Рішення

від 13.05.2015 по справі 911/1315/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2015 р. Справа № 911/1315/15

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»

до Публічного акціонерного товариства «Партизан»

про стягнення 369608,35 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від прокуратури : Секретар В.В., посв. № 029901

від позивача-1 : Болбот К.Ю., довір. № 7-5/2038 від 06.04.2015 р.

від позивача-2 : Черняк А.А., довір. № 14/20-167-14 від 03.07.2014 р.

від відповідача : не з'явився

Обставини справи:

Заступник Генерального прокурора України (далі - прокурор) звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (далі - позивач-1) та Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (далі - позивач-2) до Публічного акціонерного товариства «Партизан» (далі - відповідач) про стягнення 369608,35 грн.

Згідно з приписами ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 р. у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та встановлено забезпечити розгляд господарських справ Господарського суду Автономної Республіки Крим - Господарським судом Київської області, а господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва, господарських справ Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.

У зв'язку з викладеним, розгляд даної справи здійснюється господарським судом Київської області.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на недотримання відповідачем порядку сплати лізингових платежів за укладеним 20.07.2010 р. між ВАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» та ВАТ «Партизан» договором фінансового лізингу № 1-10-276стс-фл/467 та додатковими договорами до нього, у зв'язку з чим прокурор просить суд стягнути з відповідача 321321,47 грн. основного боргу, 26133,58 грн. пені, 18485,63 грн. інфляційних втрат, 3667,67 грн. 3 % річних, а також судовий збір.

Розгляд справи відкладався.

20.04.2015 р. до господарського суду Київської області ДПАТ «НАК «Украгролізинг» було подано пояснення № 530 від 17.04.2015 р., відповідно до яких позивач-2 зазначив, що підтримує позовні вимоги прокурора у даній справі у повному обсязі, вважає їх законними та обґрунтованими.

У судовому засіданні 13.05.2015 р. прокурор та представники позивачів позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання 20.04.2015 р. та 13.05.2015 р. представника не направив. Відзиву на позов не надав.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 13.05.2015 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників позивачів, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

20.07.2010 р. між Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (лізингодавець), найменування якого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 951 від 31.08.2011 р. змінено на Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», та Відкритим акціонерним товариством «Партизан» (правонаступник - Публічне акціонерне товариство «Партизан») (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 1-10-276стс-фл/467, відповідно до п. 1.1 якого лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного лізингоодержувачем, та визначений у додатку до договору «Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу», що є специфікацією предмета лізингу, а останній - сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Відповідно до п. 2.2 договору строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між сторонами.

Згідно з п. 2.3 договору постачальник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк передачі і адреси місця передачі предмета лізингу встановлюється додатками до договору «Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу».

Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору (пп. 3.4.3 п. 3.4 договору).

Згідно з п. 4.1 договору за користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, що включають: попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу у розмірі 15 % його вартості (включаючи ПДВ), на який не нараховується лізинговий платіж в частині комісії за організацію поставки предмета лізингу; комісію за організацію поставки предмета лізингу у розмірі 7 % від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість; відшкодування вартості предмету лізингу рівними частинами за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету лізингу; комісію за супроводження договору у розмірі 7 % річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що лізингоодержувач після укладення договору, на підставі виставленого лізингодавцем рахунку, який діє протягом трьох днів, перераховує на рахунки дізингодавця: попередній лізинговий платіж у розмірі, визначеному пунктом 4.1 даного договору; одноразову комісію за організацію поставки предмета лізингу у розмірі, визначеному пунктом 4.1 даного договору.

З моменту підписання акту лізингоодержувач за користування предметом лізингу сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають відшкодування вартості предмету лізингу рівними частинами за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмету лізингу; комісію за супроводження договору у розмірі, визначеному пунктом 4.1 договору. Черговість сплати лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна шести місяцям; термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акту; перший лізинговий платіж сплачується через шість місяців з дати підписання акту, подальші платежі - через кожні три місяці (п. 4.3 договору).

Відповідно до п. 4.4 договору розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюється додатком до договору «Графік сплати лізингових платежів».

Предмет лізингу передається лізингоодержувачу за актом за умови перерахування платежів у розмірі та у порядку, визначеному п. 4.2 договору (п. 5.1 договору).

