ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/1255/15-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області до Приватного підприємства "ПТФ" Металл-Трейд" про стягнення коштів у рахунок погашення боргу,
встановив:
Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - ДПІ, позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "ПТФ" Металл-Трейд" (далі - відповідач, ПП "ПТФ" Металл-Трейд") про стягнення заборгованості з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівкових коштів у розмірі 1786,17 грн.
Позов мотивований тим, що за результатами здійснення фінансово-господарської діяльності відповідач, станом на 18.03.2015 р. має податкову заборгованість по податку прибуток приватних підприємств у сумі 1786,17 грн. Вказана заборгованість відповідачем не сплачена в добровільному порядку, а вчинені податковим органом дії не призвели до погашення заборгованості, тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд даної справи в порядку письмового провадження, та просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Судом було направлено на адресу відповідача (згідно зі спеціального витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб: м. Херсон, вул.. Домобудівна, 11) копію ухвали про відкриття провадження у справі та закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду, яким відповідач був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи. Однак, поштові відправлення повернулись з причин незалежних від суду.
Згідно з ч.11 ст.35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач був належно повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши відповідні нормативно-правові акти України, суд дійшов до наступного.
Судом встановлено, що Приватне підприємство "ПТФ" Металл-Трейд" зареєстроване 12.09.2003 року та перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні з 17.09.2003 р. за №5500.
З матеріалів справи вбачається, що 10.01.2013 р. за результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток складено акт №227/15-1/32618381, в якому зафіксовано порушення відповідачем підпункту 57.1 ст.57 ПК України та п.16.4 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (діючого на момент виникнення правовідносин), що полягає в несвоєчасній сплаті податку на прибуток згідно декларації за 2010 р. за №320735 від 28.04.2011 р. у сумі 20127,18 грн. На підставі вказаного акту камеральної перевірки податковим органом прийнято податкове-повідомлення рішення від 22.03.2013 р. №0002761501 на суму 2012,72 грн.
З облікової картки платника податків вбачається, що за відповідачем рахувалась переплата в сумі 226,55 грн.
Станом на 31.12.2014 р. за відповідачем рахується заборгованість з податку на прибуток в сумі 1786,17 грн.
Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Податковим Кодексом України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі - ПК України).
Пунктом 16.1.3. ст. 16 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що платник податку зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації. При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається з червня поточного звітного (податкового) року по травень наступного звітного (податкового) року включно. Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році та не сплачують авансового внеску. Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань. У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний дванадцятимісячний період. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань. Податкова декларація, в тому числі розрахунок щомісячних авансових внесків, за базовий звітний (податковий) рік подаються до 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком.
Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до частини першої статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.
З матеріалів справи вбачається, що вищезазначені акт перевірки від 10.01.2013 р. №227/15-1/32618381 та податкове повідомлення-рішення від 22.03.2013 р. №0002761501 були направлені на адресу відповідача, однак отримані ним не були, про що складені відповідні акти про неможливість вручення, що містяться в матеріалах справи.
Слід зазначити, що платник зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою, яка фактично являється його місцезнаходженням і за якою податковий орган правомірно надсилає всю адресовану платникові кореспонденцію. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатися на неотримання ним кореспонденції податкового органу як на обставину, що звільняє його від відповідальності у зв'язку з настанням негативних для нього наслідків.
Відповідно до п.58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
В силу вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідні акти індивідуальної дії не оскаржувалися відповідачем (доказів зворотного до суду не надано), а відтак оспорювані грошові зобов'язання набули статусу узгоджених. Оскільки ці зобов'язання не було сплачено платником у встановлений Законом строк, то вони перетворилися на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
Підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.4 статті 59 цього Кодексу податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У силу вимог пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Ні Податковий Кодекс, ні наказ Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 N 1037 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків" не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.
З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у м.Херсоні виставлено та надіслано на адресу відповідача податкову вимогу від 15.09.2011 р. №1897 на суму 5667,68 грн.
Суд звертає увагу на те, що податковий борг відповідач добровільно не сплатив.
06 жовтня 2011 р. податковим органом, на підставі ст.. 89 ПК України винесено рішення №165 про опис майна у податкову заставу.
Застосовані ДПІ у м. Херсоні заходи для погашення податкового боргу не призвели до погашення виниклого податкового боргу.
Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Як вбачається із матеріалів справи, в банківських установах на ім'я ПП "ПТФ" Металл-Трейд" відкриті банківські рахунки, з яких може проводитись стягнення податкового боргу.
Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.95.4 ст. 95 ПК орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 41.5. ст. 41 ПК органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
На підставі вищевикладеного, та враховуючи, що дії позивача відповідають вимогам чинного законодавства України, а також приймаючи до уваги факт не надання відповідачем до суду жодних доказів погашення податкової заборгованості, не надання заперечень на адміністративний позов чи будь-яких доказів, спростовуючих наведені доводи позивача, суд доходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 158-163 КАС України, суд
постановив:
Адміністративний позов - задовольнити.
Стягнути кошти з рахунків Приватного підприємства "ПТФ "Металл-Трейд" (код ЄДРПОУ 32618381) у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1786 (одна тисяча сімсот вісімдесят шість) грн.. 17 коп. код платежу 11021000, до державного бюджету. Отримувач УДКСУ у Херсонській області, код 37959779, банк ГУДКС МФО 852010.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Пекний А.С.
кат. 8.2.3
Суд | Херсонський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.05.2015 |
Оприлюднено | 21.05.2015 |
Номер документу | 44210640 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Херсонський окружний адміністративний суд
Пекний А.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні