Рішення

від 07.05.2015 по справі 908/1159/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 8/46/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2015 Справа № 908/1159/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сева Санте Анімаль Україна" (04080, м. Київ, вул. В.Хвойки, буд. 18/14 корп. 1, оф. 301-303, поштова адреса: 01004, м.Київ, вул. Пушкінська, 20-А, оф. 43)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех" (83086, м. Донецьк, вул. Кобозєва, 12; адреса для листування: 85107, Донецька область, Костянтинівський район, с. Бересток, вул. Докучаєва, 1)

про стягнення 90082 грн. 02 коп. основного боргу за договором № 61/13 від 02.01.2014 р., 4249 грн. 09 коп. пені, 31263 грн. 34 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 3669 грн. 75 коп. річних процентів

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача - Сьомочкіна Є.М., дов. від 30.01.2015 р.

Відповідача - не з'явився

Заявлено позовні вимоги про стягнення 90082 грн. 02 коп. основного боргу за договором № 61/13 від 02.01.2014 р., 21804 грн. 90 коп. пені, 22352 грн. 39 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 2887 грн. 85 коп. річних процентів.

Розгляд справи, призначений на 01.04.2015 р., відкладався до 22.04.2015 р. та 07.05.2015 р. Строк вирішення спору продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 07.05.2015 р.

В судовому засіданні 07.05.2014 р. позивачем заявлено про уточнення суми позовних вимог, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача 90082 грн. 02 коп. основного боргу, 4249 грн. 09 коп. пені, 31263 грн. 34 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 3669 грн. 75 коп. річних процентів. Після дослідження змісту поданої заяви та співвідношення такого змісту з раніше заявленими позовними вимогами суд вважає, що заявлене клопотання за своєю суттю є клопотанням про зменшення розміру позовних вимог. У відповідності до ст. 22 ГПК України клопотання задоволено судом.

Розглядаються позовні вимоги про стягнення 90082 грн. 02 коп. основного боргу за договором № 61/13 від 02.01.2014 р., 4249 грн. 09 коп. пені, 31263 грн. 34 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 3669 грн. 75 коп. річних процентів.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених в позові, відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 265 ГК України. В обґрунтування вимог вказує, що на виконання умов договору поставки № 61/13, укладеного з відповідачем 02.01.2013 р., в період 2013 р. - 2014 р., поставив відповідачу ветеринарні препарати, вакцини та інші препарати захисту тварин та птахів. Відповідач, порушуючи умови договору, не здійснив у повному обсязі оплату отриманого товару, внаслідок чого за ним склалась заборгованість у сумі 90082 грн. 02 коп. Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань згідно п. 5.2 договору позивач просить стягнути з відповідача 4249 грн. 09 коп. пені, нарахованої за період з 22.02.2014 р. по 30.09.2014 р. Також, відповідно до ст. 625 ЦК України до стягнення заявлено 31263 грн. 34 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з 09.09.2013 р. по 02.02.2015 р. та 3669 грн. 75 коп. річних процентів, нарахованих за період з 25.03.2013 р. по 02.02.2015 р.

За клопотанням відповідача розгляд справи відкладався до 22.04.2015 р. В обґрунтування клопотання зазначено, що оскільки ситуація в Донецькій області є небезпечною, м. Донецьк перебуває у блокаді, весь час йдуть безперервні бойові дії на окраїнах міста, відповідач не має можливості забезпечити у судове засідання явку уповноваженого представника. Оскільки позовну заяву та додані до неї документи відповідач не отримав, останній клопотав зобов'язати позивача направити позов на його поштову адресу. З урахуванням вищевикладеного відповідач просив судове засідання, призначене на 01.04.2015 р. відкласти, з метою надання часу для підготовки обґрунтованого відзиву на позовну заяву та оформлення пропуску для перетину території АТО.

В судове засідання 22.04.2015 р. позивач свого представника не направив, відповідно до п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України та ч.3 ст. 551 ЦК України клопотав про зменшення розміру штрафних санкцій. В обґрунтування зазначив, що до 07.08.2016 р. всі обігові кошти підприємства направлені на погашення кредитних зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 20-Н/13/66/КЛ-КБ від 08.08.2013 р. У зв'язку з скрутним фінансовим станом та нестабільною ситуацією в Донецькій області, відповідач просив зменшити розмір пені.

В судове засідання 07.05.2015 р. відповідач свого представника не направив, заяв, клопотань, матеріалів не надав. Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 07.05.2015 року за відсутності представника відповідача.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Сева Санте Анімаль Україна" (позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротех" (відповідач, покупець) 02.01.2013 р. укладено договір поставки № 61/13, за умовами якого продавець зобов'язався поставляти (передавати покупцеві у власність), товари (ветеринарні препарати, вакцини, та інше), а покупець приймати товар та оплачувати його вартість у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у видаткових накладних, що виписуються на кожну партію товару. Товар за даним договором поставляється партіями, партією товару вважається товар, визначений в одній видатковій накладній. Порядок розрахунків узгоджено п. 2.2 договору, яким передбачено, що покупець зобов'язаний здійснити оплату вартості відповідної партії товару, визначеної у видатковій накладній, в повному обсязі протягом 30 днів з моменту отримання партії товару. Моментом отримання партії товару є підписання покупцем видаткової накладної на відповідну партію товару.

Як свідчать вивчені матеріали, на виконання умов договору № 61/13 від 02.01.2013 р. за видатковими накладними №№ СА-0000047 від 22.01.2013 р., СА-0000188 від 22.02.2013р., СА-0000327 від 21.03.2013 р., СА-0000451 від 09.04.2013 р., СА-0000581 від 08.05.2013 р., СА-0000672 від 27.05.2013 р., СА-0000783 від 11.06.2013 р., СА-0000983 від 16.07.2013 р., СА-0001140 від 08.08.2013 р., СА-0001316 від 10.09.2013 р., СА-0001515 від 11.10.2013 р., СА-0001699 від 08.11.2013 р., СА-0001970 від 19.12.2013 р., СА-0000086 від 21.01.2014 р., СА-0000340 від 03.03.2014 р., СА-0001513 від 02.09.2014 р. позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 312108 грн. 09 коп., який отримано уповноваженою особою, про що свідчить підпис на зазначених накладних, скріплений печаткою відповідача.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини другої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Як вказує позивач, відповідач здійснив лише часткову оплату отриманого товару в сумі 222026 грн. 07 коп. Заборгованість відповідача за договором № 61/13 від 02.01.2013 р. складає 90082 грн. 02 коп. за накладними СА-0001699 від 08.11.2013 р., СА-0001970 від 19.12.2013 р., СА-0000086 від 21.01.2014 р., СА-0000340 від 03.03.2014 р.

Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо оплати отриманого від позивача товару в узгодженому розмірі та у визначені строки, заявлені позовні вимоги визнав, про що зазначив у клопотанні, суд вважає вимоги про стягнення основного боргу в сумі 90082 грн. 02 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення пені в розмірі 4249 грн. 09 коп., нарахованої за період з 22.02.2014 р. по 30.09.2014 р. позивач обґрунтовує п. 5.2 договору № 61/13 від 02.01.2013 р., згідно якого у випадку порушення покупцем строку оплати вартості товару, останній зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої вартості товару за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

За приписами частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Частиною шостою статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З огляду на наведене, судом встановлено підстави щодо стягнення пені за несвоєчасно виконане грошове зобов'язання. Суд знаходить представлений розрахунок неустойки обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок заявленої до стягнення суми річних процентів, нарахованих з 25.03.2013 р. по 02.02.2015 р., судом перевірено. Суд вважає вимоги про стягнення 3669 грн. 75 коп. річних процентів такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розрахунку втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 31263 грн. 34 коп. здійснений за період з 09.09.2013 р. по 02.02.2015 р. суд зазначає, що відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальністю за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця , в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць, у якому мала місце інфляція. Судом встановлено, що відповідачем допускалися порушення строку внесення орендних платежів, але в певні періоди на останній день місяця, в якому мав бути здійснений платіж, заборгованості не існувало, що не враховано позивачем при здійсненні розрахунку втрат від інфляції грошових коштів. Крім того, при розрахунку судом враховано рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі Верховного суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р. Судом здійснено розрахунок, відповідно до якого розмір втрат від інфляції грошових коштів складає 27608 грн. 51 коп. Суд вважає вимоги про стягнення втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 31263 грн. 34 коп. такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 27608 грн. 51 коп.

Доводи відповідача про застосування приписів ст. 551 ЦК України судом відхиляються внаслідок наступного:

За визначенням приписів ст.. 549 ЦК України неустойка за своєю правовою природою є не тільки видом забезпечення виконання зобов'язань, а також може бути однією з форм цивільно-правової відповідальності або правовим наслідком порушення зобов'язання.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які виявляються у позбавленні його певних прав, або заміні невиконаного обов'язку новим обов'язком, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового, додаткового, оскільки кредитор відповідно до ст. 617 ЦК України не має права на неустойку лише в разі, коли боржник не відповідає за порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно із ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Стаття 83 Господарського процесуального Кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що зменшення розміру неустойки це право суду, а не його обов'язок, при якому повинні враховуватись певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість. Суд вважає, що відповідачем не надано доказів винятковості випадку для зменшення розміру пені.

Позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Підлягає поверненню із Державного бюджету України позивачу судовий збір в розмірі 157 грн. 28 коп. внаслідок зменшення розміру позовних вимог, про що судом винесено відповідну ухвалу.

На підставі викладеного, ст. ст. 193, 232 ГК України, ст. ст. 526, 549, 625, 692, 712 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех" (83086, м. Донецьк, вул. Кобозєва, 12, ЄДРПОУ 31906543) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сева Санте Анімаль Україна" (04080, м. Київ, вул. В.Хвойки, буд. 18/14 корп. 1, оф. 301-303, ЄДРПОУ 34293400) 90082 (дев'яносто тисяч вісімдесят два) грн. 02 основного боргу, 4249 (чотири тисячі двісті сорок дев'ять) грн. 09 коп. пені, 27608 (двадцять сім тисяч шістсот вісім) грн. 51 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 3669 (три тисячі шістсот шістдесят дев'ять) грн. 75 коп. річних процентів, 2512 (дві тисячі п'ятсот дванадцять) грн. 18 коп. судового збору. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 14 травня 2015 року.

Суддя І.А. Попова