Рішення

від 28.04.2015 по справі 908/462/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 8/16/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2015 Справа № 908/462/15-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер Пак" (03162, м. Київ, пр. Леся Курбаса, 10-Б, кв. 48; адреса для листування: 01021, м. Київ, вул. Липська, 19/7, оф. 87)

до відповідача-1 Приватного підприємства "Транспортно-комерційна фірма "Берегиня" (69124, м. Запоріжжя, вул. Випробувачів, 2-В)

до відповідача-2 Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (54008, АДРЕСА_2; адреса для листування: АДРЕСА_1)

до відповідача-3 Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (03142, АДРЕСА_3)

про стягнення 498264 грн. 14 коп. (що є еквівалентом 26774 євро) матеріальних збитків, 9146 грн. 22 коп. 5 % річних, 65607 грн. 05 коп. неустойки.

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача - Киях І.В., дов. від 19.02.2015 р.

Відповідача-1 - Гедіков С.Л., дов. від 10.03.2015 р.

Земляна Л.І., наказ № 3 від 29.01.2014 р.

Відповідача-2 - не з'явився

Відповідача-3 - не з'явився

Заявлено позовні вимоги про стягнення 498264 грн. 14 коп. (що є еквівалентом 26774 євро) матеріальних збитків, 55307 грн. 31 коп. пені, 34878 грн. 48 коп. штрафу.

Розгляд справи, призначений на 25.02.2015 р. відкладався до 11.03.2015 р., 15.04.2015р., 28.04.2015 р.

В судовому засіданні 15.04.2015 р. позивачем заявлено клопотання про зменшення розміру позовних вимог. У відповідності до ст. 22 ГПК України клопотання судом задоволено.

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 498264 грн. 14 коп. (що є еквівалентом 26774 євро) матеріальних збитків, 9146 грн. 22 коп. 5 % річних, 65607 грн. 05 коп. неустойки.

Позов заявлено з наступних підстав: ТОВ "Полімер Пак" та ПП "Транспортно-комерційна фірма "Берегиня" укладено договір перевезення вантажу. Підтвердженням укладання вказаного договору є міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 23.09.2014 р., що є документом, який визначає відповідальність відправника, перевізника та отримувача товару, відповідно до якої відповідач взяв на себе зобов'язання надати послуги з перевезення вантажу - поліетилену (далі товар) загальною фактурною вартістю 26774 євро, що є еквівалентом 498264 грн. 14 коп. за курсом НБУ на день складання даної позовної заяви - за маршрутом м. Кутно, Республіка Польща - м. Вознесенськ, Миколаївська область, Україна, із узгодженим терміном доставки вантажу - 26 вересня 2014 р. до місця розвантаження: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої Революції, 287, ЗМК "Вознесенськ" м/п "Первомайськ", територія заводу "Возко". Вказаний вантаж належить позивачу згідно Рамкового договору поставки № SABIC-PM/0513 від 01.01.2013 р., укладеного компанією SABIC SALES EUROPE B.V., Нідерланди (Продавець) та ТОВ "Полімер Пак" (Покупець). Умови поставки Інкотермс, згідно Додатку В до Рамкового договору, - FCA (перехід ризиків до