Рішення

від 14.05.2015 по справі 920/446/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.05.2015 Справа № 920/446/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк

"Приватбанк", м. Дніпропетровськ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛ-СААДУН",

м. Суми,

про стягнення 28 161 грн. 02 коп.,

Суддя Н.П. Лугова

Представники сторін:

від позивача: Прокопенко Н.В.;

від відповідача: Стєклєньов С.О.;

При секретарі судового засідання - А.Г. Кириченко-Шелест

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 28 161 грн. 02 коп. відповідно до договору банківського обслуговування б/н від 18.06.2012 року, в тому числі: 12 000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом, 8 952 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками, 5 095 грн. 23 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання та 2 113 грн. 79 коп. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом.

У відзиві на позовну заяву б/н від 07.05.2015 року відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову, обґрунтовуючи свою позицію тим, що кредитний договір має укладається в письмовій формі, а заява від 18.06.2012 року суперечить вимогам ст. 207 Цивільного кодексу України, оскільки не містить зразки власноручних підписів сторін договору.

В судовому засіданні представник позивача надав письмове пояснення на відзив (вх. № 5764 від 14.05.15р.), в якому позивач підтримує свою позицію по справі.

Представник відповідача заявив клопотання про виклик до суду директора ТОВ "АЛ-СААДУН" для надання пояснень по справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

В даному судовому засідання представник відповідача заявив усне клопотання про необхідність виклику до суду директора ТОВ "АЛ-СААДУН", оскільки, як пояснив представник, директор вважав, що користується не банківськими, а власними коштами.

Разом з тим, в судовому засіданні 14.05.2015р. представник позивача в обгрунтування своїх вимог надав додаткові пояснення представнику відповідача, зокрема, щодо порядку відкриття поточного рахунку, надання коштів, сплати боргу за кредитом і відсотками.

Враховуючи викладене та достатність зібраних по справі доказів, у задоволенні клопотання відповідача про виклик до суду директора ТОВ "АЛ-СААДУН" суд відмовляє.

Як свідчать матеріали справи, 18.06.2012 року відповідачем підписано заяву про відкриття поточного рахунку, згідно якої останній приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua і які разом із заявою складають договір банківського обслуговування. Підписавши зазначену заяву, відповідач взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору банківського обслуговування (а.с. 30).

Згідно довідки про встановлені кредитні ліміти (а.с. 46), відповідачу станом на 21.06.2013р. було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № 26002060925189 в розмірі 12 000,00 грн.

Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, розміщеними в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із заявою відповідача становлять договір банківського обслуговування.

Статтею 1055 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України визначено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

У відповідності до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною /сторонами/.

Пунктом 3.2.1.1.16 Умов передбачено, що при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Згідно з п. 3.2.1.1.1 Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається клієнту на поповнення оборотних коштів і здійснення його поточних платежів в межах кредитного ліміту. Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до п. 3.2.1.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Згідно з п. 3.2.1.1.5 та п. 3.2.1.1.6 Умов ліміт кредитування банком розраховується за внутрішньобанківською методикою на підставі даних про рух коштів по поточному рахунку, платоспроможності клієнта інших показників. Банк має право в односторонньому порядку змінити розмір ліміту кредитування.

Відповідно до п. 3.2.1.1.11 Умов періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Цей період користування повинен складати не більше 35 днів.

Частинами 1 та 2 статті 1056 1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Пунктом 3.2.1.1.12 Умов встановлено, що для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка, яка залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту.

Згідно з пунктами 3.2.1.4.1.1, 3.2.1.4.1.2, 3.2.1.4.1.3 Умов обнулити дебетове сальдо клієнт повинен у проміжок часу з 20-го по 25-те число місяця і за цей період ставка за користування кредитними коштами становить 0%. За користування кредитними коштами протягом 90 днів з дати періоду, коли дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню. Починаючи із 91 дня кредит вважається простроченим і відсотки за користування кредитом вже сплачуються за ставкою 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День погашення кредиту до періоду нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється у дату сплати.

Відповідно до п. 3.2.1.5.1 Умов у разі порушення клієнтом грошових зобов'язань, останній сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Із банківської виписки по рахунку відповідача та розрахунку суми заборгованості вбачається, що станом на 17.02.2015р. своєчасного та повного повернення сум кредиту, відсотків за користування ним та комісії відповідачем не виконано. Таким чином, заборгованість останнього перед позивачем є непогашеною і становить: 12 000 грн. 00 коп. - за кредитом; 8 952 грн. 00 коп. - за відсотками, які нараховані на поточне сальдо простроченої заборгованості за період 02.08.2013р. - 17.02.2015р., та 2 113 грн. 79 коп. -по комісії за користуванням кредитом за період з 01.08.2013р. - 01.02.2015р.

Крім того, за порушення строків повернення суми кредиту та процентів за користування ним позивач нарахував відповідачу 5 095 грн. 23 коп. пені за період з 13.05.2013р. по 17.02.2015р.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

У ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання.

Згідно з ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Пунктом 3.2.1.5.4 Умов передбачено нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом. Таким чином, відповідачу правомірно нараховано пеню в сумі 5 095 грн. 23 коп.

Пунктом 3.2.1.5.7 договору сторони визначили, що термін позовної давності щодо вимог про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені , штрафів встановлено тривалістю 5 років.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу у письмовій формі.

Відповідач не надав докази сплати заборгованості за Договором банківського обслуговування та не пояснив причини неповернення суми кредиту, який отримав за вказаним договором на підставі заяви від 18.06.2012 року про відкриття поточного рахунку, яка підписана власноручно та скріплена печаткою відповідача. Заява від 18.06.2012 року містить інформацію про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua і які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування. Тобто, відповідач був обізнаний про зазначені умови та, підписавши заяву, надав згоду Банку про приєднання до запропонованих Умов і Тарифів. Однак під час дії вказаного договору, відповідач неналежним чином виконував його умови, а саме не повернув одержаний кредит (користувався чужими грошовими коштами), не сплачував відсотки за користування ним та комісію.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Крім того, порядок та форма приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку затверджені Наказом банку № СП-2012-6737605 від 30.05.12р.

Таким чином, враховуючи наведене, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 12 000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 8 952 грн. 00 коп. заборгованості за відсотками, 5 095 грн. 23 коп. пені та 2 113 грн. 79 коп. заборгованості по комісії є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Також згідно Закону України «Про судовий збір» та ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛ-СААДУН" (40021, м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, буд. 143, кв. 264, код 38244886) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код 14360570) 12 000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 8 952 грн. 00 коп. заборгованості за відсотками, 5 095 грн. 23 коп. пені, 2 113 грн. 79 коп. заборгованості по комісії та 1 827,00 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.05.2015 року.

Суддя Н.П. Лугова