Рішення

від 12.05.2015 по справі 910/8186/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2015Справа №910/8186/15-г

За позовом Приватного акціонерного товариства "Всеукраїнський науково-

дослідний інститут аналітичного приладобудування"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний центр "Аюдар"

про стягнення 76 247,29 грн.

Суддя: Домнічева І.О.

Представники сторін:

від позивача: Ложечник Ю.О. - за дов.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Всеукраїнський науково-дослідний інститут аналітичного приладобудування" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний центр "Аюдар" про стягнення 76 247,29 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 059/23 від 03.03.14 р.

Ухвалою від 02.04.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.04.2015 р.

Судове засідання 21.04.2015 р. не відбулося.

12.05.15р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали по справі.

Ухвалою від 23.04.15р. розгляд справи призначено на 12.05.15р.

Представник відповідача в судове засідання 12.05.15 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 12.05.15 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельний центр «АЮДАР» (далі - замовник, Позивач) та Приватним акціонерним товариством «Всеукраїнський науково- дослідний інститут аналітичного приладобудування» (далі - виконавець, Відповідач) укладено Договір на надання послуг № 73/3 від 25.11.13р.

Відповідно до п. 1.1. Договору, виконавець зобов'язується в обумовлений за цим договором термін надати, а замовник прийняти і оплатити на умовах цього договору послугу за темою «Проведення обстеження автомагістралей міста Києва для встановлення авто трасових газоаналізаторів», яка здійснюється за програмою обстеження.

Вартість послуги у відповідності до Протоколу згоди про договірну ціну на надання послуги складає 150 000,00 грн.

Відповідно до п. 5 договору, розрахунки між сторонами здійснюються у два етапи в наступному порядку:

- 5.1. замовник сплачує виконавцю аванс в розмірі 60% від загальної вартості послуги протягом п'яти робочих днів від дати підписання сторонами цього договору. Датою сплати авансу вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

- 5.2 інші 40% від згальної вартості послуги замовник сплачує виконавцю протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати отримання від виконавця акту про надання послуги і звіту про обстеження автомагістралей з Актом передавання-приймання цього звіту.

Цей договір набирає чинності від дня підписання його останньою стороною і діє до повного виконання його умов обома сторонами (п. 24 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог п. 5 Договору Позивач, виконав взяті на себе договірні зобов'язання в повному обсязі на загальну суму 150 000,00 грн., про що свідчать: акт про надання послуг, Акт передавання - приймання Звіту про обстеження автомагістралей міста Києва для установлення авто трасових газоаналізаторів, які підписані відповідачем без зауважень та заперечень.

Проте, відповідач свої зобов'язання по оплаті виконав частково на суму 100 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 26.11.13., та 10.10.13р. На час прийняття рішення по справі за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 50 000,00 грн.

Твердження позивача підтверджуються наявними у справі матеріалами та не спростовані у встановленому законом порядку відповідачем.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Доказів здійснення оплати відповідачем суми 50 000,00 грн., в тому числі в установлені договором строки, суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем заявлена вимога про стягнення пені у розмірі 8 315,60 грн. за період з 01.01.14р. по 16.02.15р.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч. ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Виходячи з наведених положень ст. 231 Господарського кодексу України, обов'язковою умовою нарахування штрафних санкції є досягнення сторонами згоди щодо їх застосування, а також визначення їх розміру. Враховуючи відсутність між сторонами будь-яких домовленостей щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну оплату наданих послуг, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про стягнення пені у розмірі 8 315,50 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання зобов'язання позивачем нараховано 14 370,27 грн. інфляційних втрат, 1 734,42 грн. 3% річних, які є обґрунтованими.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню частково.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний центр «АЮДАР» (03150, м. Київ, вул. Тверська, 6; код ЄДРПОУ 34809257) на користь Приватного акціонерного товариства «Всеукраїнський науково-дослідний інститут аналітичного приладобудування» (03061, м. Київ, вул. Шепелєва, буд.2; код ЄДРПОУ 33440021) 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн.00 коп. заборгованості, 14 370 (чотирнадцять тисяч триста сімдесят) грн. 27 коп. інфляційних, 1 734 (одну тисячу сімсот тридцять чотири) грн. 42 коп. 3% річних, 1 583 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят три) грн. 97 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.05.15р.

Суддя І.О. Домнічева