Покупця у момент передачі Перевізнику на складі Продавця). Згідно міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR), зазначений вантаж дійсно завантажено відповідачем у м. Кутно (Польща) 23.09.2014 р. та доставлений на територію України 24.09.2014 р., а 26.09.2014 р. пройшов через митний контроль Миколаївської митниці, про що свідчать відповідні штампи митниці. Однак 26.09.2014 р. позивач не отримав належний йому вантаж у визначеному товарно-транспортною накладною (CMR) місці розвантаження. При зверненні до відповідача-1 (перевізника) позивач отримав інформацію, що вантаж повністю втрачений у зв'язку з передачею його найманим працівником відповідача, ОСОБА_6 (НОМЕР_1), сторонній особі, яка назвалася ФОП ОСОБА_2 у неналежному місці. При цьому, будь-які договірні відносини між Позивачем чи Продавцем (Відправником) та ФОП ОСОБА_2 відсутні. Жодних документальних підтверджень того що особа яка представилася як ФОП ОСОБА_2, є уповноваженим представником ТОВ "Полімер Пак" відповідач-1 не мав. Згідно ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу). Статтею 314 ГК України передбачено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає. Вартість вантажу визначається на підставі біржового котирування чи, за відсутності такого, на підставі поточної ринкової ціни, чи, за відсутності біржового котирування або поточної ринкової ціни, на підставі звичайної вартості товару такого ж роду і якості. Крім того, підлягають відшкодуванню: плата за перевезення, мито, а також інші платежі, пов'язані з перевезенням вантажу, цілком у випадку втрати всього вантажу. Згідно ст. 29 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів 1956 р., які вказують на те, що Перевізник не має права посилатися на положення цього розділу, які виключають чи обмежують його відповідальність або які переносять тягар доказу, якщо збиток був викликаний його навмисним правопорушенням або таким неналежним виконанням обов'язків з його боку, яке згідно законодавства, що застосовується судом або арбітражем, який розглядає справу, прирівнюється до навмисного правопорушення. Те ж саме стосується і тих випадків, коли навмисне правопорушення або неналежне виконання обов'язків вчинено агентом чи службовцем перевізника або будь-якою іншою особою, до послуг якої перевізник звертається для виконання перевезення, під час виконання такими агентами, службовцями чи іншими особами покладених на них обов'язків. Неправомірні дії Відповідача призвели до втрати товару на суму 26774 євро, що на момент подання позовної заяви є еквівалентом 498264 грн. 14 коп. за курсом НБУ. Дана вартість вантажу визначена в міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR). Також, згідно норм ст. 231 ГК України за порушення строків виконання грошового зобов'язання до стягнення заявлено 65607 грн. 05 коп. неустойки та 9146 грн. відсотків на компенсацію, що підлягає сплаті відповідно до ст. 27 Конвенції про договір міжнародного перевезення.

Відповідач-1 ПП «ТКФ «Берегиня» - у запереченнях на позовну заяву зазначив, що заявлені до ПП "ТКФ "Берегиня" вимоги є незаконними і необґрунтованими. ПП "ТКФ "Берегиня" зазначає про факт відсутності будь-яких договірних правовідносин між ТОВ "Полімер Пак" та ПП "ТКФ "Берегиня". ФОП ОСОБА_1 (Експедитор) та ТОВ "Полімер Пак" (Клієнт) укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг (організації автомобільних перевезень вантажів) № 22/09-1 ВЗ. 22 вересня 2014 р. ТОВ "Полімер Пак" та ФОП ОСОБА_1 підписали договір-заявку на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 475, за яким замовником перевезення вантажу виступає ТОВ "Полімер Пак", виконавцем - ФОП ОСОБА_1, адреса завантаження м. Кутно Польща. Замитнення на місці; дата завантаження: 23.09.2014 р. з 10:00 до 12:00; дата доставки: 26.09.2014 р.; адреса розвантаження: Миколаївська область, м. Вознесенськ, територія заводу ВОЗКО філія ТОВ "Полімер Пак", вул. Жовтневої Революції, 287, митний пост "Первомайськ"; контактна особа: Владислав (099) 7524580; характер вантажу, вага, об'єм: поліетилен 22т.; автомобіль: НОМЕР_2 ОСОБА_7 098 22 41 682. Крім того, в той же день, 22.09.2014р. ФОП ОСОБА_1 (Експедитор) та ФОП ОСОБА_2 (Перевізник) укладено договір на транспортне обслуговування № 2209-1 ВЗ, за умовами якого Експедитор замовляє, а Перевізник надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міських, міжміських і міжнародних сполученнях. Згідно даного договору ФОП ОСОБА_2 діє від свого імені та за дорученням і за рахунок ФОП ОСОБА_1, з яким у нього укладено договір-доручення. Відповідно до п.п. 2.2.3 п. 2.2 р. 2 договору № 2209-1ВЗ Перевізник несе відповідальність за шкоду, завдану повною або частковою втратою вантажу в проміжок часу між його прийняттям до перевезення та його здаванням вантажоодержувачу відповідно до умов Конвенції CMR. В свою чергу, 22.09.2014 р. ФОП ОСОБА_2 (Замовник) та ПП "Транспортно-комерційна фірма "Берегиня" (Перевізник) уклали договір на транспортне обслуговування № 22/09 та підписали заявку на транспортно-експедиційні послуги. Відповідно до п. 1.1 р.1 договору Замовник замовляє, а Перевізник надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях. 22 вересня 2014 р. ПП "Транспортно-комерційна фірма "Берегиня" та ФОП ОСОБА_2 підписано заявку на транспортно-експедиційні послуги. Згідно заявки замовником перевезення вантажу виступає ФОП ОСОБА_2, маршрут перевезення: м. Кутно (Польща) - м. Миколаїв (Україна); назва вантажу: поліетилен у кількості 20 т.; транспортні засоби, водії: автомобіль НОМЕР_2, водій ОСОБА_6 (тел.: НОМЕР_6; дата завантаження 23.09.2014 р.; адреса завантаження: Польща, м. Кутно, вул. Інтермодальна, 3; погранперехід: Ягодин; адреса розвантаження: Україна, м. Миколаїв; контактний телефон: НОМЕР_7 - ОСОБА_2; митне оформлення: митний пост "Первомайськ", Миколаївська область. 24 вересня 2014 р. автомобіль НОМЕР_2, водій ОСОБА_6, перетнув пограничний перехід Дорохуск-Ягодин. ФОП ОСОБА_2 сповістив водія автомобіля про переадресацію митниці та сповістив адресу розвантаження. ФОП ОСОБА_2 згідно договору на транспортне обслуговування № 22/09 від 22.09.2014 р. розмитнив вантаж "поліетилен лінійний низької густини в первинній формі" вагою 22484 кг, товарно-транспортну накладну (CMR) та пропуск ЕЕ № 504000000/2014/902659 віддав водію ПП "Транспортно-комерційна фірма "Берегиня" ОСОБА_6 До місця розвантаження - АДРЕСА_4, автомобіль НОМЕР_2, водія ОСОБА_6 супроводжував ФОП ОСОБА_2. Вантаж розвантажили там, де вказав водію ФОП ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_4. Після розвантаження автомобіль поїхав до м. Запоріжжя та прибув до м.Запоріжжя 27.09.2014 р. 26 вересня 2014 р. ФОП ОСОБА_2 та ПП "Транспортно-комерційна фірма "Берегиня" складено Акт надання послуг № 476 за надання міжнародної автотранспортної послуги за маршрутом Кутно (Польща) - м. Миколаїв (Україна) автомобіль НОМЕР_2, вартість послуги становить 24915 грн., який підписано директором ПП "Транспортно-комерційна фірма "Берегиня". Таким чином, ПП "Транспортно-комерційна фірма "Берегиня" виконало в повному обсязі перевезення вантажу згідно договору на транспортне обслуговування № 22/09 від 22.09.2014 р. та заявки на транспортно-експедиційні послуги від 22.09.2014 р. Крім того, ПП "Транспортно-комерційна фірма "Берегиня" звертає увагу суду на те, що позивач навмисно замовчує перед судом та скриває факт укладення договору про надання транспортно-експедиційних послуг (організації автомобільних перевезень вантажів) №22/09-1 ВЗ від 22.09.2014 р. з ФОП ОСОБА_1, з яким позивач, в даному випадку, і має спільні зобов'язання стосовно перевезення вантажу - поліетилену загальною фактурною вартістю 26774 євро. Згідно договору № 22/09-1 ВЗ від 22.09.2014 р. ТОВ "Полімер Пак", у даному випадку, має спільні зобов'язання щодо перевезення вантажу - поліетилен лінійний низької густини в первинній формі, з ФОП ОСОБА_1, відповідно до договору на транспортне обслуговування № 2209-1 ВЗ від 22.09.2014 р. ФОП ОСОБА_1 має спільні зобов'язання щодо перевезення вантажу з ФОП ОСОБА_2, та відповідно до договору на транспортне обслуговування № 22/09 від 22.09.2014 р. ПП "Транспортно-комерційна фірма "Берегиня" мала зобов'язання щодо перевезення вантажу перед ФОП ОСОБА_2, що, в свою чергу, виключає наявність будь-яких зобов'язань ПП "Транспортно-комерційна фірма "Берегиня" перед ТОВ "Полімер Пак". Враховуючи те, що вимоги ТОВ "Полімер Пак" та ПП "Транспортно-комерційна фірма "Берегиня" про відшкодування збитків є необґрунтованими, то й нарахування штрафних санкцій (проценти, пеня) позивачем за неналежне виконання зобов'язань, зокрема, грошових, також є безпідставним, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У відзиві на заперечення на позовну заяву щодо твердження відповідача про відсутність правовідносин між ТОВ "Полімер Пак" та ПП "Транспортно-комерційна фірма "Берегиня", позивач зазначає, що складання міжнародної товарно-транспортної накладної CMR від 23.09.2014 р. є підтвердженням наявності правовідносин з перевезення вантажу ТОВ "Полімер Пак" з ПП "Транспортно-комерційна фірма "Берегиня". Твердження про виконання перевезення вантажу навіть на користь ФОП ОСОБА_2 є невірним, оскільки виставлення Рахунку на оплату по замовленню № 96 від 26.09.2014 р. не свідчить ані про проведення його оплати, ані про виконання умов договору, Акт надання послуг містить лише підпис зі сторони Виконавця, що свідчить про те, що Замовником послуга/ робота прийнята не була. Позивач вказує, що відповідно до ч.1 ст. 227 ГК України, ст.ст. 540, 541, ч. 1 ст. 1190 ЦК України експедитор і перевізник несуть солідарну відповідальність за втрату вантажу. Згідно ч. 3 ст. 543 ЦК України ПП "Транспортно-комерційна фірма "Берегиня" не має права висувати проти вимог ТОВ "Полімер Пак" заперечення, що ґрунтуються на його відносинах з рештою солідарних боржників - ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 Позивач підкреслює, що у даному випадку протиправна поведінка перевізника полягає у невиконанні обов'язку доставити вантаж до зазначеного у накладній місця призначення, у передачі у неналежному місці сторонній особі вантажу, належного ТОВ "Полімер Пак", без встановлення перевірки повноважень на розпорядження вантажем та за відсутності у вантажній накладній відомостей про зміну місця призначення, у порушенні ст.ст. 526, 909, 919 ЦК України, ст.307 ГК України, ст.ст. 12, 14 Конвенції та умов договору перевезення. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою перевізника та збитками полягає у тому, що внаслідок невиконання перевізником обов'язку доставити вантаж до місця призначення, передачі у неналежному місці сторонній особі вантажу, належного ТОВ "Полімер Пак", без встановлення її особи, без перевірки повноважень на розпорядження вантажем та за відсутності у вантажній накладній відомостей про зміну місця призначення, внаслідок порушення ст.ст. 526, 909, 919 ЦК України, ст. 307 ГК України, ст.ст. 12, 14 Конвенції та умов договору перевезення, ТОВ "Полімер Пак" не отримав вантаж, що належав йому на підставі Рамкового договору поставки. Вина перевізника полягає у невжитті всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.

У відповідності до ст. 24 ГПК України судом до участі у справі в якості відповідачів залучено ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2, про що винесено ухвалу від 11.03.2015 р.

Відповідач-2 ФОП ОСОБА_1 та відповідач-3 ОСОБА_2 своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не сповістили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору по суті в судовому засіданні 28.04.2015 року за відсутності представників відповідача-2 та відповідача-3.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Позивач не висунув окремих вимог до відповідача-2 та відповідача-3, наполягав на задоволенні позовних вимоги за рахунок відповідача-1, перевізника у спірних відносинах, ПП «ТКФ «Берегиня». Разом з тим не заперечував проти солідарного стягнення збитків з усіх відповідачів.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

22 вересня 2014 р. ФОП ОСОБА_1 (експедитор, відповідач-2 у справі) та ТОВ «Полімер Пак» (клієнт, позивач у справі) укладено договір № 22/09-1 ВЗ про надання транспортно-експедиційних послуг (організації автомобільних перевезень вантажів), за умовами якого експедитор приймає на себе обов'язки за плату і за рахунок клієнта організувати виконання послуг, пов'язаних з перевезенням та обробленням вантажів в міжнародному та/або регіональному сполученні.

Предметом даного договору є транспортно-експедиторські послуги, які експедитор зобов'язався надавати згідно з умовами договору. До транспортно-експедиційних послуг, які надаються експедитором по даному договору відносяться: у встановлений у заявці строк забезпечити своєчасне прибуття на місце завантаження транспортних засобів у належному технічному стані і придатних для перевезення вантажу відповідно до цього договору; силами водія транспортного засобу, що здійснюватиме перевезення згідно заявки контролювати процес завантаження/розвантаження транспортного засобу, включно з перевіркою зовнішнього стану упакування, перерахуванням вантажних місць на предмет відповідності заявці і товаросупроводжувальним документам, і негайно письмово повідомляти клієнта про всі порушення стану упакування, кріплення вантажів, невідповідність кількості вантажу і т.і.; забезпечити цілісність і схоронність прийнятого для перевезення вантажу, а також вжити заходів для забезпечення своєчасного та безпечного перевезення вантажів клієнта, як того можуть вимагати обставини; забезпечити своєчасність доставки ввіреного вантажу, у пункт призначення. Згідно п. 2.13 експедитор зобов'язується негайно інформувати клієнта і не подовжувати надання послуг до узгодження сторонами у випадку невідповідності даних про характер вантажу, маршрут перевезення, відомостей для митного оформлення та інших умов стосовно вантажу клієнта узгодженій заявці на перевезення, фактичному стану вантажу та інструкціям вантажовідправника.

Відповідно п. 6.2 договору № 22-09-1 ВЗ експедитор несе відповідальність за шкоду, завдану повною або частковою втратою вантажу в проміжок часу між його прийняттям до перевезення та його здаванням вантажоодержувачу відповідно до умов Конвенції CMR. Пунктом 6.5.3 узгоджено, що експедитор несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі вантажоодержувачу, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, яким експедитор не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

У відповідності до умов п. 1.3 договору № 2209-1 ВЗ від 22.09.2014 р. ТОВ «Полімер Пак» (клієнт) та ФОП ОСОБА_1 (експедитор) підписали договір - заявку № 475, відповідно до якого сторони погодили умови перевезення вантажу (поліетилен) вагою 22 тони, автомобілями НОМЕР_2, строк доставки 26.09.2014 р. за адресою Миколаївська область, Вознесенськ, тер. заводу «Возко», вул. Жовтневої Революції, 287, митний пост «Первомайський». Умови оплати: 1000 євро по Курсу НБУ на день вивантаження згідно оригіналів документів.

ФОП ОСОБА_1 для здійснення організації перевезення вантажу товариства «Полімер пак» звернувся до відповідача-3 ФОП ОСОБА_2, з яким уклав договір № 2209-1 ВЗ на транспортне обслуговування. За умовами вказаного договору ФОП ОСОБА_1 (експедитор) замовив, а ФОП ОСОБА_2 (перевізник, відповідач-3 у даній справі) зобов'язався надати послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міських, міжміських, і міжнародних сполученнях. Згідно даного договору перевізник діє від свого імені та за дорученням і за рахунок експедитора, з яким у нього укладений договір-доручення. Договором № 2209-1 ВЗ на транспортне обслуговування експедитор зобов'язався забезпечити оформлення товарно-супровідних документів (CMR, TIR-САRNЕТ для міжнародних перевезень) і, в разі необхідності, митних документів в узгоджений термін. Згідно п. 2.1.4 договору перевізник направляє автомобілі тільки за обумовленим маршрутом. Зміна місця завантаження/розвантаження автомобіля можлива тільки після письмового узгодження з перевізником, що повинно бути відмічено у товарно-транспортній накладній та у подорожньому листі водіїв, і веде до зміни суми вартості фрахту. Пунктами 2.2.3 та 2.2.4 договору передбачено зобов'язання перевізника, а саме: на бажання експедитора застрахувати вантаж АН умовах CMR -страхування, перевізник несе відповідальність за шкоду, завдану повною або частковою втратою вантажу в проміжок часу між його прийняттям до перевезення та його здаванням вантажоодержувачу відповідно до умов Конвенції CMR; доставити вантаж у відповідності з поданим замовленням на перевезення в пункт призначення і здати його вантажоотримувачу.

Відповідальність перевізника передбачено п. 6.4 договору, згідно з яким перевізник несе відповідальність за цілісність вантажу відповідно до Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів 1956 р. при здійсненні міжнародних перевезень та Статуту автомобільного транспорту України при здійсненні міжміських перевезень.

На виконання умов договору № 2209-1 ВЗ від 22.09.2014 р. про транспортне обслуговування ФОП ОСОБА_1 (експедитор) та ФОП ОСОБА_2 (перевізник) підписано заявку на міжнародне перевезення автотранспортом № 2209-2ВЗ від 22.09.2014 р., якою узгоджено маршрут (Польща (Кутно) - Україна (Вознесенськ)), вартість перевезення, форма оплати, дата завантаження (22.09.2014 р.), строк доставки вантажу (29.09.2014 р.), адреса вивантаження (Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, 287).

Відповідач-3 ФОП ОСОБА_2, в свою чергу, для виконання замовлення відповідача-2 ФОП ОСОБА_1, викладеного в заявці на міжнародне перевезення, залучив у якості перевізника ПП «ТКФ «Берегиня», про що ними укладено договір № 22/09 на транспортне обслуговування від 22.09.2014 р. За умовами вказаного договору ФОП ОСОБА_2 (замовник) замовив, а ПП «ТКФ «Берегиня» (перевізник, відповідач-1 по справі) зобов'язалося надати послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях. Пунктом 2.1 вказаного договору передбачено, що замовник зобов'язався надавати вантажі для перевезень на підставі узгодженого «Замовлення на перевезення», що є невід'ємною частиною цього договору; при отриманні від перевізника інформації в порядку п. 2.2.6 договору замовник зобов'язаний в найкоротші строки надати перевізнику інструкції про наступні дії водія; зміна місця завантаження/розвантаження автомобіля можлива тільки після письмового узгодження з перевізником, що повинно бути відмічено у товарно-транспортній накладній та у подорожньому листі водіїв, і веде до зміни вартості фрахту. Відповідно до п. 2.2.5 та п. 2.2.7 договору перевізник зобов'язався при міжнародних перевезеннях забезпечити страхування вантажу на умовах CMR - страхування; доставити і здати вантаж вантажоодержувачу.

Відповідальність сторін передбачено розділом 5 договору № 22/09, згідно п. 5.2 якого перевізник несе відповідальність за цілісність вантажу відповідно до Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів 1956 р., Статуту автомобільного транспорту України та чинного законодавства України. Згідно п. 5.8 договору замовник несе повну матеріальну відповідальність перед перевізником за будь-які збитки, які можуть бути завдані відсутністю, недостатністю, неправдивістю чи підробкою товарно-супровідних документів.

На виконання умов договору № 22/09 ФОП ОСОБА_2 та ПП «ТКФ «Берегиня» погоджено заявку на транспортно-експедиційні послуги, якою узгоджено маршрут (Польща (Кутно) - Україна (Миколаїв)), вантаж (поліетилен), автомобілі, дату завантаження (23.09.2014 р.) адресу вивантаження (Україна, Миколаїв), митне оформлення (митний пункт «Первомайский», Миколаївська область) та інші дані.

Як свідчать вивчені матеріали, згідно міжнародної транспортної накладної (СMR) від 23.09.2014 р. автомобіль НОМЕР_2 завантажено продукцією відправника в м. Кутно (Польща) вагою 22484 кг, вантажоодержувачем визначено ТОВ «Полімер Пак», місце доставки - м. Вознесенськ, Україна. З вказаної міжнародної транспортної накладної вбачається, що 26.09.2014 р. вантаж пройшов митний контроль Миколаївської митниці.

Позивач вказує, що вантаж у місці доставки, визначеному накладною, ним не отриманий та на його звернення до ПП «ТКФ «Берегиня», останнє повідомило, що вантаж втрачений у зв'язку з передачею його працівником сторонній особі у неналежному місці. На даний час знаходження вантажу невідомо. По даному факту за заявами потерпілих осіб до відповідних правоохоронних органів порушено кримінальні провадження. Оскільки перевізник вручив вантаж невстановленій особі, позивач вбачає його неправомірні дії та причинно-наслідковий зв'язок із понесеними збитками.

Відповідно до ст.. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона ("експедитор") зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони ("клієнта") виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно -правовими актами.

Відповідно до статті 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Згідно ст. 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

За порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу (стаття 934 ЦК України).

Виходячи з норм, закріплених у главі 51 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно із статтею 618 ЦК України, боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 цього Кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.

Суд зазначає, що позивач та відповідач-2 (ФОП ОСОБА_1), укладаючи договір транспортного експедирування, прийняли на себе певні зобов'язання щодо його виконання. Зокрема, ФОП ОСОБА_1 зобов'язався надати позивачу транспортно-експедиторські послуги, пов'язані з організацією перевезення та оброблення вантажів, забезпеченням цілісності і схоронності прийнятого для перевезення вантажу. Крім того, експедитор (відповідач-2) зобов'язався перед клієнтом (позивачем) забезпечити своєчасність доставки ввіреного вантажу у пункт призначення та передати в пункті призначення ввірений вантаж уповноваженій особі одержувача, зазначеного у супровідних документах (розділ 2 договору).

Шляхом складання заявки №475 на перевезення вантажів автомобільним транспортом сторони безпосередньо узгодили предмет перевезення, маршрут, строки надання послуг щодо перевезення вантажу, зазначили про повну матеріальну відповідальність перевізника (експедитора) за вантаж, який перевозиться, тощо.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання щодо перевезення визначеного у заявці вантажу, згідно умов наведеного вище договору, оскільки вантаж позивачу доставлений не був.

Згідно зі ст.17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956р., перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки. Однак, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду експедитора, внаслідок інструкцій експедитора, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути. Якщо експедитор тільки організовує перевезення вантажу та сам не виступає як перевізник, він не несе відповідальності за схоронність вантажу та за прострочку в доставці, за винятком випадків, коли експедитор узяв на себе таку відповідальність шляхом поруки за дії перевізника. У разі понесення відповідно до умов договору відповідальності перед клієнтом за втрату вантажу третьою особою, залученою до виконання зобов'язання, експедитор має право зворотної вимоги (регресу) відповідно до ст. 1191 ЦК України до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що саме ФОП ОСОБА_1 (експедитор) повинен відшкодовувати завданні позивачу збитки за невиконання умов договору, а саме, сплатити вартість втраченого вантажу. Вартість втраченого вантажу складає 26774 євро (що є еквівалентом 498264 грн. 14 коп. за курсом НБУ на дату складання позовної заяви). Зазначене підтверджується товаро-супроводжувальними документами (наявними в матеріалах справи).

