ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
13 травня 2015 року Чернігів Справа № 825/1479/14
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Заяць О.В.,
за участю секретаря Прокіної А.С.,
представника позивача Загальця О.М.,
представника Служба безпеки України Лобанцової Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Сільгосптехніка" м.Корюківка" до відділу державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції Чернігівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ЗАТ ''НВО Україна'', Служба безпеки України про визнання дій протиправними та скасування акту, -
В С Т А Н О В И В:
Приватне акціонерне товариство "Сільгосптехніка" м. Корюківка" (далі - ПАТ "Сільгосптехніка" м. Корюківка") звернулось до суду з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції Чернігівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ЗАТ ''НВО Україна'', Служба безпеки України в якому просить визнати протиправними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції Чернігівської області по складанню 25 квітня 2014 року акту опису й арешту майна - двоповерхового побутового комплексу А-7-1 площею 631,1 м.кв., яке знаходиться за адресою: вул. Індустріальна, 29; визнати протиправним та скасувати складений 25 квітня 2014 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції Чернігівської області акт опису й арешту майна - двоповерхового побутового комплексу А-7-1 площею 631,1 м.кв., яке знаходиться за адресою: вул.Індустріальна, 29.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25 квітня 2014 року представником Відділу державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції державним виконавцем Литвиненко Юлією Миколаївною був складений акт опису й арешту майна, відповідно до якого, при примусовому виконанні ухвали №40/338 виданої 03 жовтня 2005 року Господарським судом м. Києва про стягнення з ЗАТ «НВО Україна» на користь Служби безпеки України заборгованості в розмірі 6805767,24 грн., державним виконавцем в присутності понятих було описано і накладено арешт на майно ЗАТ «НВО Україна» - двоповерховий побутовий комплекс А-7-1 площею 631,1 м.кв., що знаходиться за адресою: вул. Індустріальна, 29. Позивача вважає, що описане майно не належить боржнику ЗАТ «НВО Україна», а належить ПАТ "Сільгосптехніка" м. Корюківка".
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся в установленому порядку, просив розглядати справу без його участі.
Представник ЗАТ ''НВО Україна'' в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся в установленому порядку.
Представник Служби безпеки України в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, свою позицію виклав в запереченнях, які містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.10.2005 у справі № 40/338 між СБУ та ЗАТ «НВО «Україна» затверджено мирову угоду, відповідно до якої ЗАТ «НВО «Україна» зобов'язано, зокрема, перерахувати на рахунок СБУ грошові кошти у сумі 6 805 767,24 грн. (а.с. 51-52).
18.11.2005 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби м. Києва Крайчинським С.С. відкрито виконавче провадження № 621/3 щодо стягнення з ЗАТ «НВО «Україна» на користь СБУ грошових коштів у сумі 6 805 767,24 грн. (а.с. 6).
25 квітня 2014 року, на виконання доручення Державної виконавчої служби м. Києва, державним виконавцем Литвиненко Юлією Миколаївною відділу державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції був складений акт опису й арешту майна, відповідно до якого, при примусовому виконанні ухвали №40/338 виданої 03 жовтня 2005 року Господарським судом м. Києва про стягнення з ЗАТ «НВО Україна» на користь Служби безпеки України заборгованості в розмірі 6805767,24 грн., державним виконавцем в присутності понятих було описано і накладено арешт на майно, що належить боржнику ЗАТ «НВО Україна» - двоповерховий побутовий комплекс А-7-1 площею 631,1 м.кв., що знаходиться за адресою: вул.Індустріальна, 29.
Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частиною 1 статті 6 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно з частиною першою та другою статті 11 Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Законом України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Згідно частини 1, 2 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.
Частиною 5 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.
Відповідно до частини 1-3 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Відповідно до частини 1 статті 66 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.
Таким чином, проаналізувавши норми Закону України «Про виконавче провадження» та враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі та в межах повноважень передбачених чинним законодавством України.
Щодо посилання представника позивача на те, що відповідно до договору № 3 купівлі-продажу від 12 грудня 2001 року укладеного між ВАТ «Сільгосптехніка» м. Корюківка» (продавець) та ЗАТ «НВО Україна» (покупець), продавець (ВАТ «Сільгосптехніка» м. Корюківка») зобов'язується передати у власність покупця (ЗАТ «НВО Україна») будівлю, ремонтну майстерню з двоповерховим побутовим комплексом загальною площею 2351,1 м.кв., а покупець зобов'язується прийняти зазначену будівлю і сплатити за нею ціну відповідно до умов, що визначені в Договорі. Даним договором не була оговорена ціна даного приміщення та інші умови, тому був складений Додаток № 1 від 14 жовтня 2002 року, який підписаний представниками ВАТ «Сільгосптехніка» м. Корюківка» (продавець) та ЗАТ «НВО Україна» (покупець), відповідно до даного Додатку, пункти 1.1.; 1,2.; 1.3. Договору були викладені в іншій редакції: продавець (ВАТ «Сільгосптехніка» м. Корюківка) зобов'язується передати у власність покупця (ЗАТ «НВО Україна») будівлю, ремонтну майстерню загальною площею 1720 м.кв., яка зазначена літерами А-7-1, далі - Будівлю, яка знаходиться за адресою: Чернігівська область, місто Корюківка, вул. Індустріальна, 29, а покупець зобов'язується прийняти зазначену будівлю і сплатити за неї ціну відповідно до умов, що визначені в Договорі. Зазначену в Договорі будівлю продано за ціною 89589,00 грн. Додатком № 2 від 14 жовтня 2002 року дана будівля площею 1720 м.кв. була передана позивачем ЗАТ «НВО Україна» не приймаються з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні згідно з інформаційною довідкою КП Волочиське районне бюро технічної інвентаризації від 28.07.2008 № 19688470 нежитлова будівля за адресою: Чернігівська область, м. Корюківка, вул. Індустріальна, 29 зареєстрована на праві власності за ЗАТ «НВО «Україна» (ідентифікаційний код 13734583). При цьому зазначається, що ЗАТ «НВО «Україна» набуло право власності на вказану нежитлову будівлю на підставі договору купівлі-продажу № 3 від 12.12.2001 року (а.с. 48).
Також слід зазначити, що Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року по справі № 825/1637/14, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015, відмовлено у зобов'язанні Реєстраційну службу Корюківського районного управління юстиції Чернігівської області скасувати запис у Державному реєстрі про право власності ЗАТ «НВО Україна» на побутовий комплекс площею 631,1 м кв., що знаходиться за адресою: Чернігівська область, м. Корюківка, вул. Індустріальна, 29.
Позивачем не було надано суду належних доказів того, що арешт накладено саме на майно Приватного акціонерного товариства "Сільгосптехніка" м.Корюківка".
За таких обставин, суд приходить до висновку, що при складанні акту опису й арешту майна від 25 квітня 2014 року, державний виконавць відділу державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, згідно з частиною першою статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Таким чином, позивачем обрано не привальний спосіб захисту порушеного, на його думку, права. Так як в силу положень Закону України "Про виконавче провадження" позивач мав право звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наведених обставин, в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Сільгосптехніка" м.Корюківка" необхідно відмовити.
Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Сільгосптехніка" м.Корюківка" відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя підпис О.В. Заяць
З оригіналом згідно
Суддя О.В. Заяць
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2015 |
Оприлюднено | 21.05.2015 |
Номер документу | 44210694 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Заяць О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні