Постанова

від 12.05.2015 по справі 821/926/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/926/15-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області до приватного підприємства "Стевлалі" про накладення арешту на кошти та інші цінностті, що знаходяться у банках боржника,

встановив:

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - позивач, ДПІ) звернулась до суду із позовом, в якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності приватного підприємства "Стевлалі" (далі - відповідач, ПП "Стевлалі") , що знаходяться у банках.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача виникла податкова заборгованість на загальну суму 425 191,68 грн., з яких 379 961,73 грн. з податку на прибуток приватних підприємств та 39 003,52 грн. з податку на додану вартість та по авансовим внескам внескам з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 6 226,43 грн. Позивач просить на підставі пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України накласти арешт на кошти та інші цінності ПП "Стевлалі", що знаходяться у банках.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, письмових заперечень на позов не надав. Разом з тим, 30.03.2015 р. та 22.04.2015 р. на адресу ПП "Стевлалі": вул. Кримська, 59-а, с. Антонівка, м. Херсон судом направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі та закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду та судову повістку. Вказана кореспонденція 29.04.2015 р. отримана уповноваженою особою відповідача, що підтверджується поштовим повідомленням, яке міститься в матеріалах справи.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів в порядку письмового провадження, зважаючи на приписи статті 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, суд встановив наступне.

Право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Поняття податкового боргу, відповідно до пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, включає в себе грошове зобов'язання, яке самостійно узгоджене платником податків, або узгоджене в порядку оскарження, але не сплачене у встановлений ПК України строк.

Судом встановлено, що ПП "Стевлалі" зареєстроване рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 14.08.2007 року № 14991020000008815. Взято на податковий облік в органах Державної податкової служби 17.08.2007 р. за № 13731.

За результатами здійснення фінансово-господарської діяльності боржник станом на 27.02.2015 р. має податковий борг в сумі 425 191,68 грн., який виник у зв'язку із наступним.

По податку на додану вартість у розмірі 39 003,52 грн., який виник починаючи з 21.10.2014 р. за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, що нараховані згідно:

- акту перевірки від 23.08.2013 р. №553/21-03-22-01/35329888 "Про результати проведення документальної планова виїзна перевірка ПП "Стевлалі" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2012 р.", на підставі якого позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.09.2013 р. № 0006052200 на суму 36 518,00 грн.

За несвоєчасну сплату грошових зобов'язань з податку на додану вартість згідно п.п 129.1.2 п. 129.1 статті 129 ПК України нарахована пеня в сумі 9 440,81 грн.

У зв'язку з наявністю переплати в інтегрованій картці підприємства в сумі 6 955,29 грн., залишок несплаченого податкового боргу становить 39 003,52 грн.

По податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 379 961,73 грн., який виник починаючи з 21.10.2014 р. за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, що нараховані згідно:

- акту перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 23.08.2013 р. № 553/21-03-22-01/35329888 "Про результати проведення документальної планова виїзна перевірка ПП "Стевлалі" за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2012 р.". На підставі вказаного акту позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.09.2013 р. № 0006042200 на суму 332 345,00 грн.

За несвоєчасну сплату грошових зобов'язань з податку на прибуток згідно п.п 129.1.2 п. 129.1 статті 129 ПК України нарахована пеня в сумі 48 026,43 грн.

У зв'язку з наявністю переплати в інтегрованій картці підприємств сумі 409,70 грн. залишок несплаченого податкового боргу становить 379 961, 73 грн.

Податковий борг по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств 6 226,43 грн., який виник починаючи з 30.11.2014 р. з рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, які нараховані згідно:

- декларацій з податку на прибуток підприємств по строку сплати 30.11.2014 р., 30.12.2014 р., 30.01.2015 р. від 03.03.2014 р. № 9091089804 на суму 2 846,00 грн.

У зв'язку з існуючою переплатою в інтегрованій картці підприємства в сумі 2 311,57 грн., залишок несплаченого податкового боргу становить 6 226,43 грн.

Станом на 27.02.2015 р. боржником податковий борг в сумі 425 191,68 грн. не сплачено.

Суд зазначає, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті 94 Податкового кодексу України. Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, причому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті.

Додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу, визначені п.п. 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 ПК України (сформульованого як вичерпний), не є перешкодою для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Згідно зі ст. 89 розділу ІІ ПК України податковим органом прийнято Рішення про опис майна у податкову заставу від 28.10.2013 р. № 616.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивачем з метою встановлення наявності активів у відповідача направленні запити до державних органів реєстрації, в результаті чого отримано довідки, а саме: Держсільгоспінспекції про відсутність зареєстрованої техніки у відповідача; управління Державтоінспекції УМВС України в Херсонській області про відсутність зареєстрованих транспортних засобів за ПП "Стевлалі".

Враховуючи наведене, суд зазначає, що у відповідача відсутнє майно та інші майнові активи для погашення податкового боргу в сумі 425 191,68 грн.

Згідно бази даних ДПІ у м. Херсоні ПП "Стевлалі" має відкриті розрахункові рахунки у банках.

Крім цього, суд зазначає, що постановою Національного Банку України № 22 від 21.01.2004 р. затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція).

Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та є обов'язкові для виконання ними (пункти 1.1. та 1.3 Інструкції).

Главою 10 Інструкції визначено порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.

Пункт 10.2 Інструкції передбачає, що арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах. (пункт 10.3 Інструкції).

До арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги/інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог/інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта.

Банк після списання за платіжною вимогою/інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.

Із аналізу зазначених вище норм вбачається, що у разі визначення конкретного розміру заборгованості у документі, яким накладено арешт, банк без порушення прав платника та одночасно клієнта банка в частині обмеження користування належними такому платнику коштами або цінностями, у разі повного виконання рішення про арешт та списання визначеної суми у визначеному розмірі, продовжує безперешкодно виконувати завдання по списанню або перерахуванню коштів платника за його бажанням.

Відповідно до статті 59 ПК України боржнику виставлено податкову вимогу від 28.10.2014 р. № 11078-25 на суму 426 330,24 грн., яка направлена засобами поштового зв'язку.

Відтак, вимога щодо накладення арешту на кошти та цінності, які знаходяться в банку та належать платнику податків у сумі 425 191,68 грн., який має несплачений податковий борг на вказану суму є правомірною та обґрунтованою.

Доказів сплати податкового боргу в сумі 425 191,68 грн. відповідачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 86, 94, 128, 159-163, 167, 254 КАС України, суд, -

постановив :

Адміністративний позов задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках боржника приватного підприємства "Стевлалі", код 35329888, з метою погашення податкового боргу у сумі 425 191,68 грн., з них: по податку на додану вартість із вироблених в країні товарів (робіт, послуг) - 39 003,52 грн., по податку на прибуток приватних підприємств - 379 961,73 грн. та по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств - 6 226,43 грн., а саме у:

- "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" МФО, 320702, р/р 26002072718001 (українська гривня);

- ПАТ "Діамантбанк", МФО 320854, р/р 2600235311811 (українська гривня);

- ПАТ "Діамантбанк", МФО 320854, р/р 2604635311811 (українська гривня);

- АТ "УКРСИББАНК", МФО 351005, р/р 26004193021300 (українська гривня);

- АТ "УКРСИББАНК", МФО 351005, р/р 26004193021300 (долар США);

- ПАТ "Полтава-банк", МФО 331489, р/р 2600916027 (українська гривня);

- Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, р/р 37514000118190.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 8.2.2