cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"20" квітня 2015 р. Справа № 911/777/15
за позовом прокурора Яготинського району Київської області , смт. Яготин, в інтересах держави
до відповідачів: 1) Фарбованської сільської ради Яготинського району , с. Фарбоване Яготинського району,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Яготинводопостачання» ,
м. Яготин,
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання договорів недійсними та повернення майна
Суддя О.В. Конюх
представники сторін:
від прокурора: Біньковська А.В., посвідчення від 15.10.2012р. №009568;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: Лісовий А.В., адвокат, договір від 03.12.2014р.;
СУТЬ СПОРУ:
прокурор Яготинського району Київської області, смт. Яготин, звернувся до господарського суду Київської області в інтересах держави з позовом від 17.02.2015р. №424вих до відповідачів: 1) Фарбованської сільської ради Яготинського району, с. Фарбоване Яготинського району Київської області, 2) товариства з обмеженою відповідальністю «Яготинводопостачання», м. Яготин, в якому просить суд:
визнати рішення Фарбованської сільської ради від 21.10.2013р. №338-30-VI про передачу на технічне обслуговування товариству з обмеженою відповідальністю «Яготинводопостачання» водогонів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади Фарбованської сільської ради, незаконним та скасувати;
визнати договір від 01.11.2013р. №25 про передачу водопровідної мережі в технічну експлуатацію та обслуговування, укладений між Фарбованською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Яготинводопостачання», недійсним з моменту його укладення;
визнати концесійний договір від 09.01.2014р., укладений між Фарбованською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Яготинводопостачання», недійсним з моменту його укладення;
зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Яготинводопостачання» повернути Фарбованській сільській раді водопровідні мережі з інженерними комунікаціями та необхідним обладнанням с. Фарбоване, вартістю 24 088,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Фарбованської сільської ради Яготинського району Київської області від 21.10.2013р. №338-30-VI «Про передачу на технічне обслуговування ТОВ «Яготинводопостачання» водогонів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади Фарбованської сільської ради» прийнято з порушенням вимог ст. 19 Конституції України, Закону України «Про концесії» та Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності», оскільки прийнято без дотримання конкурсного порядку щодо передачі комунального майна в концесію, крім того, майно всупереч вимогам закону передане не в концесію, а в експлуатацію на безоплатній основі. На твердження прокурора, зазначене є підставою для визнання незаконним та скасування рішення Фарбованської сільської ради Яготинського району Київської області від 21.10.2013р. №338-30-VI в порядку ст. 21 ЦК України та визнання недійсними договору від 01.11.2013р. №25 про передачу водопровідної мережі в технічну експлуатацію та обслуговування та концесійного договору від 09.01.2014р., укладені між Фарбованською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Яготинводопостачання» в порядку ст. ст. 203, 215 ЦК України. Оскільки недійсні правочини не породжують для його сторін жодних бажаних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, прокурор просить суд зобов'язати відповідача 2 повернути Фарбованській сільській раді водопровідні мережі з інженерними комунікаціями та необхідним обладнанням.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.03.2015р. позовну заяву прокурора Яготинського району Київської області прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/777/15 та призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду на 24.03.2015р.
24.03.2015р. до господарського суду Київської області від відповідача 2 - товариства з обмеженою відповідальністю «Яготинводопостачання» надійшло клопотання від 23.03.2015р. про відкладення розгляду справи, у зв'язку із вжиттям сторонами заходів до укладення договору концесії в установленому законом порядку. Крім того, відповідачем 2 подано суду копії угоди від 17.03.2015р. №4 про розірвання договору №25 від 01.11.2013р. та концесійного договору від 09.01.2014р., рішення Фарбованської сільської ради від 17.03.2015р. №452-42-VI про відміну спірного рішення та Акту від 17.03.2015р. прийому-передачі водопровідної мережі з інженерним комунікаціями та необхідним обладнанням.
Ухвалою господарського суду Київської області від 24.03.2015р. розгляд справи відкладено на 20.04.2015р.
В судове засідання 20.04.2015р. з'явилися прокурор та представник відповідача 2. Відповідач 1 свого повноважного представника у судове засідання 20.04.2015р. не направив, вимоги суду, викладені в ухвалах від 02.03.2015р. та від 24.03.2015р., не виконав, витребувані судом документи та відзив на позов не подав, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив, хоча про дату час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить залучене до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0103248507962.
Відповідно до рекомендацій Вищого господарського суду України (підпункт 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції") у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами.
