Рішення

від 05.05.2015 по справі 910/7753/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2015Справа №910/7753/15-г

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙЛЕНД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНТУРА ЛЮКС»

про стягнення 66 435,61 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Бублик А.В. (довіреність №15-юр від 14.04.2015);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙЛЕНД» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНТУРА ЛЮКС» (надалі - відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача 38 229,63 грн. основної заборгованості, 11 458,23 грн. пені, 12 335,74 грн. інфляційних втрат, 4 412,01 грн. 10% річних та судові витрати у розмірі 1 827,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору поставки відповідач не здійснив повну та своєчасну оплату за отриманий ним товар, у зв'язку з чим має заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2015 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 20.04.2015 року. У зв'язку із неявкою відповідача розгляд справи був відкладений на 05.05.2015 року.

16.04.2015 року відповідач надав до канцелярії господарського суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 31.03.2015 року платіжним дорученням № 223 додатково перераховано позивачу грошові кошти в розмірі 500,00 грн., у зв'язку з чим загальна заборгованість перед позивачем становить 37 729,63 грн. В частині стягнення штрафних санкцій відповідач лише зазначив, що за про прострочку грошового зобов'язання сплачується пеня в розмірі не вище подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги з урахуванням часткової оплати відповідача в сумі 500,00 грн. Зазначив, що сума основної заборгованості становить 37 729,63 грн.; позовні вимоги щодо стягнення заявлених раніше інфляційних втрат, 10% річних та штрафних санкцій залишаються незмінними, а провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 500,00 грн. просив припинити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено наступне.

18.02.2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 2156 (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого позивач зобов'язався передати у встановлений строк алкогольні та безалкогольні напої (далі - товар) у власність відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти товар й оплатити його в об'ємах і по ціні згідно видаткових накладних, в строк визначений даним договором.

Відповідно до п.2.2. договору відпуск товару здійснюється на підставі видаткової накладної, в якій зазначається назва, асортимент, кількість та ціна товару.

Загальна ціна договору складається із сум, вказаних у видаткових накладних до даного договору, оформлених належним чином протягом дії даного договору (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 3.4. договору сторонами підписується акт звірки розрахунків за кожне півріччя в термін до 5-го числа наступного місяця за звітний період.

Пунктом 8.1. передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та є безстроковим. Сторони мають право достроково розірвати даний договір, при умові обов'язкового письмового повідомлення іншої сторони не менш ніж за 30 календарних днів до моменту, коли одна із сторін має намір розірвати договір.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до накладних РН-201403228 від 12.03.2014 року на суму 6 965,82 грн., РН-201403250 від 12.03.2014 року на суму 16 303,15 грн., РН-201403256 від 12.03.2014 року на суму 12 451,59 грн., РН-201403264 від 12.03.2014 року на суму 12 628,85 грн., РН-2014032372 від 14.03.2014 року на суму 945,95 грн., РН-2014032376 від 15.03.2014 року на суму 876,96 грн., РН-201404289 від 10.04.2014 року на суму 12 147,72 грн., РН-201404290 від 10.04.2014 року на суму 4 137,36 грн. позивач передав відповідачу товар на загальну суму 66 457,40 грн., що не заперечується сторонами.

Згідно п. 3.2. договору поставка товару може здійснюватися на умовах попередньої оплати або відстрочення платежу. При відстрочці платежу товар повинен бути оплачений не пізніше 14 календарних днів з моменту підписання видаткової накладної (або фактичної передачі товару відповідачу).

Підпунктом 3.3. договору передбачено, що датою передачі товару у власність відповідача вважається дата фактичної передачі товару позивачем, яка визначається в накладній.

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, на підставі платіжних доручень № 19 від 14.04.2014 року на суму 945,95 грн., № 21 від 14.04.2014 року на суму 876,96 грн., № 29 від 17.04.2014 року на суму 5 804,86 грн., № 33 від 23.04.2014 року на суму 3 000,00 грн., № 66 від 05.06.2014 року на суму 2 000,00 грн., № 73 від 10.06.2014 року на суму 900,00 грн., № 78 від 20.06.2014 року на суму 2 000,00 грн., № 83 від 23.06.2014 року на суму 2 000,00 грн., № 89 від 01.07.2014 року на суму 3 000,00 грн., № 102 від 04.08.2014 року на суму 1 000,00 грн., № 124 від 10.09.2014 року на суму 500,00 грн., №142 від 09.10.2014 року на суму 500,00 грн. № 149 від 14.10.2014 року на суму 2 500,00 грн., № 159 від 28.10.2014 року на суму 1 000,00 грн., № 167 від 30.10.2014 року на суму 1 200,00 грн., № 172 від 04.11.2014 року на суму 1 000,00 грн. № 223 від 31.03.2015 року на суму 500,00 грн. перерахував позивачу грошові кошти лише в сумі 28 727,77 грн.,

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар складає 37 729,63 грн., що підтверджується, в тому числі, актом звірки взаєморозрахунків за № 361-1 від 07.04.2015 року, підписаним сторонами.

19.03.2015 року позивач звернувся до відповідача з претензією про оплату заборгованості, що була залишена відповідачем без відповіді.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заборгованість відповідача за договором підтверджується матеріалами справи та станом на дату ухвалення рішення складає 37 729,63 грн. За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення 37 729,63 грн. основної заборгованості є законними та обґрунтованими, а в частині стягнення основного боргу в сумі 500,00 грн. провадження по справі підлягає припиненню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином відповідач є таким, що порушив грошове зобов'язання, оскільки не сплатив заборгованість в строк, визначений умовами договору.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі, неустойкою.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

При цьому, незалежно від способу та бази визначення розміру неустойки договором, вона не може перевищувати той розмір, який встановлено законом як граничний.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 5.1. договору за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожну добу затримки. Крім того, сторони дійшли згоди, що в разі прострочення грошового зобов'язання відповідач сплачує позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10 процентів річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України. Відповідач сплачує штрафні санкції за увесь період прострочення оплати.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 11 458,23 грн. пені, 12 335,74 грн. інфляційних втрат, 4 412,01 грн. 10% річних за несвоєчасну сплату за отриманий товар є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43).

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНТУРА ЛЮКС» (03035, м. Київ, вул. Урицького, буд. 43, ідентифікаційний код 23745435) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙЛЕНД» (02105, м. Київ, пр-т Ю.Гагаріна, буд. 9, кв. 24, ідентифікаційний код 31748637) заборгованість за поставлений товар в розмірі 37 729,63 грн., пеню в розмірі 11 458,23 грн ., інфляційні втрати в розмірі 12 335,74 грн. та 10% річних в розмірі 4 412,01 грн ., що загалом становить 65 935,60 грн. , а також судовий збір в сумі 1 827,00 грн.

3. В іншій частині позовних вимог провадження припинити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 08.05.2015 року.

Суддя Я.А. Карабань