Рішення

від 12.05.2015 по справі 910/8862/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2015Справа №910/8862/15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАРІВНА НИВА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні аграрні технології"

про стягнення 1 851 516,03 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: Ткач В.В. по довіреності № б/н від 08.01.2014р.

від відповідача: не з'явились

Обставини справи :

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧАРІВНА НИВА" до товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні аграрні технології" про стягнення за договором про постачання товару № 39/10/11-МД від 27.01.2012 р. - 1 704 738,08 грн. - грошові кошти, сплачені в якості попередньої оплати та 146 777,95 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо своєчасності поставки товару.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.04.2015 року було порушено провадження по справі № 910/8862/14 та призначено її розгляд на 12.05.2014 року.

08.05.2015р. через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі.

В даному судовому засіданні представником позивача підтримано заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалі суду про порушення провадження у справі від 09.04.2015 р. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18: особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.).

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

У судовому засіданні 12.05.2015р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З матеріалів справи вбачається, що 27 січня 2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Тормаш», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Новітні аграрні технології" (наді - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чарівна Нива» було укладено договір про постачання товару № 39/10/11-МД від 27.01.2012р.

Відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві товар, згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар.

Пунктом 9.1. договору визначено, що даний договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до 31.12.2012р., а в частині проведення розрахунків - до повного здійснення.

Згідно з п. 2.1., 2.2., договору, найменування, асортимент, кількість товару, вид упаковки зазначається у специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору. Якість та комплектність товару, що поставляється, повинна відповідати державним стандартам, технічним умовам виробника. Якість товару підтверджується сертифікатом (паспортом) якості, який Постачальник налає Покупцю при поставці товару.

Постачальник здійснює поставку покупцю товару (частини), зазначеного в специфікації, вільного від будь-яких прав та вимог третіх осіб протягом 2012 року на умовах поставки визначених в специфікаціях, згідно ІНКОТЕРМС Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2000 року)(п. 3.1. договору).

Пунктом 3.4. договору встановлено, що Постачальник передає Товар протягом 30 (тридцяти) днів, віддати надання транспортної інструкції Покупцем, за умови якщо не була надана відмова в строки, передбачені п.3.5. Договору.

Якщо Постачальник протягом 7 (семи) робочих днів з моменту отримання транспортної інструкції Покупця не надав останньому письмову (факсимільну або електронну) відмову в прийнятті такої транспортної інструкції до виконання, вважається, що транспортна інструкція Покупця узгоджена сторонами і Постачальник прийняв її до виконання (п. 3.5. договору).

Відповідно до п. 3.14. договору, Приймання товару здійснюється Покупцем:

по якості - у відповідності з документами, що підтверджують якість товару та відповідно до "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю", затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № ГІ-7, із змінами та доповненнями;

по кількості - у відповідності з товаро-супровідними документами та відповідно до "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю", затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № 11-6, із змінами та доповненнями.

Претензії по якості та кількості поставленого товару, можуть бути пред'явлені Покупцем Постачальнику протягом 10 (десяти) календарних днів, з моменту передання Покупцеві товару.

Розділом четвертим договору, сторони погодили ціну та порядок проведення розрахунків, відповідно до якого:

Ціна товару зазначається у специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору.

Загальна сума даного Договору визначається як сума вартості товару, передбаченого у всіх специфікаціях, підписаних до даного Договору та витрат, пов'язаних з доставкою Товару залізничним транспортом до станцій призначення.

Покупець оплачує товар у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі виставлених рахунків-фактур в наступному порядку:

100% вартості товару або суму коштів згідно з текстом п. 1 кожної наступної Специфікації до даного Договору, котрі являються невід'ємними частинами даного Договору.

Витрати пов'язані з доставкою Товару залізничним транспортом до станцій призначення (в залежності від постачання, що зазначені в Специфікаціях (Додатках) до даного договору.

Термін який відводиться Покупцю для оплати, визначається в рахунках-фактурах.

При проведенні оплати Покупець у призначені платежу обов'язково вказує дату та номер рахунку-фактури.

У разі перерахування грошових коштів без рахунку-фактури, або не в повному обсязі, або згідно з простроченим рахунком-фактурою. Постачальник має право не відвантажувати Товар на умовах цього Договору та повернути оплачені кошти Покупцю, попередньо попередивши про це Покупця в письмовій (факсимільній або електронній) формі .

Днем оплати вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Оплата здійснюється в національній валюті України, в гривнях.