Розглянувши позов прокурора Яготинського району Київської області, м. Київ (далі по тексту - прокурор), в інтересах держави до відповідачів: 1) Фарбованської сільської ради Яготинського району Київської області, с. Фарбоване (далі по тексту - Фарбованська сільрада), 2) товариства з обмеженою відповідальністю «Яготинводопостачання», м. Яготин (далі по тексту - ТОВ «Яготинводопостачання»), вислухавши пояснення прокурора та відповідача 2, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
частиною другою ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Відповідно до пункту 19 частини 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються за дорученням відповідних рад питання про продаж, передачу в оренду, концесію або під заставу об'єктів комунальної власності, які забезпечують спільні потреби територіальних громад і перебувають в управлінні районних, обласних рад, а також придбання таких об'єктів в установленому законом порядку.
Відповідно до частини 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Згідно положень частини 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Відповідно до пункту 30 частини 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання про прийняття рішень щодо надання у концесію об'єктів права комунальної власності.
Рішенням Фарбованської сільради від 21.10.2013р. №338-30-VI «Про передачу на технічне обслуговування ТОВ «Яготинводопостачання» водогонів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади Фарбованської сільської ради» вирішено створити комісію для проведення передачі на технічне обслуговування ТОВ «Яготинводопостачання» водопровідних мереж, що перебувають у комунальній власності територіальної громади Фарбованської сільради та передати на технічне обслуговування водопровідні мережі, що перебувають у комунальній власності територіальної громади Фарбованської сільської ради з 01.11.2013р. ТОВ «Яготинводопостачання».
Згідно визначення ст. 1 Закону України "Про концесії" концесія - надання з метою задоволення громадських потреб уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основі юридичній або фізичній особі (суб'єкту підприємницької діяльності) права на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії (строкове платне володіння), за умови взяття суб'єктом підприємницької діяльності (концесіонером) на себе зобов'язань по створенню (будівництву) та (або) управлінню (експлуатації) об'єктом концесії, майнової відповідальності та можливого підприємницького ризику;
Статтею 3 Закону України «Про концесії» визначено об'єкти, які можуть надаватися у концесію.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 ст. 3 зазначеного Закону у концесію можуть надаватися об'єкти права державної чи комунальної власності, які використовуються для здійснення діяльності у таких сферах господарської діяльності (крім видів підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства можуть здійснюватися виключно державними підприємствами і об'єднаннями): водопостачання та водовідведення у порядку, визначеному Законом України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності», забезпечення функціонування зрошувальних і осушувальних систем.
Відповідно до частин 2, 4 ст. 6 Закону України «Про концесії», затвердження переліку об'єктів права комунальної власності, які можуть надаватися в концесію, здійснюється виключно на пленарних засіданнях відповідних рад. Рішення про надання концесії на об'єкт права комунальної власності за результатами концесійного конкурсу приймає уповноважений орган місцевого самоврядування.
Згідно частини 4 ст. 5 Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності», у разі прийняття відповідною радою, визначеною статтею 3 цього Закону, рішення про пропозицію передачі в оренду чи концесію об'єкта централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебуває у комунальній власності, здійснюється організаційно-технічна підготовка цього об'єкта до передачі відповідно в оренду чи концесію. Після завершення такої підготовки оголошується конкурс на право отримання об'єкта в оренду чи концесію.
Таким чином, передача Фарбованською сільрадою вказаної водопровідної мережі в технічну експлуатацію ТОВ «Яготинводопостачання», могла бути здійснена лише на умовах концесії та в конкурсному порядку, визначеному Законами України «Про концесії» та «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності».
Як вбачається з матеріалів справи, підтверджено прокурором та відповідачами не спростовано, конкурс на право отримання об'єкта в концесію не проводився.
Таким чином рішення Фарбованської сільради Яготинського району Київської області від 21.10.2013р. №338-30-VI «Про передачу на технічне обслуговування ТОВ «Яготинводопостачання» водогонів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади Фарбованської сільради прийнято з порушенням норм чинного законодавства.
Відповідачем 2 подано суду рішення Фарбованської сільради від 17.03.2015р. №451-42-VI «Про відміну рішення сесії №338-30-VI від 21.10.2013р. в частині про передачу на технічне обслуговування ТОВ «Яготинводопостачання» водогонів, що перебувають у комунальній власності території громади сільської ради», яким відмінено рішення Фарбованської сільради від 21.10.2013р. №338-30-VI та вирішено привести у відповідність до чинного законодавства України передачу системи водопостачання в технічну експлуатацію.
Проте зазначене не спростовує той факт, що спірне рішення Фарбованської сільради прийнято з порушенням вимог Законів України «Про концесії» та «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності», порушує суспільний порядок та суперечить інтересам держави та суспільства. Крім того, чинним законодавством України органам місцевого самоврядування - місцевим радам не надано повноважень «відміняти» власні рішення.
Відповідно до частини 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до частини 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Абзацом 1 п. 2 роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. №02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнання недійсними актів державних чи інших органів» із змінами та доповненням до них Вищим господарським судом України зазначено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
За таких обставин, вимога прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Фарбованської сільської ради Яготинського району Київської області від 21.10.2013р. №338-30-VI «Про передачу на технічне обслуговування ТОВ «Яготинводопостачання» водогонів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади Фарбованської сільської ради» є обґрунтованою, законною та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, прокурор також просить суд визнати недійсними договір від 01.11.2013р. №25 про передачу водопровідної мережі в технічну експлуатацію та обслуговування та Концесійний договір від 09.01.2014р. як такі, що не відповідають чинному законодавству. Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. До способів захисту цивільних прав та інтересів належить визнання правочину недійсним.
Судом встановлено, що 01.11.2013р. між Фарбованською сільрадою (замовник) та ТОВ «Яготинводопостачання» (підрядник) укладено договір №25 про передачу водопровідної мережі в технічну експлуатацію та обслуговування, згідно якого замовник передає, а підрядник приймає в технічну експлуатацію та обслуговування водопровідні мережі з інженерними комунікаціями та необхідним обладнанням (об'єкт експлуатації). Об'єкти експлуатації вважаються переданими замовнику з моменту підписання даного договору та акту прийому-передачі (пункт 4.1. договору).
22.11.2013р. комісією у складі представників сторін складено акт прийому-передачі водопровідної мережі в технічну експлуатацію та обслуговування ТОВ «Яготинводопостачання», згідно якого Фарбованською сільрадою було передано, а ТОВ «Яготинводопостачання» прийнято в технічну експлуатацію водопровідні мережі з інженерними комунікаціями та необхідним обладнанням - основні засоби на суму 24 088,00 грн.
Строк дії договору визначено один рік; якщо по закінченні терміну дії одна із сторін не заявила про розірвання договору, він автоматично продовжується на новий термін (пункт 4.2. договору).
Доказів направлення або вручення однією із сторін заяви про розірвання договору та припинення дії договору матеріали справи не містять. Відповідні обставини свідчать про пролонгацію дії договору.
Згідно умов пункту 2.1. договору метою договору є технічна експлуатація та обслуговування об'єктів за прямим господарським призначенням та відпуск води громадянам, евакуйованим та потерпілим від аварії на ЧАЕС, та іншим споживачам.
Згідно умов розділів 3, 6, 7 договору Фарбованською сільрадою передано за актом прийому-передачі в технічну експлуатацію комунальне майно для використання за цільовим призначенням, а саме для надання послуг з водопостачання бюджетним організаціям, населенню, іншим організаціям, установам, підприємствам за окремими договорами, з отриманням плати з водокористувачів, тобто для здійснення господарської діяльності з водопостачання з метою отримання прибутку.
Водночас, у договорі від 01.11.2013р. №25 про передачу водопровідної мережі в технічну експлуатацію та обслуговування сторони визначили, що підрядник (ТОВ «Яготинводопостачання» має право отримувати плату з водокористувачів, в свою чергу будь-якої оплати на користь Фарбованської сільради за використання комунального майна договором не визначено, відповідно здійснено не було.
Таким чином, всупереч вимогам Законів України «Про концесії», «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності», сторонами при укладенні договору не дотримано конкурсного порядку щодо передачі вказаного майна в концесію, не дотримано обов'язку щодо обов'язкової державної реєстрації та нотаріального посвідчення вказаного договору, а також не дотримано істотних умов договору в частині визначення: об'єкту концесії (склад і вартість майна); умов встановлення, зміни цін (тарифів); строку дії договору концесії; умов та обсягів поліпшення об'єкта концесії та порядку компенсації зазначених поліпшень; умов, розмірів і порядку внесення концесійних платежів; порядку використання амортизаційних відрахувань тощо. Фактично укладений між відповідачами договір за правовим змістом взагалі не є концесійним договором, на основі якого водопровідні мережі могли бути передані відповідачем 1 відповідачу 2 (з одночасним дотриманням порядку його укладення).
Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно частини першої ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
За таких обставин, договір від 01.11.2013р. №25 про передачу водопровідної мережі в технічну експлуатацію та обслуговування, укладений між Фарбованською сільрадою та ТОВ «Яготинводопотачання», підлягає визнанню недійсним на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України.
Щодо вимоги прокурора про визнання недійсним Концесійного договору від 09.01.2014р., укладеного між Фарбованською сільрадою (концесієдавець) та ТОВ «Яготинводопостачання» (концесіонер), то господарський суд зазначає наступне.
Згідно умов даного оспорюваного типового Концесійного договору від 09.01.2014р. (пункт 1) концесієдавець надає на п'ять років концесіонеру право експлуатації з метою задоволення громадських потреб у сфері водопостачання за умови сплати концесійних платежів та виконання інших умов цього договору.
Пунктом 2 Концесійного договору визначено, що об'єктом концесії за цим договором є водогін, водонапірні вежі, свердловини с. Фарбоване.
Відповідно до пункту 5 Концесійного договору концесієдавець зобов'язаний передати концесіонеру водопровідну мережу, що є об'єктом даного договору.
По-перше, за змістом ст.6 Закону України «Про концесії», пункту 30 частини 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст.3 Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» укладенню даного концесійного договору мало передувати: 1) прийняття виключно на пленарному засіданні рішення ради про пропозицію передання в концессію водогонів та оголошення концесійного конкурсу; 2) проведення концесійного конкурсу та 3) прийняття за результатами проведеного конкурсу виключно на пленарному засіданні Фарбованської сільської ради рішення про передачу комунального майна в концесію.
Разом із тим, відповідний конкурс не проводився, рішення Фарбованською сільрадою про передачу відповідачу 2 в концесію водопровідних мереж не приймалося.
По-друге, згідно частини 1 ст. 9 Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» договори оренди об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, укладені на строк більш як три роки, а також договори концесії таких об'єктів незалежно від строку, на який вони укладені, підлягають нотаріальному посвідченню у встановленому порядку.
Поданий суду типовий Концесійний договір від 09.01.2014р., всупереч вимогам наведених вище норм Законів України «Про концесії» та «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності», укладений в простій письмовій формі та нотаріально не посвідчений.
Відповідно до частини 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Згідно до частини 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Однак, сторонами не заперечується, що вказаний типовий Концесійний договір від 09.01.2014р. фактично виконувався - відповідач 1 передав відповідачу 2 водопровідні мережі і відповідач 2 здійснював їх експлуатацію, отримуючи від кінцевих споживачів плату за водопостачання.
Відповідно до пункту 20 Листа ВГСУ від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року» відповідно до абзацу першого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Наслідком нікчемності правочину є, зокрема, відсутність у його сторін обов'язку виконувати умови такого правочину, навіть якщо він не визнавався судом недійсним. Однак у ряді випадків потреба у визнанні судом нікчемного правочину недійсним може виникати, в тому числі якщо сторони нікчемного правочину виконали його умови повністю або в певній частині. У таких випадках суд своїм рішенням може, визнавши нікчемний правочин недійсним, визначити (з урахуванням змісту позовних вимог) правові наслідки такої недійсності, як от зобов'язати передати певне майно, або звільнити приміщення, або ж стягнути кошти, зобов'язати державний орган скасувати реєстрацію правочину тощо. Отже, позовні заяви про визнання нікчемних правочинів недійсними приймаються і розглядаються господарськими судами на загальних підставах.
Аналогічна позиція викладена в пункті 2.5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», згідно якого нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним. Отже, спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку. З'ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову.
Господарським судом взята до уваги подана відповідачем 2 суду копія угоди від 17.03.2015р. №4, укладена між Фарбованською сільрадою та ТОВ «Яготинводопостачання», про розірвання договору №25 від 01.11.2013р. та концесійного договору від 09.01.2014р. (копію угоди залучено до матеріалів справи), проте суд вважає за необхідне зазначити, що підстави і наслідки розірвання договору та визнання його недійсним є різними, і законодавство не містить перешкод для визнання недійсним договору як такого, що суперечить чинному законодавству, і в тому випадку, коли його було розірвано.
За таких обставин, вимога прокурора про визнання недійсним типового концесійного договору, укладеного 09.01.2014р. між Фарбованською сільрадою та ТОВ «Яготинводопостачання» є обґрунтованою, законною та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно частини першої ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Разом із тим, згідно представленого акту прийому-передачі водопровідної мережі від 17.03.2015р., ТОВ «Яготинводопостачання» передало, а Фарбованська сільрада прийняла водопровідні мережі з інженерними комунікаціями та необхідним обладнанням - основні засоби (водопровідні башти, водогін, бетонний паркан) на суму 24 088,00 грн.
