Рішення

від 05.05.2015 по справі 910/7847/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2015Справа №910/7847/15-г

Господарський суд міста Києва у складі судді Карабань Я.А., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальний Телевізійний Комітет»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК ОЕ»

про стягнення 84445,15 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Скрипка І.В. (довіреність №17-03 від 17.03.2015р.);

Міневич В.Ю. (довіреність №17-04 від 17.04.2015р.)

від відповідача: не з'явився .

ВСТАНОВИВ:

У судовому засіданні 20 квітня 2015 року оголошено перерву до 05 травня 2015 року.

У березні 2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальний Телевізійний Комітет» (надалі позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК ОЕ" (надалі відповідач) про стягнення суми заборгованості у розмірі 84445,15 грн., а саме: 79140,00 грн. сума заборгованості, 357,76 грн. три процент річних, 3 339,06 грн. неустойки, 1608,33 грн. інфляційних втрат та стягнути з відповідача суму судового збору 1828,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано свої зобов'язанні по сплаті за надані послуги відповідно до умов договору №281014-1 від 28.10.2014 року, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

У судовому засіданні позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 05.05.2015 року не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позов не надав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Відзиву на позов до суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України .

Заслухавши представників позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

28.10.2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 281014-1 про надання послуг з передачі даних ТВ панелі відповідно до п. 1.1 якого: позивач зобов'язується у період з 01 листопада 2014 року по 31 грудня 2014 року надати відповідачу послуги із передачі даних ТВ панелі, а відповідач зобов'язується оплачувати надані послуги у строки та на умовах, передбачених договором та додатками до нього.

Згідно п. 3.2 договору відповідач зобов'язаний вчасно оплачувати послуги товариства відповідно до умов Договору.

У п. 4.2.1 договору сторони погодили, що протягом періоду вказаного в п.1.1 договору, позивач зобов'язується забезпечити надання даних ТВ панелі відповідачу на умовах визначених в договорі, у встановлений строк та в повному обсязі.

Відповідно до п. 8.1-8.3 договору, оплата за договором здійснюється відповідно до додатку № 1 до договору. Сторони дійшли згоди, що оплата за договором здійснюється замовником наступним чином: до 10-го числа кожного поточного місяця, в якому надаються послуги товариством. Надання послуг щодо передачі даних щомісячно оформляється актом приймання-передачі послуг, який за відсутності письмово оформлених заперечень з боку замовника повинен бути підписаний останнім у 2-х екземплярах, один з яких передається позивачу протягом 5 робочих днів з дати отримання. Підписаний акт приймання-передачі послуг є підтвердженням факту надання послуг позивачем у відповідності до умов договору та їх прийняття відповідачем. У разі якщо відповідач не надасть позивачу у строк визначений договором підписаний акт приймання-передачі послуг або письмової обґрунтованої відмови від його підписання, результати наданих послуг вважаються прийнятими відповідачем без претензій щодо їх об'єму, змісту, якості та строків надання.

Відповідно до п. 9.1 договір набуває чинності з 01 листопада 2014 року та діє до 31 грудня 2014 року включно. Припинення строку дії договору не звільняє сторони від завершення виконання взаємних зобов'язань за договором.

Як вбачається з матеріалів справи позивач відповідно до актів прийому-передачі послуг до договору від 30.11.2014 надав відповідачу послуги на загальну суму 79140,00 грн., від 31.12.2014 року на суму 39140,00 грн., від 31.12.2014 року на суму 40000,00 грн., а на загальну суму 158280,00 грн.

Акти прийому-передачі підписані та завірені печатками сторін, що є підтвердженням факту надання послуг позивачем у відповідності до умов договору та їх прийняття відповідачем.

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав не в повному обсязі в зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 79140,00 грн.

У зв'язку з чим позивач направив відповідачу 03.02.2015 року претензію щодо сплати заборгованості, яку останній залишив без відповіді.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України України унормовано: якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні, встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору.

Відповідно до вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин, матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК ОЕ» в порушення покладеного на нього законом та договором обов'язку по сплаті послуг не виконав, в зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 79140,00 грн., яку відповідачем станом на час прийняття судового рішення не погашено, внаслідок чого позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 79140,00 грн. грн. заборгованості по сплаті за договором про надання послуг є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п.п. 10.2 договору, де значиться, що у випадку прострочення виконання зобов'язань з оплати послуг товариства, відповідач сплачує позивачу неустойку у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, нарахував на суму заборгованості пеню у розмірі 3339,06 грн.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно розрахунку позивача сума неустойки складає 3339,06 грн. Розрахунок неустойки відповідає матеріалам справи та умовам договору і тому позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача збитків від інфляції та 3% річних з простроченої суми, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 1608,33грн. - збитків від інфляції та 357,76 грн. - 3% річних, підлягають задоволенню. Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК ОЕ" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 40 У, код 37553649) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний Телевізійний Комітет" (04112, м. Київ, вул. Руданського буд. 4-6, офіс 14, код 38619710) основну заборгованість у розмірі 79140,00 (сімдесят дев'ять тисяч сто сорок) грн., неустойку в розмірі 3339,06 грн. ( три тисячі триста тридцять дев'ять) грн. 06 коп., інфляційні втрати в розмірі 1608,33 (одна тисяча шістсот вісім) грн. 33 коп., 3% річних в розмірі 357,76 (триста п'ятдесят сім) грн. 76 коп., судовий збір у розмірі 1828 (одна тисяча вісімсот двадцять вісім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 12.05.2015 р.

Суддя Я.А. Карабань