У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги Постачальника у такій черговості: у першу чергу сплачується основна сума боргу, у другу чергу сплачуються проценти і неустойка та інші нарахування передбачені законодавством та цим договором.

Згідно з п. 5.7. договору, У випадку прострочення Постачальником строку поставки товару, відповідно до п.3.4. Договору, Покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від товару, поставку якої прострочено, про що Покупець в письмовій формі повідомляє Постачальника.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов Договору та Специфікацій №1 від 27.01.2012 р., №2 від 15.02.2012 р. та №3 від 05.03.2012 р., які згідно п. 1.1 та п. 2.1 Договору є його невід'ємною частиною (далі - «Специфікації»), ТОВ «Торговий Дім «Тормаш» зобов'язалося поставити ТОВ «ЧАРІВНА НИВА» селітру аміачну, N (34,4) (Україна), Амофос 12:52 та КАС-32 (далі - «Товар») за ціною та в обсягах, визначених Специфікаціями. ТОВ «ЧАРІВНА НИВА», у свою чергу, зобов'язалося приймати та оплачувати згаданий Товар.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧАРІВНА НИВА» здійснило передоплату на розрахунковий рахунок відповідача у розмірі 100% вартості Товару на загальну суму 3 083 800,00 грн.

Перерахування коштів підтверджується платіжними дорученнями №66 від 27 січня 2012 року на суму 423 640,00 грн., №153 від 23 лютого 2012 року на суму 100 300,00 грн., №154 від 23 лютого 2012 року на суму 1 400 000,00 грн., №177 від 01 березня 2012 року на суму 1 000 000,00 грн., №186 від 06 березня 2012 року на суму 80 160,00 грн., №212 від 13 березня 2012 року на суму 797 700,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позич зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Новітні аграрні технології" за період з 05.03.2012 по 18.04.2012 р. поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «ЧАРІВНА НИВА» лише частину належного до поставки Товару на загальну суму 1 379 061,92 грн., що підтверджується видатковими накладними: №46 від 05.03.2012; №47 від 05.03.2012; №48 від 05.03.2012; №49 від 05.03.2012; №57 від 07.03.2012; №58 від 07.03.2012; №59 від 07.03.2012; №60 від 07.03.2012; №65 від 12.03.2012; №66 від 12.03.2012; №67 від 12.03.2012; №100 від 29.03.2012; №103 від 03.04.2012; №105 від 09.04.2012; №109 від 17.04.2012; №110 від 18.04.2012.

Решта Товару, що передбачена Специфікацією №2 від 15.02.2012 р., та яку відповідно до п. 4 даної Специфікації, відповідач повинен був поставити у лютому-березні 2012 р., поставлена не була. Вартість недопоставленого товару складає 1 704 738,08 грн.

Суму невикористаної попередньої оплати товариство з обмеженою відповідальністю "Новітні аграрні технології" також не повернуло.

За таких обставин позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні аграрні технології" грошові кошти, яплачені в якості попередньої оплати в сумі 1 704 738,08 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідач порушив умови договору в частині поставки товару відповідно до умов договору поставки № 39/10/11-МД від 27.01.2012р.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи те, що Відповідач не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, отже суд дійшов висновку, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 1 704 738,08 грн. попередньої оплати відповідно до договору поставки № 39/10/11-МД від 27.01.2012р. правомірна та підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем своїх зобов'язань відповідно до договору поставки № 39/10/11-МД від 27.01.2012р. позивач просить стягнути 3% річних в розмірі 146 777,95 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці правильності обчислення позивачем 3 % річних та інфляційних нарахувань, судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

Тож, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 146 777,95 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи все вищевикладене, судом задовольняються позовні вимоги повністю, в сумі 1 851 516,03 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, відсутність у нього заборгованості станом на день розгляду справи не довів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору поставки № 39/10/11-МД від 27.01.2012р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні аграрні технології" (02160, м. Київ, Харківське шосе, 8-А, офіс 2, код ЄДРПОУ 37396647) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАРІВНА НИВА" (24442, Вінницька область, Бершадський район, село Березівка, вул. Леніна, буд. 39 Б, код ЄДРПОУ 35778199) 1 704 738 (один мільйон сімсот чотири тисячі сімсот тридцять вісім) грн.. 08 коп. - суму основної заборгованості, 146 777 (сто сорок шість тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 95 коп. - 3% річних та 37 030 (тридцять сім тисяч тридцять) грн. 32 коп. - судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.05.2015р.

Суддя Трофименко Т.Ю.