Згідно роз'яснень та рекомендацій Вищого господарського суду України, викладених в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (пункт 4.4) господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу) в процесі розгляду справи, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилось неврегульованих питань.
Таким чином, відповідно до пункту 1-1 частини першої ст. 80 ГПК України, провадження у справі №911/777/15 в частині зобов'язання ТОВ «Яготинводопостачання» повернути Фарбованській сільраді водопровідні мережі з інженерними комунікаціями та необхідним обладнанням належить припинити у зв'язку із відсутністю предмета спору (припинення існування предмета спору в процесі розгляду справи).
Таким чином, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, суд вважає вимоги прокурора обґрунтованими, законними, задовольняє позов частково та приймає рішення про визнання незаконним та скасування рішення Фарбованської сільської ради Яготинського району Київської області від 21.10.2013р. №338-30-VI «Про передачу на технічне обслуговування ТОВ «Яготинводопостачання» водогонів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади Фарбованської сільської ради», про визнання недійсними укладених між Фарбованською сільрадою та ТОВ «Яготинводопостачання» договору від 01.11.2013р. №25 про передачу водопровідної мережі в технічну експлуатацію та обслуговування та типового Концесійного договору від 09.01.2014р.
В частині позову про зобов'язання ТОВ «Яготинводопостачання» повернути Фарбованській сільраді водопровідні мережі з інженерними комунікаціями та необхідним обладнанням суд припиняє провадження у справі.
Крім того, відповідно до ст. 49 ГПК України, положень пункту 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження у якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.
Відповідно до ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача 1 (1218,00 грн. за немайнову вимогу про визнання незаконним та скасування рішення, 609,00 грн. за немайнову вимогу про визнання недійсним договору від 01.11.2013р. №25 та 609,00 грн. за немайнову вимогу про визнання недійсним типового концесійного договору від 09.01.2014р.) та відповідача 2 (609,00 грн. за немайнову вимогу про визнання недійсним договору від 01.11.2013р. №25 та 609,00 грн. за немайнову вимогу про визнання недійсним типового концесійного договору від 09.01.2014р.) сплату судового збору до державного бюджету.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд
ВИРІШИВ:
1. Позов прокурора Яготинського району Київської області до Фарбованської сільської ради Яготинського району Київської області та товариства з обмеженою відповідальністю «Яготинводопостачання» задовольнити частково.
2. Визнати незаконним та скасувати рішення Фарбованської сільської ради Яготинського району Київської області від 21.10.2013р. №338-30-VI «Про передачу на технічне обслуговування ТОВ «Яготинводопостачання» водогонів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади Фарбованської сільської ради».
3. Визнати недійсним укладений між Фарбованською сільською радою Яготинського району Київської області та товариством з обмеженою відповідальністю «Яготинводопостачання» договір від 01.11.2013р. №25 про передачу водопровідної мережі в технічну експлуатацію та обслуговування .
4. Визнати недійсним укладений між Фарбованською сільською радою Яготинського району Київської області та товариством з обмеженою відповідальністю «Яготинводопостачання» типовий Концесійний договір від 09.01.2014р.
5. Стягнути з Фарбованської сільської ради Яготинського району Київської області (07753, Київська обл., Яготинський район, с. Фарбоване, вул. Піонерська, буд. 10, код ЄДРПОУ 04360540)
на користь державного бюджету України (отримувач: ГУ ДКСУ у Київській області, код ЄДРПОУ: 37955989, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, рахунок: 31214206783001, МФО: 821018)
2 436,00 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість гривень нуль копійок) судового збору.
6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Яготинводопостачання» (07700, Київська обл., м. Яготин, вул. Шевченка, буд. 204, код ЄДРПОУ 38784844)
на користь державного бюджету України (отримувач: ГУ ДКСУ у Київській області, код ЄДРПОУ: 37955989, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, рахунок: 31214206783001, МФО: 821018)
1 218,00 грн. (одну тисячу двісті вісімнадцять гривень нуль копійок) судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
7. В частині вимог про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Яготинводопостачання» повернути Фарбованській сільській раді Яготинського району Київської області водопровідні мережі з інженерними комунікаціями та необхідним обладнанням, вартістю 24 088,00 грн. провадження у справі №911/777/15 припинити.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Повний текст рішення підписано 18.05.2015р.
Суддя О.В. Конюх
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 20.04.2015 |
Оприлюднено | 21.05.2015 |
Номер документу | 44212530 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Конюх О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні