Постанова

від 15.05.2015 по справі 820/3108/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 травня 2015 р. №820/3108/15

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська торгівельна компанія" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області , з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська торгівельна компанія", в якому просить суд, надати дозвіл на погашення податкового боргу у сумі 6600,00 грн. з податку на додану вартість за рахунок майна, Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська торгівельна компанія" (код 32699881).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківська торгівельна компанія" перебуває на податковому обліку як платник податків в Основ'янській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області. На теперішній час за відповідачем лічиться заборгованість перед бюджетом у сумі 6600,00 грн., що виникла внаслідок несплати в установлений строк зобов'язань зі сплати податку на додану вартіть. Наведені обставини свідчать про невиконання відповідачем свого податкового обов'язку, щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України. На думку податкового органу, невиконаний платником податків у добровільному порядку податковий обов'язок, має бути виконаний податковим органом за платника податків у примусовому порядку шляхом продажу майна, котре знаходиться під податковою заставою, що потребує отримання дозволу суду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, причини неявки суду не повідомив, заперечень та клопотань не надав.

Розглянувши відомості про належне повідомлення сторін про час, дату та місце розгляду справи, враховуючи повторну неявку відповідача та положення ч. 6 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківська торгівельна компанія" зареєстроване за юридичною адресою: вул. Костичева, буд. 17, кв. 112, м. Харків, Харківська область, 61105 та перебуває на податковому обліку як платник податків в Основ'янській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з 16.12.2003 року за №309, згідно довідки від 24.03.2015 року №2274/9/20-38-25-01-11.

Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом ( п.п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України)

Відповідно до п.п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що згідно облікових даних Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відповідач має податковий борг перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість у сумі 6600,00 грн.

Щодо підстав виникнення заборгованості з податку на додану вартість судом встановлено наступне.

Фахівцями Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області 10.02.2012 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ХТК» (код ЄДРПОУ 32699881) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2011 року, про що складено акт №232/07-010/32699881 від 10.02.2012 року.

В ході перевірки встановлено порушення вимог п.п.4.5.1 п.4.5 ст. 4, п.п.7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами і доповненнями та п.198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України які призвели до зменшення податкового кредиту в деклараціях з ПДВ за липень 2010 року у розмірі 10666,67 грн., за травень 2011 року у розмірі 9833,33 грн. та заниження суми від'ємного значення за листопад 2010 року на 5128,00 грн., та відповідні періоди, що призвело до зменшення бюджетного відшкодування за листопад 2011 року та на суму 25435 грн., та виникненню позитивного значення на суму 193 грн.

Таким чином, у зв'язку з виявленими порушеннями начальником Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення №0000120070 від 03.03.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 241,00 грн. у т.ч. за основним платежем - 193,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -48,00 грн.; №0000100070 від 03.03.2012 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Зазначені податкові повідомлення - рішення були отримані відповідачем 20.03.2012 року, згідно поштового повідомлення про вручення.

Згідно з п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо зокрема пп.54.3.1 платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Відповідно до п.п. 57.3. ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

На теперішній час податкові зобов'язання з податку на додану вартість не сплачені.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією була винесена податкова вимога №270 від 02.04.2012 року, яка була надіслана відповідачу, однак згідно поштового повідомлення про вручення поштового відправлення лист повернувся на адресу податкової інспекції з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Аналізуючи приписи п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що податковий орган має обов'язок скласти податкову вимогу і направити цей документ на адресу платника податків за фактом виникнення податкового боргу, тобто у випадку невиконання податкового обов'язку платником податків, котрий до цього не мав заборгованості перед Державним бюджетом України. В разі збільшення податкового боргу (тобто у випадку продовження існування податкового боргу після направлення податкової вимоги за правилами Податкового кодексу України і зростання розміру невиконаного податкового обов'язку) підстав для формування податковим органом нових податкових вимог на так звану "новоутворену суму податкового боргу " і направлення таких вимог на адресу платника податків не має, оскільки п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Сторонами доказів щодо оскарження та скасування вказаних податкових повідомлень - рішень та податкової вимоги до суду не подано.

Відповідно до п.87.2. ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.88.1. ст.87 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

З урахуванням п.89.2 положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (п.89.2 статті 89 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що податковим керуючим складено акт опису майна №589/24-14 від 26.04.2012 року про наявність майна що може бути описано у податкову заставу всього на суму 6600,00 грн.

Майно платника податку, зазначене в акту опису №589/24-14 від 26.04.2012 року, знаходиться в податковій заставі, згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №35970676.

Вирішуючи спір по суті, суд бере до уваги, що правовідносини з приводу погашення податковим органом за платника податків податкового боргу такого платника податків перед бюджетом унормовані ст.95 Податкового кодексу України, відповідно до якої п.95.1 якої орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п.95.1 ст.95).

З положень наведеної норми закону чітко та однозначно слідує, що підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень управлінської функції у спосіб заявлення до суду вимоги про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, є факт недостатності у такого платника власних коштів.

Згідно довідки від 24.03.2015 року №2273/09/20-38-25-01-21 станом на 19.03.2015 року розрахункові рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська торгівельна компанія" закриті.

Таким чином, з вказаних документів вбачається, що у відповідача недостатньо грошових коштів на розрахункових рахунках для погашення податкового боргу.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідач доказів на спростування вимог позивача суду не надав, податковий борг в сумі 6600,00 грн. не сплатив.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача про надання дозволу Основ'янській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на погашення суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська торгівельна компанія" у розмірі 6600,00 грн. за рахунок його майна, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 8-14, 35, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська торгівельна компанія" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна - задовольнити.

Надати Основ'янській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (вул. Б.Хмельницького, 17, м. Харків, 61050, код 38773167) дозвіл на погашення суми податкового боргу з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська торгівельна компанія" (вул. Костичева, буд. 17, кв. 112, м. Харків, Харківська область, 61105, код 32699881) у розмірі 6600.00 грн. (шість тисяч шістсот гривень 00 коп.) за рахунок його майна.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Волошин Д.А.