Рішення

від 13.05.2015 по справі 904/1648/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.05.15р. Справа № 904/1648/15 За позовом Публічного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирний", м. Дніпропетровськ

про стягнення 692 858 грн. 54 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Родич С.В. - представник, дов. від 01.06.2014р. №06/01-14;

від відповідача : не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 692 858 грн. 54 коп., що складає 535 229 грн. 72 коп. - заборгованості, яка виникла відповідно до умов Договору поставки від 01.01.2012р. №6, 41 483 грн. 97 коп. - 3% річних, 116 144 грн. 85 коп. - збитків від зміни індексу інфляції.

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, його представник у судове засідання не з'явився, поштове повідомлення суду про час і місце судового засідання, спрямоване на адресу відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 182-183), було повернено підприємством поштового зв'язку з відміткою «адресат не знайдений» (а.с. 184-186).

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2012р. між позивачем - Публічним акціонерним товариством "Київський маргариновий завод", як постачальником, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Мирний", як замовником, було укладено Договір поставки товару №6 (надалі - Договір поставки товару), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність замовника продукцію ПАТ „Київський маргариновий завод" (далі - Товар) в асортименті, кількості та у строки згідно зі специфікацією та замовленням, а замовник зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Згідно з пунктом 13.1 Договору поставки товару цей договір укладено з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року.

Відповідно до пункту 1.2 Договору поставки товару предметом постачання є товар торгових марок „Олком" (майонез, гірчиця, маргарин, соняшникова олія, спреди), „Смачно, як завжди" та інші відповідно до специфікації, що додається до цього договору.

У пункті 6.1 Договору поставки товару сторони домовилися, що замовник сплачує за товар, що поставляється постачальником, за цінами, погодженими сторонами попередньо, які складені на підставі калькуляції на одиницю товару, зазначеними у специфікації і становить його невід'ємну частину.

У Специфікації від 01.01.2012р. на поставку товару сторони погодили вид, найменування товарів, кількість та ціну.

Відповідно до пункту 5.5 Договору поставки товару передавання-приймання товару за кількістю та якістю здійснюється шляхом підписання сторонами товарно-транспортної накладної по кожному асортименту товару.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки товарів у період з 05.01.2012р. по 21.06.2012р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 3 456 153 грн. 55 коп., що підтверджується видатковими накладними, долученими до матеріалів справи (а.с. 21-69).

Згідно з пунктом 6.5 Договору поставки товару оплату у повному обсязі за поставлений товар замовник здійснює на протязі 21-го календарного дня з моменту його отримання.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, відповідач повинен був оплатити поставлений товар у повному обсязі до 12.07.2012р.

Як вбачається відповідачем до звернення з позивача з позовом до суду було частково погашено заборгованість у сумі 2 929 923 грн. 83 коп., про що свідчить додані до матеріалів справи банківські виписки (а.с. 70-108).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 535 229 грн. 72 коп.

Матеріали справи містять претензію від 10.07.2013р. №608 позивача до відповідача з проханням сплатити заборгованість. Про спрямування вказаної претензії-вимоги відповідачу свідчить фіскальний чек „Укрпошта" від 16.07.2013р. та опис від 16.07.2013р. вкладення у цінний лист (а.с.20).

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, згідно розрахунку інфляційні нарахування становлять 116 144 грн. 85 коп. (серпень 2012р. - січень 2015р.), а річні - 41 483 грн. 97 коп. (з 18.07.2012р. по 16.02.2015р.).

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню .

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирний" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Клари Цеткін, 6-а; ідентифікаційний код 31009087) на користь Публічного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" (03039, м. Київ, пр-т Науки, 3; ідентифікаційний код 00333581) 535 229 грн. 72 коп. - заборгованості, 116 144 грн. 85 коп. - інфляційних нарахувань, 41 483 грн. 97 коп. - річних та 13 857 грн. 17 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„18„ травня 2015р.