Рішення

від 12.05.2015 по справі 915/247/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 року Справа № 915/247/15

м. Миколаїв

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області (54050, м. Миколаїв, вул. Янтарна, 61), код 22440662

до відповідача: Миколаївського професійного ліцею будівництва та сфери послуг (54052, м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 15Б), код 03071029

про: стягнення 6080 грн. 63 коп.

суддя В.Д. Фролов

за участю представників сторін

від позивача: Черепіна С.О., довіреність № 2692/01 від 16.04.2015

від відповідача: Головатюк В.П., довіреність № 19 від 20.10.2015 р.

Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області (далі-Позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Миколаївського професійного ліцею будівництва та сфери послуг (далі-Відповідач) про завданої шкоди в сумі 6080 грн. 63 коп.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на довідки Миколаївського професійного ліцею будівництва та сфери послуг: від 19.02.2013 № 90, від 27.03.2014 № 117, від 30.05.2014 № 173, від 13.10.2014 № 406; листів відповідача від 11.03.2014 № 1427/05 та від 31.07.2014 р. № 4534/05; норм ст. ст. 36, 38 (ч. 2), 48 (ч. 4) Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст. 1166 Цивільного кодексу України та зазначив, що оскільки Відповідачем надано недостовірні дані щодо державного забезпечення учня, то виникла надмірно виплачена пенсія учениці ліцею - Легкій Тетяні Володимирівні за період з 19.02.2013 по 30.04.2014 р. у розмірі 6080 грн. 63 коп.

Ухвалою суду від 23.02.2015 порушено провадження у справі, а її розгляд призначено на 18.03.2015.

У судовому засіданні 11.03.2015 суд оголосив перерву до 01.04.2015.

У судовому засіданні 18.03.2015 суд оголосив перерву до 08.04.2015, а 08.04.2015 оголосив перерву до 20.04.2015.

Ухвалою господарського суду від 20.04.2015 продовжено строк розгляду справи, а відкладено її розгляд до 12.05.2015.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву та у судовому засіданні просив суд відмовити в задоволені позовної заяви, посилаючись на норми ст. ст. 36, 50, 48 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 103, 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст. 1166 Цивільного кодексу України. Стверджує, що інформація в довідках, які були видані установою на запит позивача є правомірною та звертає увагу суду на те, що в позовній заяві не доведено вини посадових осіб навчального закладу, відсутні докази протиправності дій відповідача щодо складання вказаних довідок, відсутній доказ чи мала місце противоправна поведінка відповідача, не має доказів причинного зв'язку між заподіяною шкодою та поведінкою особи.

Таким чином, представник відповідача вважає, що в позовній заяві відсутні правові підстави для стягнення шкоди.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі подані у справу докази, суд встановив :

Відповідно до протоколу №801038 від 25.02.2013 Легкій Т.В. призначена пенсія по втраті годувальника згідно із її заявою від 19.02.2013.

Наказом від 31.08.11р. № 5-3-УДЗ Миколаївський професійний ліцей будівництва та сфери послуг зарахував з 01.09.2011 року Легку Т.В. до складу учнів, прийнятих на навчання за державним замовленням на базі базової загальної середньої освіти у групу № 155 з отриманням повної загальної середньої освіти за професією «кухар, бармен» з терміном навчання відповідно до типових навчальних планів і програм; наказом від 26.12.14 р. № 43-В-УДЗ Легку Т.В. відраховано у зв'язку з випуском зі складу учнів як таких, що закінчили повний курс навчання та успішно склали державну кваліфікаційну атестацію за професією «Кухар, бармен».

З матеріалів справи вбачається, що протягом лютого 2012 року - березня 2014 року Легкій Т.В. нараховано та виплачено пенсію у розмірі 15396 грн. 13 коп.

Так, Позивач, вказує на те, що пенсія Легкій Т.В. виплачувалась на підставі довідок ліцею від 27.03.14 № 117, від 30.05.14 № 173, від 13.10.14 № 406, в яких зазначалось, що Легка Т.В. навчалась в Миколаївському професійному ліцеї будівництва та сфери послуг з 01.09.2011 по 31.12.2014 (денна форма навчання) та знаходилась на повному державному забезпеченні, одержувала стипендію. В довідці ліцею від 19.02.2013 № 90 зазначено, що Легка Т.В. навчалась в Миколаївському професійному ліцеї будівництва та сфери послуг з 01.09.2011 по 31.12.2014 (денна форма навчання) та знаходився на не повному державному забезпеченні, одержувала стипендію.

Таким чином, УПФУ в Жовтневому районі Миколаївської області вважає, що внаслідок недостовірних даних щодо виду державного забезпечення Легкої Т.В., які надавались Миколаївським професійним ліцеєм будівництва та сфери послуг, управлінням надмірно нараховано та сплачено зазначеній особі пенсію у загальній сумі 6080 грн. 63 коп., і зазначена сума має бути відшкодована Позивачу за рахунок ліцею.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», нормами Цивільного кодексу України, Постановою НБУ від 05.04.94 року № 226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування».

Відповідно до ст.ст. 1, 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування; особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування. Держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Допомога та утримання таких дітей не можуть бути нижчими з встановлені мінімальні стандарти, що забезпечують кожній дитині рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку на рівні, не нижчому за встановлений прожитковий мінімум для таких осіб. Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

Згідно абз. 1 п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 року № 226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування», діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, крім тих, що перебувають під опікою (піклуванням), знаходяться на повному державному утриманні.

Відповідно до ст.48 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» дітям, які перебувають на повному державному утриманні, виплачується 50 % призначеної пенсії у зв'язку з втратою годувальника та перераховується на їхні особисті рахунки у банку.

Як вже зазначалось, учениця Миколаївського професійного ліцею будівництва та сфери послуг Легка Т.В. (навчалась протягом 2011-2014рр.) мала статус дитини-померлого годувальника та повинна знаходитись в навчальному закладі на повному державному забезпеченні.

Разом з тим, матеріали справи, а саме довідка гуртожитку Миколаївського професійного ліцею будівництва та сфери послуг від 11.03.15 р. № 90 свідчать про те, що Легка Т.В. в період навчання в гуртожитку ліцею не проживала.

В листі Полігонівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області № 227 від 19.03.2013 зазначено, що Легка Т.В., мешкає в с. Полігон по вул. Тимирязева, 16, кв. 35, дійсно власного житла не має, але мешкає в двокімнатній комунальній квартирі, яку зможе приватизувати разом зі своїми братами та сестрами.

Відповідно до ст.ст. 1,4 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» державне утримання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа - повне забезпечення відповідно до державних соціальних стандартів матеріальними та грошовими ресурсами дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа для задоволення їх життєво необхідних потреб та створення умов для нормальної життєдіяльності. Заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа гарантуються, забезпечуються та охороняються державою. Державні соціальні стандарти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа встановлюються незалежно від того, де така дитина або особа перебуває на утриманні та вихованні, на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку. Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються щодо: мінімального матеріального забезпечення, витрат на харчування, одяг та взуття; житлового забезпечення на рівні, не нижчому за встановлені у Житловому кодексі Української РСР нормативи.

Отже, суд відзначає, що до складу поняття «повне державне забезпечення» входить, зокрема, забезпечення дитини, позбавленої батьківського піклування, у т.ч. житлом.

У даному випадку матеріалами справи підтверджено, що Легка Т.В. такої складової державного забезпечення фактично не отримувала. Тобто, у суду відсутні підстав вважати, що зазначена особа знаходилась на повному державному забезпеченні.

Як вже зазначалось, УПФУ в Жовтневому районі Миколаївської області нараховувало Легкій Т.В. пенсію як особі, що знаходиться на неповному державному забезпеченні, і це відповідає обставинам справи. Тому, твердження управління про виникнення відносно вказаної особи через її перебування на повному державному утриманні надміру виплаченої пенсії у сумі 6080 грн. 63 коп. є необґрунтованими.

За умовами ст. 32, ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивач не довів суду, шляхом подання належних доказів, наявності понесених збитків внаслідок вчинення порушень Відповідачем.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини щодо фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про недоведеності позивачем підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33,34, 43, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Суддя В.Д. Фролов