Рішення

від 05.05.2015 по справі 522/23791/14-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/23791/14-ц

Провадження № 2/522/3741/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2015 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Домусчі Л. В.,

при секретарі - Герасименко Ю.С.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Громадської організації автолюбителів "Товариство "Парус" до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація автолюбителів "Товариство "Парус" в грудні 2014р. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , яку в ході розгляду справи збільшила, про стягнення грошових коштів за несвоєчасну оплату членських внесків за зберігання автомобіля на автостоянці в сумі 5208,66 грн., а саме: 3000 грн. - заборгованості по оплаті членських внесків, 1058,80 грн. - суми інфляції за період невиконання грошового зобов'язання, 112.19 грн. - 3% річних від суми боргу за період невиконання грошового зобов'язання; штрафних санкцій - пені 1037.67 грн. та судових витрат: 243,60 грн. - судовий збір за подачу позовної заяви, 500,00 грн. - витрати на оплату правової допомоги адвоката у розмірі 500 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, але30.04.2015р. надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності в якій зазначив, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі та проти заочного розгляду справи не заперечує.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому порядку (згідно ст. 74 ЦПК України), поважних причин щодо своєї неявки суду не представив, чим позбавив суд можливості вислухати його пояснення та думку по суті. Заяву про розгляд справи за його відсутністю не надавав.

Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ухвалив слухати справу у його відсутність, згідно ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у порядку ст.ст. 224-225 ЦПК України при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч.2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Громадська організація автолюбителів "Товариство "Парус" є неприбутковою організацією що підтверджується ст. 1.1. Статуту ГОА "Товариство "Парус" і Рішенням Спеціалізованої Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси № 37-15-0122 від 17.05.2004 р.

Діяльність позивача пов'язана з паркуванням та зберіганням автомобілів громадян, які мешкають на вулиці Базарної між вулицями Пушкінська та Рішельєвська і є членами Громадської організації автолюбителів "Товариство "Парус" і паркують/зберігають свої автомобілі на автомобільної стоянці, яка організована та обслуговується виключно членами ГОА "Товариство "Парус" в режимі чергування,. Джерелом фінансування позивача є членські внески. Бюджет позивача має обмежені пункти витрат: оплата податків (збору за паркування, асфальтове покриття та інш.), оплата за постачання електроенергії, витрати на господарські нужди для підтримання території самоохороняємої автостоянки в належному стані. Ставка членських внесків розраховується виходячи з: численності членів та необхідної суми на утримання. Позивач, отримавши членські внески за календарний місяць не в повному обсязі, не має можливості оплачувати в повному обсязі податки та внески, що в свою чергу приводить до адміністративного штрафування позивача органами податкової інспекції та ін.

Відповідач ОСОБА_1 є членом ГОА "Товариство "Парус".

Відповідач припинив оплату членських внесків, ще в січні місяці 2014 р., але продовжує зберігати на стоянці позивача свій автомобіль, не реагує на будь-які вимоги позивача, не платить членські внески.

Позивач направляв на адресу відповідача лист-попередження, в якому доводив до нього про необхідність сплати членських внесків та про санкції, які будуть до нього застосовані позивачем в разі несплати членських внесків.

Заборгованість, яка лічиться за відповідачем за період з лютого 2014 р. по теперішній час травень 2015 р. складає 3000 грн. за (по 200 грн. за 15 місяців), про що свідчить довідка ГОА «Товариство Парус» від 01.04.2015р. №3.

Жодних доказів щодо сплати грошових коштів - членських внесків, які б спростовували представлений позивачем розрахунок заборгованості, відповідач суду не надав. На момент розгляду справи доказів про погашення відповідачем заборгованості по оплаті членських внесків, інфляційних збитків, тощо у суду немає.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 3.5 Статуту позивача: Члени громадської організації автолюбителів "Товариства "Парус" зобов'язані: своєчасно сплачувати членські внески і інші цільові внески, встановлені правлінням.

Згідно ст.3.6 Статуту: Член Товариства щомісячно оплачує внески. Розмір внесків встановлюється правлінням. Гроші вносяться в першій декаді місяця.

Відповідач, будучи членом Громадська організація автолюбителів "Товариство "Парус" має заборгованість по членським внескам у сумі 3000 грн. Даний факт знайшов своє підтвердження у Довідці про стан заборгованості по членським внескам.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі ст. 549 ЦК України не виконання грошового зобов'язання може забезпечуватися неустойкою - пенею, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У зв'язку з тим, що відповідач своєчасно не оплатив членські внески, позивач наполягає на стягненні суми штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання: з урахуванням індексу інфляції, 3% річних, штрафних санкцій заборгованість відповідача згідно представленого позивачем розрахунку склала 5208.66 грн. (3000,00 грн. - основна заборгованість; грн. 1058,80 - сума інфляції за період невиконання грошового зобов'язання; 112.19 грн. - 3% річних від суми боргу за період невиконання грошового зобов'язання; штрафні санкції - пеня 1037.67 грн. ).

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входить до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 1 жовтня 2014 р. у справі N 6-113цс14) .

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про правомірність позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій передбачених ч.2 ст.625 ЦК України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Статтею 549 цього Кодексу встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК).

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", передбачено відповідальність як наслідок порушення умов зобов'язання сплату пені .

Проте суд не вбачає підстав для стягнення пені у розмірі 1037, 67 грн., так як вказана сума належним чином позивачем не обґрунтована. Суду не зрозуміло з якого проценту позивач виходив при його підрахунку.

На підставі вищенаведеного суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача всієї суми заборгованості є частково обґрунтованими та такими, що відповідають умовам цього та ст. 1050 ЦК України.

Також підлягають стягненню з відповідача витрати на правову допомогу у сумі 500 грн., що підтверджуються розрахунком вартості послуг адвоката по справі та розрахунковою квитанцією на суму 500 грн. від 01.11.2014р.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказами.

Судом також встановлено, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків як члена Громадської організації автолюбителів "Товариство "Парус", позивач поніс витрати по сплаті судового збору у розмірі 243,60 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи банківською квитанцією (а.с.1).

Відповідно до змісту ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищенаведене суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача, також і ці витрати.

Після всебічного, повного дослідження, оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку, щодо необхідності повного задоволення позовних вимог, вважає їх обґрунтованими і доведеними, а також такими, що знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 21, 22, 41, 55 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 20, 118, 509, ч.2 ст. 525,526,530, 549, 610, 611, 625, 1050 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60,61, 55, 88, ч.4 ст.169, 212-215, 218, 224-225 ЦПК України, суд:

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Громадської організації автолюбителів "Товариство "Парус" до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів задовольнити.

2. Стягнути на користь Громадської організації автолюбителів "Товариство "Парус" (код ЄДРПОУ 25032410, місцезнаходження: 65012 м. Одеса, вул. Базарна, 68, кв. 5) з ОСОБА_1 4 914 (чотири тисячі дев'ятсот чотирнадцять) грн. 59 коп., з яких:

3000 грн. - основна заборгованість по сплаті членських внесків;

1058,80 грн. - сума інфляції за період невиконання грошового зобов'язання з лютого 2014р. по квітень 2015р.;

112,19 грн. - 3% річних від суми боргу за період невиконання грошового зобов'язання;

та судові витрати: 243,60 грн. - судовий збір і 500,00 грн. - витрати на оплату послуг адвоката за сплаченим рахунком на момент постановлення рішення по справі.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, згідно ч.1 ст. 294 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя: Домусчі Л.В.

05.05.2015