Рішення

від 14.05.2015 по справі 909/301/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2015 р. Справа № 909/301/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., при секретарі судового засідання Поліводі С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Прокурора Богородчанського району, вул. Шевченка, 57, смт. Богородчани, Івано-Франківська область, 77701, в інтересах держави в особі Старобогородчанської сільської ради, вул. Франка,1, с. Старі Богородчани, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77712

до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства "Оскар", вул. Академіка Сахарова, 23а, м. Івано-Франківськ, 76000

про зобов'язання відповідача повернути одержану за актом прийому - передачі від 14.05.2014 року земельну ділянку площею 40 га, яка знаходиться в межах населеного пункту с. Старі Богородчани у комунальну власність

за участю представників сторін:

від прокуратури: Баландіна Юлія Юріївна - прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах, (довіреність № 05/2-24вн-15 від 23.01.2015 року)

від позивача: не з"явився

від відповідача: не з'явився

встановив: прокурор Богородчанського району звернувся до господарського суду Івано-Франківської області із позовом в інтересах держави в особі Старобогородчанської сільської ради до Приватного сільськогосподарського підприємства "Оскар" про зобов'язання відповідача повернути одержану за актом прийому - передачі від 14.05.2014 року земельну ділянку площею 40 га, яка знаходиться в межах населеного пункту с. Старі Богородчани у комунальну власність.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між Старобогородчанською сільською радою та приватним сільськогосподарським підприємством "Оскар" в порушення вимог ч. 1 ст. 124 ЗК України та ст. 26 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" був укладений договір оренди землі від 14.05.2014 без прийняття відповідного рішення сесії сільської ради про надання земельних ділянок в оренду та за актом приймання-передачі від 14.05.2014 передано в користування земельну ділянку, що знаходяться в с. Старі Богородчани, загальною площею 40,0 га вартістю 13 351 грн. 25 коп. для ведення сільськогосподарського виробництва. Вказує також на те, що в порушення ст.125 ЗК України даний договір не був зареєстрований у встановленому законом порядку, а тому у ПСП "Оскар" не виникло право оренди землі і договір не потребує визнанню його недійсним в судовому порядку. Виходячи з викладеного, вважає, що земельна ділянка передана ПСП "Оскар" незаконно і підлягає поверненню у комунальну власність. Свою позицію обґрунтовує положеннями ст.ст. 16, 215, 216 ЦК України, ст.ст. 12, 83, 116, 124, 125, 152 ЗК України, ст. 26 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні".

В судовому засіданні прокурором Богородчанського району подано суду заяву про збільшення позовних вимог (вх.№7547/15 від 14 травня 2015 року), відповідно до якої просить суд зобов'язати відповідача повернути одержану за актом прийому - передачі від 14.05.2014 року земельну ділянку площею 40,0 га, вартістю 559 652 грн. 00 коп., яка знаходиться в межах населеного пункту с. Старі Богородчани у комунальну власність.

Розглянувши подану заяву, суд розцінює її як заяву , що фактично містить уточнення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка в спірній ситуації необхідна для визначення розміру судового збору.

Таким чином, предметом позову є зобов'язання відповідача повернути одержану за актом прийому - передачі від 14.05.2014 року земельну ділянку площею 40,0 га, вартістю 559 652 грн. 00 коп., яка знаходиться в межах населеного пункту с. Старі Богородчани у комунальну власність.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у позовній заяві.

Позивач уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, клопотань про відкладення розгляду справи не подав.

Відповідно до ч.3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи без участі його представника.

Відповідач повноваженого представника в судове засідання не забезпечив, однак подав суду заяву про визнання позову та розгляд справи без участі його повноваженого представника (вх.№7488/15 від 14.05.15).

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, вислухавши прокурора, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

12 лютого 2014 року Старобогородчанською сільською радою прийнято рішення "Про заключення договору оренди земельної ділянки" №311-28/2014, відповідно до якого сільська рада прийняла рішення про зобов"язання відповідача заключити попередній договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 40,0 га, яка знаходиться в с. Старі Богородчани.

14 травня 2014 року між Старобогородчанською сільською радою (по договору - орендодавець/по справі позивач) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Оскар" (по договору - орендар/ по справі - відповідач), підписано договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 40,0 га, яка знаходиться в с. Старі Богородчани.

14 травня 2015 року між сторонами було підписано акт прийому-передачі земельної ділянки площею 40,0 га, яка знаходиться: в урочищі "Луги" с. Старі Богородчани.

Довідкою Старобогородчанської сільської ради №300 від 09.08.2015 підтверджено, що відповідач використовує земельну ділянку загальною площею 40,0 га в межах с. Старі Богородчани.

Листом №2485/08/61 від 29.12.2014 відділ Держземагентства у Богородчанському районі Івано-Франківської області повідомив про відсутність реєстрації земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 40,0 га, яка знаходиться на території Старобогородчанської сільської ради та призначення її кадастрового номеру.

Згідно Листа відділ Держземагентства у Богородчанському районі Івано-Франківської області №953/08/61 від 22.04.15 нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходяться в межах населеного пункту с. Старі богородчани, станом на 01.01.2015 становить 559 652 грн. 00 коп.

При вирішенні даного спору суд виходить з того, що згідно з ч. 1 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають як усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, так і земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування (ч. 2 ст. 83 ЗК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом, що кореспондується з нормами ст. 122 ЗК України.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 ЗУ "Про оренду землі").

Частиною 2 ст. 16 ЗУ "Про оренду землі" передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону. Аналогічні приписи містяться у ст. 124 ЗК України.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, щодо регулювання земельних відносин.

Старобогородчанською сільською радою прийнято рішення №311-28/2014 від 12.02.14 (копія долучена до матеріалів справи) про заключення з відповідачем попереднього договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 40,0 га, яка знаходиться в с. Старі Богородчани. Однак рішення про передачу відповідачу спірної земельної ділянки Старобогородчанською сільською радою не приймалося.

Таким чином, в супереч наведеним вимогам закону вказаний договір оренди укладений без прийняття рішення сільською радою про надання відповідачу в оренду спірної земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 210 ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

В пункті 2.6 постанови Пленуму ВГС України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" (надалі "постанова Пленуму ВГС України від 29.05.2013") роз'яснено, що не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), щодо яких, зокрема, не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. При цьому, коли для вчинення правочину необхідні його державна реєстрація або нотаріальне посвідчення, у випадках відсутності останніх, договір в будь-якому разі не вважається укладеним.

Оскільки державна реєстрація договору оренди земельної ділянки від 14.05.2014 не здійснена, то він вважається неукладеним.

Внаслідок неукладеності вказаного договору, відповідач згідно акту приймання-передачі від 14.05.2014 одержав в користування земельну ділянку без достатньої правової підстави.

Як передбачено ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

В постанові Пленуму ВГС України від 29.05.2013 вказано, що у випадках, коли договір є неукладеним, можуть заявлятися вимоги, передбачені главою 83 Цивільного кодексу України.

За наведених обставин та враховуючи визнання відповідачем позовних вимог, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судового збору, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI (далі-Закон), який відповідно до статті 10 набрав чинності з 01.11.2011 року (із змінами та доповненнями) за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством справляється судовий збір.

Відповідно до частини 1 статті 4 вищевказаного закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як вбачається із матеріалів справи позовну заяву подано у 2015 році.

Відповідно до ч.2 ст.44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 2 статті 4 вказаного Закону ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.15 становить 1 218 грн.

Пунктом 2.2.1. Постанови Пленуму вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.13 (із змінами та доповненнями) визначено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК). На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (частина третя статті 55 ГПК); з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій (стаття 38, пункт 4 статті 65 ГПК), а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи - залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

За наведених обставин, судовий збір в даному випадку визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру і складає 11 193 грн. 04 коп.

В спірному випадку позовні вимоги заявлені прокурором, який звільнений від сплати судового збору, згідно вимог чинного законодавства (п. 11 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (із змінами та доповненнями).

Пунктом 4.6. Постанови Пленуму вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.13 (із змінами та доповненнями) визначено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету України судового збору в сумі 11 193 грн. 04 коп.

Керуючись ст.ст. 8, 124 Конституції України, ст. 3 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI , який відповідно до статті 10 набрав чинності з 01.11.2011 року ст. ст. 13, 16 Закону України "Про оренду землі", ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст. ст. 83, 122, 125 Земельного кодексу України, ст. ст. 210, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 43, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

задовольнити позов прокурора Богородчанського району в інтересах держави в особі Старобогородчанської сільської ради до відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства "Оскар" про зобов'язання відповідача повернути одержану за актом прийому - передачі від 14.05.2014 року земельну ділянку площею 40 га, вартістю 559 652 грн. 00 коп., яка знаходиться в межах населеного пункту с. Старі Богородчани у комунальну власність.

Приватному сільськогосподарському підприємству "Оскар" (вул. Академіка Сахарова, 23а, м. Івано-Франківськ, 76000, код 31774096) повернути у комунальну власність - Старобогородчанській сільській раді (вул. Франка,1, с. Старі Богородчани, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77712, код 04357265) одержану за актом приймання-передачі від 14.05.2014 року земельну ділянку площею 40 га, вартістю 559 652 грн. 00 коп., яка знаходиться в межах населеного пункту с. Старі Богородчани.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Оскар" (вул. Академіка Сахарова, 23а, м. Івано-Франківськ, 76000, код 31774096) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37952250; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Івано-Франківській області; код банку отримувача (МФО): 836014; Рахунок отримувача: 31219206783002; код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499939) - 11 193 грн. 04 коп. (одинадцять тисяч сто дев"яносто три гривні чотири копійки) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.05.15

Суддя Фанда О. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"