Рішення

від 18.05.2015 по справі 904/2192/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.15р. Справа № 904/2192/15

За позовом: Прокурора Петрівського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі Ганнівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, с Ганнівка ( позивач-1) , Петрівської районної ради Кіровоградської області, смт. Петрове (позивач-2) та Кіровоградської обласної ради , м. Кіровоград (позивач-3)

До: Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Жовті Води

Третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна інспекція сільського господарства в Кіровоградській області, м. Кіровоград

Про: стягнення 2 286 546, 42 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від прокурора: Волкогон Т.В. (сл.посв.№017508);

Від позивача-1: не з'явився;

Від позивача-2: не з'явився;

Від позивача-3: не з'явився;

Від відповідача: Савельєв К.В. (дов. №18/906 від 03.02.15р.);

Від третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Петрівського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі Ганнівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області ( позивач-1) , Петрівської районної ради Кіровоградської області (позивач-2) та Кіровоградської обласної ради (позивач-3) з урахуванням уточнень позовних вимог (а.с.45-46) звернувся з позовом до ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (відповідач) про стягнення втрат сільськогосподарського виробництва в розмірі 2 286 546, 42 грн. ( в т.ч.: 1 371 927, 85 грн. - на користь позивача-1; 342 981, 96 грн. - на користь позивача-2; та 571 636, 61 грн. - на користь позивача-3). Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на приписи ст.ст.207, 209 Земельного Кодексу України та на постанову КМУ №1279 від 17.11.97р. «Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню», якою встановлено порядок сплати відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Позивачі-1, 2, 3 та третя особа позовні вимоги прокурора підтримали у повному обсязі з підстав , наведених у позовній заяві прокурора та просили розглядати справу без участі їх представників.

ДП «Східний ГЗК» (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи, що вищезазначений позов прокурора подано останнім без належним правових підстав відповідно до п.5. розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.14р.

Заслухавши пояснення представників прокурора та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України визначено, що право класності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно п.4 Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 № 1279 контроль за дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, здійснюють Держсільгоспінспекція та її територіальні органи.

Так, наказом ГУ Держземагенства в Кіровоградській області від 13.08.2014 №11-1041/14-14-СГ ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» затверджено документацію із землеустрою та передано у постійне користування земельну ділянку площею 48,7146 га, з яких 47,5588 га - рілля, 0,2905 га - пасовища. 0,8653 га - під господарськими шляхами і прогонами, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користування надрами на території Петровського району Ганнівської сільської ради (за межами населеного пункту). (а.с.17)

Згідно ст. 207 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель. Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом. Відшкодуванню підлягають також втрати, завдані обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості угідь внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю громадян, юридичних осіб, органів місцевого самоврядування або держави, а також у зв'язку з виключенням сільськогосподарських угідь, лісових земель і чагарників із господарського обігу внаслідок встановлення охоронних, санітарних та інших захисних зон. Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 № 1279 «Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню», відшкодування таких втрат, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок.

Згідно ст.209 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються до відповідних бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.

Так, згідно п.2 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, що зараховуються у розмірі: 100 відсотків - до бюджетів міст Києва та Севастополя, 25 відсотків - до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, 75 відсотків - до бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення. 15 відсотків - до районних бюджетів, 60 відсотків - до бюджетів міст районного значення, селищ і сіл.

Відповідно до вищезазначеного Порядку, у зв'язку із зміною цільового призначення із земель сільськогосподарських угідь на землі промисловості, транспорту, енергетики, оборони та іншого призначення, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами. ПП «Альфа-землепроект» при виготовленні відповідного проекту землеустрою розраховано втрати сільськогосподарського виробництва в сумі 2286546.42 гри., які необхідно було сплатити до місцевих бюджетів Ганнівської сільської ради, Петрівського району та Кіровоградської області (а.с.12-14). Згідно даних Управління ДКСУ у Петрівському районі ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» нараховані втрати не сплатив (а.с.18).

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про охорону земель», об'єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України. Зазначене відповідно до п.2 ст. 121 Конституції України, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред'явлення цього позову.

Відповідно до ст.56 Закону України «Про охорону земель», юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» на підставі статей 207-209 Земельного Кодексу України втрати сільськогосподарського виробництва, заподіяні вилученням (викупом) сільськогосподарських і лісових угідь для використання їх у цілях, не пов'язаних із веденням сільського й лісового господарства, обмеженням прав власників чи землекористувачів або погіршенням якості земель внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю громадян, підприємств, установ і організацій, не належать до збитків, на відшкодування яких мають право власники земельних ділянок та землекористувачі, і відшкодовуються уряду Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, сільським, селищним, міським радам разом із відшкодуванням збитків власникам землі й землекористувачам. Розміри і порядок визначення витрат, що підлягають відшкодуванню, а також випадки звільнення підприємств, установ, організацій від їх відшкодування передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 N 1279 «Про розміри та Порядок визначення витрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню». Відповідно до п.4 вищезазначеного Порядку відшкодування трат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання.

На час прийняття рішення у справі , відповідач доказів сплати вищезазначених втрат сільськогосподарського виробництва не надав.

Відповідно до приписів ст.33 ГПК України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідачем жодних доказів на заперечення обставин, викладених в позовній заяві прокурора не надано. За таких обставин уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача відносно того, що прокурор не мав повноважень на звернення з цим позовом до суду , суд оцінює критично з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до п. 1 прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 вказаний Закон набирає чинності з 15 липня 2015 року, крім пункту 5 розділу XII (крім підпунктів 3, 5, 8, 9, 12, 20, 42, 49, 63, 67), розділу XIII цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

З урахуванням вказаних положень закону ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 ні на час звернення прокурора з позовом (11.03.2015) ні на час розгляду справи по суті не набрали законної сили, а тому посилання відповідача на положення вказаної статті є безпідставними.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 ГПК України позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до ст. 121 Конституції України прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається, зокрема функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», який є діючим на даний час, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, що зараховуються до спеціального фонду місцевих бюджетів у наступному розмірі у розмірі: 100 відсотків - до бюджетів міст Києва та Севастополя, 25 відсотків - до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, 75 відсотків - до бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, 15 відсотків - до районних бюджетів, 60 відсотків - до бюджетів міст районного значення, селищ і сіл.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України бюджетна система України ґрунтується на принципі збалансованості, який полягає в тому що повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період.

Тобто, відсутність надходжень до спеціального фонду місцевих бюджетів, внаслідок не сплати ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» втрат сільськогосподарського виробництва порушують в першу чергу права позивачів, як отримувачів бюджетних коштів.

Відповідно до ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування» орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Наявність у державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель права на звернення до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, передбаченого п. 9 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», жодним чином не спростовує можливість прокурора звертатися до суду з позовом в інтересах безпосередньо органів місцевого самоврядування, права яких порушено не надходженням сум відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва до спеціального фонду місцевого бюджету. Таким чином, прокурор правомірно звернувся до суду з вказаним позовом.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів статті 29 ГПК України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача. З метою вирішення питання щодо наявності підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без участі прокурора, вступу в розгляд справи за позовом іншої особи прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст.207- 209 Земельного кодексу України; ст.ст.33, 49, 82-85 ГПК України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги прокурора задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з відповідача - Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» ( 52210, м. Жовті Води, вул. Горького, 2; код ЄДРПОУ 14309787) на користь позивача-1: Ганнівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області (28325, с. Ганнівка Петрівського району Кіровоградської області, вул. Леніна, 1 ; код ЄДРПОУ 04364213): 1 371 927, 85 грн. - втрат сільськогосподарського виробництва ; на користь позивача-2: Петрівської районної ради Кіровоградської області ( 28300, смт. Петрове Петрівського району Кіровоградської області, вул. Жовтнева, 20; код ЄДРПОУ 24709803) : 342 981, 96 грн. - втрат сільськогосподарського виробництва; на користь позивача-3: Кіровоградської обласної ради (25022, м. Кіровоград, пл. Героїв Майдану, 1; код ЄДРПОУ 14309787): 571 636, 61 грн. - втрат сільськогосподарського виробництва.

3. Стягнути з відповідача - Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» ( 52210, м. Жовті Води, вул. Горького, 2; код ЄДРПОУ 14309787) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, ідентифікаційний код 37989269, рахунок 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155), МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891, КБКД 22030001): 45 730, 93 грн. - судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішенням чинності.

Суддя Васильєв О.Ю

18.05.15р.