Суд зазначає, що в даному випадку відсутні правові підстави для солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача збитків у розмірі вартості втраченого вантажу, так як саме ФОП ОСОБА_1 (відповідач-2 у справі) зобов'язаний згідно умов договору на транспортне експедирування та наведених приписів законодавства, відповідати перед клієнтом. Із правової природи договору транспортного експедирування слідує, що саме експедитор відповідає у повному обсязі перед клієнтом за порушення умов договору, а всі інші особи, які були залучені експедитором до виконання цього договору відповідають перед експедитором в регресному порядку за наявності їх винних дій (згідно Конвенції про договір міжнародного транспортного перевезення вантажів). В даному випадку умовами договорів, які досліджувалися, та приписами чинного законодавства не передбачено солідарної відповідальності відповідачів. З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позову до ПП «ТКФ «Берегиня (відповідач-1) та ФОП ОСОБА_2 (відповідач-3).

Таким чином, суд знаходить достатніми надані докази в підтвердження протиправної поведінки відповідача-2, наявності збитків для товаритсва «Полімер Пак», їх причинного зв'язку з негативними майновими наслідками для позивача та задовольняє вимоги в частині стягнення збитків в розмірі 498264 грн. 14 коп. за рахунок відповідача-2.

Вимоги про стягнення 65607 грн. 05 коп. пені, нарахованої за період з 15.11.2014 р. по 28.03.2015 р., позивач обґрунтовує з посиланням на п. 6 ст. 231 ГК України.

Згідно з ч. 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. З наведеного вбачається, що неустойка поділяється на законну і договірну. Необхідною умовою виникнення права на неустойку є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, вид правопорушення за який вона стягується і конкретний її розмір.

Правовідносини, які досліджувалися судом в даній справі, пов'язані з питанням відшкодування збитків за втрату вантажу експедитором, що не стосується відповідальності за невиконання грошового зобов'язання. Жоден із відповідачів не мав грошових зобов'язань перед позивачем. В задоволенні вимог про стягнення 65607 грн. 05 коп. пені відмовляється.

Вимоги про стягнення 9146 грн. 22 коп. відсотків на компенсацію, що підлягає сплаті позивач обґрунтовує приписами ст. 27 Конвенції про договір міжнародного транспортного перевезення вантажів 1956 р., при цьому вимоги ним заявлено до підприємства «ТКФ «Берегиня» та розрахунок здійснений з дати направлення претензії перевізнику (відповідачу-1) з 14.11.2014 р. по 28.03.2015 р. Оскільки судом відповідальність у вигляді відшкодування збитків в даному спорі покладено на відповідача-2 ФОП ОСОБА_1, в позові про стягнення компенсації заявленому до підприємства «ТКФ «Берегиня» відмовляється.

В задоволенні вимог, заявлених до відповідача-1 та відповідача-3, відмовляється з зазначених підстав.

Позовні вимоги задовольняються частково за рахунок відповідача-2.

Судові витрати покладаються на відповідача-2 пропорційно задоволеним вимогам.

У зв'язку з зменшенням позивачем розміру позовних вимог, переплачена сума судового збору в розмірі 308 грн. 64 коп. підлягає поверненню позивачу, про що судом винесено відповідну ухвалу.

На підставі викладеного, ст. 924, 929, 934 ЦК України, ст. 224 ГК України, ст. 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 р., керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково за рахунок відповідача-2 ФОП ОСОБА_1

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (54008, АДРЕСА_2; адреса для листування: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер Пак" (03162, м. Київ, пр. Леся Курбаса, 10-Б, кв. 48; адреса для листування: 01021, м. Київ, вул. Липська, 19/7, оф. 87, ЄДРПОУ 25655892) 498264 (чотириста дев'яносто вісім тисяч двісті шістдесят чотири) грн. 14 коп. (еквівалент 26774 євро за курсом НБУ на 14 січня 2015 р.) матеріальних збитків, 9965 (дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять) грн.. 28 коп. судового збору. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

В задоволенні позовних вимог до відповідача-1 ПП «ТКФ «Берегиня» та відповідача-3 ФОП ОСОБА_2 відмовити.

Повне рішення складено 14 травня 2015 року.

Суддя І.А. Попова