cpg1251
ГОСПОДАРСЬКЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26 РІШЕННЯ
Іменем України
"12" травня 2015 р. Справа № 911/1342/15
Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Май Україна», м. Київ до Підприємства споживчої кооперації «Укооппромторг у м. Броварах», м. Бровари про стягнення 34624,39 грн. за участю представників:
позивача:Німець А.А. - дов. від 27.04.2015р. відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Май Україна» (далі - позивач) до Підприємства споживчої кооперації «Укооппромторг у м. Броварах» (далі - відповідач) про стягнення 34624,39 грн., з яких 30657,53 грн. основний борг та 3966,86 грн. пеня.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки від 16.12.2013р. № 93/2013 щодо здійснення розрахунку за поставлений товар у строк визначений договором.
Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
Між сторонами у справі було укладено договір поставки від 16.12.2013р. № 93/2013 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - постачальник зобов'язався поставляти, а відповідач - покупець приймати та оплачувати товари (далі - товар), на умовах цього договору (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.3 договору найменування, асортимент, ціна, товару, що поставляється, і строк подання замовлення на їх поставку вказується у специфікації (прайс-листі) (додаток № 1), яка являється невід'ємною частиною договору.
Пунктом 2.1 договору встановлено, що товар поставляється постачальником окремими партіями відповідно до замовлень покупця.
Згідно з п. 2.8 договору зобов'язання по поставці вважаються виконаними постачальником з моменту передачі покупцю товару та повного пакету товаросупровідних документів, оформлених належним чином відповідно до умов цього договору та чинного законодавством України.
Згідно з п. 6.1 договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей до договору поставки, ціна на товар визначається на підставі погодженої сторонами специфікації та може бути змінена виключно за попереднім погодженням з покупцем не раніше ніж за 30 календарних днів до внесення таких змін, виключно за письмовою згодою сторін.
Згідно п. 6.5 договору оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дня поставки товару за наявності рахунку постачальника та повного пакету документів (у тому числі з урахуванням коригування), передбаченого цим договором та законодавством. Датою оплати визначається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014р. та до повного виконання сторонами прийнятих зобов'язань. Якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону за 30 календарних днів до закінчення дії договору про припинення договірних відносин, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах (п.п. 11.1, 11.2 договору).
Додатком № 1 до договору - специфікація (прас-лист) сторони погодили найменування товару та його вартість.
Додатком № 2 до договору сторони погодили список уповноважених представників покупця, відповідальних за оформлення і передачу замовлень, а також приймання повідомлень від постачальника.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 30657,53 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: від 20.08.2014р. № 4778 на суму 15007,97 грн., від 26.09.2014р. № 5514 на суму 15649,56 грн., які підписані в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств, зазначені копії яких залучені до матеріалів справи.
Разом з тим, відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань за поставлений товар не розрахувався, в зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 30657,53 грн.
Зазначений розмір заборгованості підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків між сторонами у справі за період: 01.01.2014р. - 09.12.2014р., відповідно до якого, сальдо на користь позивача станом на 09.12.2014р. складає заявлену до стягнення суму в розмірі 30657,53 грн. Зазначений акт підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.
Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, в зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 30657,53 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.
Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 30657,53 грн. заборгованості за поставлений товар.
Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, позивач на підставі п. 1.6 договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей до додаткової угоди від 16.12.2013р. № 1 до договору, просить стягнути з відповідача за порушення терміну оплати за поставлений товар пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми неоплаченого товару за кожен день прострочки, яка за розрахунком позивача з прострочених сум за загальний період прострочки з 04.10.2014р. по 17.03.2015р. складає 3966,86 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.
З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 30657,53 грн. основного боргу та 3966,86 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Підприємства споживчої кооперації «Укооппромторг у м. Броварах» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, 127, ідентифікаційний код 01740064) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Май Україна» (04074, м. Київ, вул. Замковецька, 5, ідентифікаційний код 35442324) 30657 (тридцять тисяч шістсот п'ятдесят сім) грн. 53 коп. основного боргу, 3966 (три тисячі дев'ятсот шістдесят шість) грн. 86 коп. пені, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя Ю.В. Подоляк
Дата підписання рішення 14.05.2015р.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 12.05.2015 |
Оприлюднено | 21.05.2015 |
Номер документу | 44212473 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Подоляк Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні