ "Інтерпласт Запоріжжя" для закупорювання пляшок з напоями та лікеро - горілчаними виробами не обґрунтовані. Ковпачки для закупорювання пляшок (виробництва Китаю, постачальник ТОВ "Інтерпласт Запоріжжя") впливають на органолептичні показники напою, що не може гарантувати та забезпечувати якість готової продукції вимогам НД прим зберіганні (том 3 а.с. 94-95);

- Протокол випробувань № 3/8-А-9319-51689Е від 12.12.2012 р. Випробувального центру ДП "Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя" відповідно до якого досліджені зразки ковпачків виготовлених із полімерних матеріалів не відповідають вимогам СанПіН 42-123-4240-86 Санитарные нормы "Допустиме количества миграции (ДКМ) химических веществ, выделяющихся из полимерных и других материалов, контактирующих с пищевыми продуктами и методыихопределения" (том 3 а.с. 98-99);

- Результати санітарно - хімічної оцінки ковпачків пластикових від 13.12.2012 р. № 37-5253/100, проведеної Державною установою "Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМНУ", відповідно до яких за результатами досліджень ковпачки пластикові не відповідають діючим санітарно - гігієнічним вимогам і не можуть бути рекомендовані до використання у заявленій сфері застосування - закупорювання алкогольної продукції (том 3 а.с. 101-105).

Однак судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки результатам експертизи, яку проведено науково-дослідним інститутом спирту і біотехнології продовольчих продуктів при Міністерстві аграрної політики та продовольства України. Результатами експертизи документації від 14.09.2011р. було зазначено наступні зауваження: до протоколу випробувань центру інституту екогігієни і токсикології ім. Медведя №3/8-5111-4177ОЕ від 09.06.11р,згідно інформації зазначеної в протоколі, дослідження по міграції хімічних сполук ковпачка в модельне середовище, проводились протягом 5 діб, замість 10, як передбачено інструкцією №880-71, затверджену заступником головного санітарного лікаря СРСР 02.02.1971 року. Не проводились органолептичні дослідження модельного 40%-ного водно-етанольного розчину після міграції хімічних сполук. Органолептичне оцінювання водно-модельного розчину недоцільно. Не вказано, якої якості спирт було використано для приготування розчину, тоді як від чистоти запаху етилового спирту залежить результат дослідження органолептичних показників модельного 40%-ного водно-етанольного розчину після міграції хімічних сполук. Тобто випробування, які провів інститут імені Л.І.Ведмедя, зроблені с суттєвим порушенням і не могли бути взяті до уваги судом.

В судовому засіданні 12.05.2015 р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з підстав, вказаних у позовній заяві та з урахування додаткових письмових пояснень, а представник відповідача заперечив проти позовних вимог.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду позовної заяви.

За клопотанням сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

12.02.2009р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки №12/02/09/Д від 12.02.2009р., відповідно до п.1.1 якого Позивач зобов'язується поставити та передати у власність Відповідачеві: ковпачок пластмасовий з клапаном для укупорювання скляних пляшок ТМ "Хортиця", згідно затвердженого еталонного зразку та специфікацій, які є невід'ємною частиною даного договору (надалі - товар), а Відповідач прийняв на себе зобов'язання прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених даним договором. Пунктом 3.1. договору поставки №12/02/09/Д від 12.02.2009р. сторони погодили, що постачання товару повинно здійснюватись партіями, розмір яких узгоджується у Специфікації, а п. 3.5. зазначеного договору визначає, що товар повинен бути поставлений у строк, зазначений у Специфікації. Пунктом 1.3. договору поставки №12/02/09/Д від 12.02.2009р. передбачено обов'язок Позивача Відповідачеві передати разом із товаром документи, що підтверджують якість товару, а саме: сертифікат якості, товаросупровідні документи та копію висновку санітарно-епідеміологічної експертизи. Відповідно до п. 3.2. договору поставки №12/02/09/Д від 12.02.2009р. датою здійснення поставки є дата фактичної передачі товару Позивачем Відповідачеві у пункті поставки та товаросупровідних документів, а також передачі всіх документів, що підтверджують якість товару.

Асортимент та кількість товару, строк поставки, вартість постачаючого товару, а також, інші умови виконання зобов'язань узгоджуються сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору (п.2.2 договору).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що поставка Товару за цим договором здійснюється партіями, розмір яких визначається в підписаних специфікаціях до цього договору.

До договору поставки № 12/02/09Д від 12.02.2009р. між сторонами підписана специфікація 18.10.2010р., якою передбачено: асортимент товару, кількість, ціну, дату поставки, а саме: сторони домовились, що поставка товару здійснюється у кількості 3 600 000 шт. у наступні строки: 25.12.2010 р., 25.01.2011 р., 20.02.2011 р.

Специфікація підписана обома сторонами та скріплена печатками обох підприємств.

Як вбачається з видаткових накладних, відповідач поставив Товар несвоєчасно та не у повному обсязі, а саме: 1 200 000 штук -04.02.2011р., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000001 від 04.02.2011р. та 1 200 000 штук - 03.03.2011р., що підтверджується видатковою накладною №РН0000002 від 03.03.2011р.

Товар повинен бути повністю поставлений Покупцю, в строк, зазначений у відповідній специфікації до цього договору, яка є його невід'ємною частиною (п. 3.5. договору).

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 Господарського кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Пунктом 1.3. договору сторони домовились про перелік документів на Товар, які Постачальник повинен передати Покупцю, а саме: санітарно-гігієнічний висновок (копія), сертифікат якості, товаросупровідні документи.

Згідно п. 3.2. договору датою поставки Товару вважається дата фактичної передачі Товару та товаросупровідних документів в пункті поставки, про що свідчить відмітка у товаросупровідних документах, а також передачі всіх документів, підтверджуючих якість товару.

Крім того, в порушення п.1.3. договору матеріали справи не містять доказів в підтвердження передачі відповідачем позивачу копії санітарно-гігієнічного висновку, сертифікату якості та сертифікату відповідності на товар, внаслідок чого позивач не мав можливості (та не мав права) використовувати Товар, не маючи документів, які підтверджують якість товару.

Статтею 662 Цивільного кодексу України визначено, що Продавець повинен одночасно з Товаром передати Покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору.

В матеріалах справи міститься листування сторін:

Лист № 16.02.11-1 від 16.02.2011 р., яким відповідач просив позивача надати документи на товар підтверджуючі якість товару, а саме: копію санітарно - гігієнічного висновку Державної СЕС, сертифікат якості на товар, сертифікат відповідності на товар, а також просив позивача направити представника (з необхідними документами) для прийняття участі в прийманні продукції за якістю, та складання акту про скриті виявлені недоліки у відповідності до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7 (вказану вимогу отримав особисто директор позивача про що здійснив відповідний запис на екземплярі відповідача).

На лист № 16.02.11-1 від 16.02.2011 р. ТОВ «Інтерпласт Запоріжжя» надав відповідачу лист № 4 від 18.02.2011 р., в якому позивач підтвердив, що документи, які підтверджують якість товару, а саме: висновок СЕС, посвідчення якості, та сертифікат відповідності ще не готові та будуть надані відповідачу найближчим часом, оскільки затримка у підготовці цих документів виникла з вини державних органів, які безпідставно затягують процес надання документів, які ТОВ «Інтерпласт Запоріжжя»зобов'язаний був передати разом з Товаром.

Листом № 17.03.11-1 від 17.03.2011 р. відповідач знову просив позивача надати документи на Товар, а саме: копію санітарно-гігієнічного висновку Державної СЕС, сертифікати якості Товару, сертифікат відповідності на Товар, а також просив позивача направити представника для прийняття участі в прийманні продукції за якістю, та складання акту про скриті виявлені недоліки у відповідності до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7 (вказану вимогу отримав особисто директор позивача про що здійснив відповідний запис на екземплярі відповідача).

Позивач надав відповідь відповідачу на вимогу № 17.03.11-1 від 17.03.2011 р., листом №5 від 21.03.2011 р., в якому зазначив, що ТОВ «Інтерпласт Запоріжжя» вже звернулось до Державної СЕС з заявою про отримання Висновку СЕС на ковпачок для закупорювання пляшок та очікує такий висновок найближчим часом, а посвідчення якості та сертифікат відповідності Держспоживстандартом України вже готові та будуть надані відповідачу найближчим часом.

29.04.2011 р. вих. № 26.04-1відповідач направив позивачу лист, в якому зазначено, що позивачем не виконані передбачені договором № 12/02/09/Д від 12.02.2009 р. зобов'язання, а саме: товар надано несвоєчасно, не у повному обсязі, без супровідних документів, що підтверджують якість товару. (підтвердженням відправлення є квитанція ЗД УДППЗ «Укрпошта» №7230 від 29.04.2011 р.)

01.07.2011 р., відповідач знову надіслав позивачу претензію (вих. №30-06-1), в якій було зазначено, що договірні зобов'язання позивачем не виконані, документи, які підтверджують якість товару не надані, товар у повному обсязі не поставлено. (підтвердженням відправлення є квитанція ЗД УДППЗ «Укрпошта» №7120 від 01.07.2011 р.)

19.07.2011 р. відповідач надіслав повідомлення (вих.№18-07-1), в якому просив виконати свої зобов'язання за договором, у тому числі: надати санітарно-гігієнічний висновок на Товар, поставити Товар у повному обсязі, а також надати документи, які підтверджують якість Товару. Також, відповідач повідомив позивача, що, якщо впродовж семи днів з моменту отримання цього листа позивач не виконає прийняті на себе зобов'язання, то подальше виконання ТОВ «Інтерпласт Запоріжжя» своїх договірних зобов'язань втратить для відповідача інтерес, та ДП «Імідж Холдинг» АК «Імідж Холдинг АпС» буде вимушений відмовитись від їх прийняття. (підтвердженням відправлення є квитанція ЗД УДППЗ «Укрпошта» №8783 від 19.07.2011 р.).

Зазначені листи (копії яких є в матеріалах справи) були залишені позивачем без відповіді, після чого, 10.08.2011 р. відповідач надіслав позивачу лист (вих.№09.08-1), яким повідомив, що, враховуючи багаторазові істотні порушення позивачем умов договору, а також те, що внаслідок прострочення позивачем виконання зобов'язання, зобов'язання втратило для відповідача інтерес і відповідач відмовляється від прийняття виконання простроченого зобов'язання, на підставі чого просили позивача звільнити територію ДП «Імідж Холдинг»АК «Імідж Холдинг АпС» від Товару. (підтвердженням направлення є квитанція ЗД УДППЗ «Укрпошта» №8783 від 10.08.2011 р.).

Тобто, відповідач своєчасно та неодноразово, протягом 6 місяців, висував відповідачу претензії, щодо ненадання товаросупровідних документів на товар, щодо якості та кількості товару, протягом строку визначеного у договорі.

Пункт 2 статті 666 Цивільного кодексу України, якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Пункт 1 статті 670 Цивільного кодексу України визначає, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Факт поставки Товару несвоєчасно та не у повному обсязі підтверджується видатковими накладними №РН-0000001 від 04.02.2011р. та №РН0000002 від 03.03.2011р.

Актами від 05.05.2011 р. та від 24.05.2011 р. сторонами підтверджено факт неповного виконання ТОВ «Інтерпласт Запоріжжя» взятих на себе зобов'язань, а саме, позивач підтвердив факт лише часткового виконання зобов'язань.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Згідно приписів ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.3 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частина 4 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що управлена сторона має право не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов'язання.

Окрім зазначеного, товар виявився неналежної якості, що підтверджується наступним:

Факт того, що продукція є неналежної якості було встановлено рішенням Господарського суду по справі №10/5009/4819/11 та підтверджено Українським науково-дослідним інститутом спирту і біотехнології продовольчих продуктів при Міністерстві аграрної політики та продовольства України (надалі Інститут). Інститутом були проведені дослідження продукції, після чого було надано Протокол випробувань №7115 від 17.06.2011 р. у якому було зазначено, що продукція (Ковпачки для закупорювання пляшок) впливає на органолептичні показники алкогольного напою (інтенсивність запаху водно-спиртової витяжки ковпачків більше одного балу), та зазначена продукція не може бути використана для закупорювання алкогольних напоїв, оскільки не відповідає нормативним документам України для такого виду продукції і наслідки його використання є небезпечними для здоров'я людей.

У матеріалах справи містяться протокол випробувань центру інституту екогігієни і токсикології ім. Медведя №3/8-5111-4177ОЕ від 09.06.11р. та Протокол №208с/р вимірювань виробів із полімерних та інших матеріалів від 09.06.2011р. виданий ДЗ «Запорізька обласна санепідстанція», які не можуть бути прийняті як докази, оскільки зазначені випробування були проведені з порушенням вимог нормативних документів. Протокол випробувань центру інституту екогігієни і токсикології ім. Медведя №3/8-5111-4177ОЕ від 09.06.11р, згідно інформації зазначеної в протоколі, дослідження по міграції хімічних сполук ковпачка в модельне середовище, проводились протягом 5 діб, замість 10, як передбачено інструкцією №880-71, затверджену заступником головного санітарного лікаря СРСР 02.02.1971 року. Не проводились органолептичні дослідження модельного 40%-ного водно-етанольного розчину після міграції хімічних сполук. Органолептичне оцінювання водно-модельного розчину недоцільно. Не вказано, якої якості спирт було використано для приготування розчину, тоді як від чистоти запаху етилового спирту залежить результат дослідження органолептичних показників модельного 40%-ного водно - етанольного розчину після міграції хімічних сполук. Тобто випробування, які провів інститут імені Л.І.Ведмедя, зроблені с суттєвим порушенням.

Згідно інформації зазначеної в Протоколі №208с/р вимірювань виробів із полімерних та інших матеріалів від 09 червня 2011р. виданого ДЗ «Запорізька обласна санепідстанція», лабораторією проводились дослідження міграції хімічних сполук в модельні середовища-дистильовану воду та 40%-ний водно-спиртовий розчин. Дослідження складу мігрованих хімічних сполук визначались у водній модельній суміші, замість того, щоб дослідити за цими параметрами 40% водно-спиртовому розчині. Так, як це повинно бути зроблено і передбачено п.3.1.3 Методичних вказівок з здійснення державного санітарного нагляду за виробництвом та використанням полімерних матеріалів, призначених для контакту з харчовими продуктами, затверджених 26.05.1987 року Міністерством охорони здоров`я СРСР головним санітарно-епідеміологічним управлінням, в якому зазначено, що вироби призначені для контакту з харчовими продуктами піддають обробці у модельному середовищі, яке імітує властивості харчового продукту. Таким чином, випробування, які провело СЕС, проведено з порушенням вимог чинного законодавста та вимог договору, оскільки в додатку №1 до Договору, також зазначено, що якість Товару перевіряється у модельному середовищі 40%-ний водно-спиртовий розчин. Також, це підтверджується тим, що незалежним аналітичним центром при Міністерстві арарної політики та продовольства України «Українським науково-дослідним інститутом спирту і біотехнології продовольчих продуктів» було зроблено висновок від 14.09.2011року., що Протокол випробувань №3/8-5111-41770Е від 09 червня 2011р. виданий Випробувальним центром інституту екогігієни і токсикології ім. Л. І. Медведя та Протокол №208с/р вимірювань виробів із полімерних та інших матеріалів від 09 червня 2011р. виданий ДЗ «Запорізька обласна санепідстанція» не обґрунтовані, не відповідають дійсності, а ковпачки для закупорювання пляшок (Постачальник «Інтерпласт Запоріжжя») впливають на органолептичні показники напою, що не може гарантувати та забезпечувати якість продукції вимог нормативних документів при зберіганні.

Пунктом 1.3. договору поставки №12/02/09/Д від 12.02.2009р. сторони погодили, що одночасно з товаром Позивач зобов'язаний передати Відповідачеві наступні документи, що підтверджують якість товару, а саме: сертифікат якості, товаросупровідні документи та копію висновку санітарно-епідеміологічної експертизи. Чинним законодавством України також передбачений обов'язок Позивача надати документи, які підтверджують якість товару. Стаття 674 ЦК визначає, що відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами. Згідно із положеннями ст. 1, 4 Закону України «Про підтвердження відповідності» документом, який підтверджує, що продукція, як об'єкт підтвердження відповідності, встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством є сертифікат відповідності. Відповідно до ч. 4 ст. 268 ГК Позивач повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Стосовно санітарно - гігієнічного висновку (висновок СЕС) слід зазначити, що Позивачем його не надано Відповідачеві, а надана 05.05.2011р. копія висновку СЕС від 19.01.2011р. №05.03.02-03/3247, завірена підписом керівника Позивача та печаткою Позивача, виявилась фальсифікованою (справжнього висновку СЕС взагалі не існує). На запит суду було отримано відповідь Державної санітарно-епідеміологічною службою про те, що висновок від 19.01.2011р. №05.03.02-03/3247, Позивачеві (ТОВ «Інтерпласт Запоріжжя») не надавався, та взагалі зазначене підприємство до них не зверталось.

Висновок наданий представниками ТОВ «Інтерпласт Запоріжжя» є підробленим. За фактом підроблення зазначеного вище висновку СЕС, та використання завідомо підроблених документів представниками Позивача, прокурором Запорізького району, постановою від 12.04.2012р. порушено кримінальну справу №321221пр (кримінальне провадження №12013080230001196), за ознаками злочину, передбаченого ч.ч. 1, 4 ст. 358 Кримінального кодексу України. 06.12.2013р. слідчим СВ Запорізького РВ ГУМВС України в Запорізькій області Кириченко О.Ю. винесено постанову про закриття кримінального провадження №12013080230001196. Зазначена постанова була скасована ухвалою, винесеною слідчим суддею Запорізького районного суду Запорізької області Громовою І.Б. по справі №п1-кс/317/390/2013 317/5049/13-к від 24.12.2013р., матеріали кримінального провадження повернуто органам досудового розслідування. Зазначеною ухвалою судом було встановлено факт підроблення та використання представниками Позивача завідомо підроблених висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 19.01.2011 року, за №05.03.02-03/3247 та протоколу випробувань №161 від 05.01.2010р. виданого Державною установою «Інститут медицини праці АМН України» однак, не було встановлено особу, яка саме підробила документи. Додатковим підтвердженням того, що Позивач підробив висновок СЕС та надав Відповідачеві підроблений висновок є той факт, що представниками Позивача до суду (саме у справі №9/5009/4372/11) було надано копії двох висновків СЕС з тим самим номером та від тої самої дати (від 19.01.2011р. №05.03.02-03/3247). Єдина різниця у висновках це те, що на одній копії заявником експертизи зазначається Позивач (який і є підробленим), а в іншій - ТОВ «Лесото». Окрім цього, взагалі невідомо на який саме ковпачок ТОВ «Лесото» отримало висновок СЕС.

Також факт того, що товар виявився неналежної якості підтверджується рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/4001/14 від 01.07.2014р. Рішенням задоволено позовні вимоги Відповідача до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват Сервіс» (який виступив поручителем ТОВ «Інтерпласт Запоріжжя» перед ДП «Імідж Холдинг» АК «Імідж Холдинг АпС» по договору №12/02/09Д від 12.02.2009 р.) про зобов'язання Поручителя вчинити певні дії, а саме: забрати (вивезти) з території Відповідача ковпачок пластмасовий для закупорювання пляшок з алкогольною продукцією, який було Відповідачеві Позивачем за договором поставки від 12.02.09р. №12/02/09Д, згідно видаткових накладних №РН-0000001 від 04.02.11р. та №РН-0000002 від 03.03.11р.

Так, з метою забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань Позивача за договором поставки від 12.02.09р. №12/02/09Д та керуючись ст. 546, 547 Цивільного кодексу України між Відповідачем та Поручителем 12.02.09р. укладено договір поруки №12/02-1 (далі по тексту - договір поруки).

Відповідно до п. 1.1., 1.2., 2.1. договору поруки Поручитель поручається перед Відповідачем за виконання Позивачем обов'язків перед Відповідачем за договором поставки №12/0209Д від 12.02.09р. у повному обсязі. Пунктами 3.1., 3.2. договору поруки визначено, що Поручитель зобов'язаний самостійно виконати будь-які обов'язки Позивача перед Відповідачем, які виникли або виникнуть у майбутньому із взаємовідносин Відповідача та Позивача за договором поставки №12/0209Д від 12.02.09р., на підставі письмової вимоги Відповідача в строк не пізніше семи днів з моменту отримання такої вимоги. Відповідно до п. 3.3 договору поруки Поручитель відповідає перед Відповідачем в тому ж обсягу, як і Позивач, включаючи зобов'язання з постачання товару, сплати штрафних санкцій, виконання будь-яких інших дій. Пунктом 3.6 договору поруки визначено, що Поручитель відповідає перед Відповідачем солідарно із Позивачем та не може висувати проти вимог Відповідача заперечення на підставі того, що він попередньо не звернувся з вимогою про виконання до Позивача. Пункт 3.8 договору поруки надає право Відповідачеві у випадку виникнення будь-яких суперечок, розбіжностей, спорів за договором постачання №12/0209Д від 12.02.09р. звернутися до суду для вирішення відповідного спору, за місцезнаходженням відповідача, зазначивши відповідачем, за своїм вибором або Поручителя або Позивача.

Під час винесення рішення по справі № 904/4001/14 від 01.07.2014р. господарський суд Дніпропетровської області виходив з наступного:

Позивач передав Відповідачеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором поставки №12/0209Д від 12.02.09р.;

Позивач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору поставки №12/0209Д від 12.02.09р., не передав Відповідачеві документи (копію санітарно-гігієнічного висновку Державної санітарно-епідеміологічної служби, сертифікат якості на товар та сертифікат відповідності на товар), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром;

товар переданий Позивачем Відповідачеві, згідно видаткових накладних №РН-0000001 від 04.02.11р. та №РН-0000002 від 03.03.11р. не відповідає вимогам нормативних документів України для такого виду товару.

На підставі вище наведеного суд вирішив зобов'язати Поручителя вчинити певні дії, а саме: забрати (вивезти) з території Відповідача ковпачок пластмасовий для закупорювання пляшок з алкогольною продукцією, який було передано останньому Позивачем за договором поставки від 12.02.09р. №12/02/09Д, згідно видаткових накладних №РН-0000001 від 04.02.11р. та №РН-0000002 від 03.03.11р. В межах виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2014р. № 904/4001/14 Поручителем 09.08.2014р. було вивезено з території Відповідача ковпачок пластмасовий для закупорювання пляшок з алкогольною продукцією, який було передано останньому Позивачем за договором поставки від 12.02.09р. №12/02/09Д, згідно видаткових накладних №РН-0000001 від 04.02.11р. та №РН-0000002 від 03.03.11р., що підтверджується відповідною видатковою накладною.

Відтак, в результаті розгляду господарським судом Дніпропетровської області справи № 904/4001/14 та винесення рішення по ній, яке набрало законної сили не тільки встановлено обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи № 9/5009/4372/11, а саме: факт ненадання Позивачем Відповідачеві документів, що підтверджують якість товару, та невідповідність товару вимогам нормативних документів України, та недоведеність обставин, що мають значення для справи, а саме: недоведеність обов`язку Відповідача щодо оплати товару, отриманого за договором поставки №12/02/09/Д від 12.02.2009р. згідно видаткових накладних №РН-0000001 від 04.02.2011р. та №РН-0000002 від 03.03.2011р., встановлено відсутність предмету спору по справі 9/5009/4372/11, оскільки обов'язок Позивача, встановлений п.2.4.1. договору поставки № 12/08/09Д від 12.02.2009р. та ч. 2 ст. 678 ЦК забрати товар, що не відповідає якості, поставлений не в повному обсязі та без документів, що підтверджують його якість вже виконано за нього третьою особою - Поручителем.

Отже, враховуючи вищевикладене, господарський суд Запорізької області не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Судовий збір, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпласт Запоріжжя" до Дочірнього підприємства "Імідж Холдинг" Акціонерної компанії "Імідж Холдинг АпС" про стягнення суми 3175738,39 грн. відмовити повністю.

Суддя Т.Г. Алейникова