Відповідно до п. 5.2 договору предмет лізингу протягом всього строку дії договору є власністю лізингодавця.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що договір набуває чинності від дати надходження платежів, визначених та сплачених згідно п. 4.2 договору, і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до договору «Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу», та виконання сторонами всіх зобов'язань за договором.

Додатком № 1 до договору сторонами погоджено передачу у лізинг терміном на 7 років предмету лізингу - обладнання для утримання курей-несучок з автоматизованим та механізованим збором яєць, видаленням посліду, завантаженням та роздачею корму, з системою кліматконтролю ОКН (68112х42,20) у кількості 1 одиниця вартістю 2874326,40 грн.; попередній лізинговий платіж у частині відшкодування вартості предмету лізингу, що в подальшому передається у лізинг, встановлений у розмірі 15% його вартості та складає 431148,96 грн.; комісія за організацію поставки техніки у розмірі 7% від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету лізингу відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість складає 171022,42 грн.

Додатком № 2 погоджено графік сплати лізингових платежів за предмет лізингу, визначений у додатку № 1.

02.08.2010 р. на виконання умов договору за актом № 1 приймання-передачі сільськогосподарської техніки позивач-2 передав, а відповідач прийняв предмет лізингу - сільськогосподарську техніку виробництва ВАТ «Завод «Ніжинсільмаш» на загальну суму 2874326,40 грн., а саме - обладнання для утримання курей-несучок з автоматизованим та механізованим збором яєць, видаленням посліду, завантаженням та роздачею корму, з системою кліматконтролю ОКН (68112х42,20), зав. № 10.

19.10.2010 р. між ВАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» та ВАТ «Партизан» було укладено додатковий договір № 2/881 до договору фінансового лізингу № 1-10-276стс-фл/467 від 20.07.2010 р., відповідно до п. 1 якого у зв'язку із зміною найменування юридичної особи сторонами було погоджено внести відповідні зміни в договір фінансового лізингу № 1-10-276стс-фл/467 від 20.07.2010 р., а саме - Відкрите акціонерне товариство «Партизан» замінити на Публічне акціонерне товариство «Партизан».

10.10.2011 р. між ДПАТ «НАК «Украгролізинг» та ПАТ «Партизан» було укладено додатковий договір про зміну реквізитів до договору фінансового лізингу № 1-10-276стс-фл/467 від 20.07.2010 р.

Відповідач, у порушення умов договору, свої зобов'язання по сплаті лізингових платежів, строк оплати яких настав 02.05.2014 р., 02.08.2014 р., 02.11.2014 р., належним чином не виконав, у зв'язку з чим заборгованість перед позивачем становить 321321,47 грн. за період з 02.05.2014 р. до 02.11.2014 р.

Оскільки відповідач не розрахувався з ДПАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» за предмет лізингу належним чином, прокурор і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 806 ЦК України передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності й було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг) на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду).

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позов, контррозрахунок або докази належного здійснення лізингових платежів та погашення заборгованості суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З урахуванням викладеного та встановлення судом факту наявності заборгованості лізингоодержувача за договором фінансового лізингу № 1-10-276стс-фл/467 від 20.07.2010 р., позовні вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 321321,47 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, прокурор просить суд стягнути з відповідача пеню відповідно до п. 7.1 договору № 1-10-276стс-фл/467 від 20.07.2010 р.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначалося вище, згідно п. 7.1 договору за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що розмір пені було визначено в сумі 26133,58 грн., у тому числі - за період з 03.05.2014 р. до 29.10.2014 р. на суму 108634,14 грн. в сумі 12053,93 грн., з 03.08.2014 р. до 18.12.2014 р. на суму 107107,16 грн. в сумі 10440,75 грн., з 03.11.2014 р. до 18.12.2014 р. на суму 105580,17 грн. в сумі 3638,90 грн., який є арифметично вірним, обґрунтованим, у зв'язку з чим пеня підлягає стягненню з відповідача у заявленому прокурором розмірі.

Також позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку вбачається, що розмір 3% річних було визначено у сумі 3667,67 грн., нарахованих за загальний період з 03.05.2014 р. до 16.02.2015 р., а інфляційні втрати - в сумі 18485,63 грн., нараховані за червень - листопад 2014 року в сумі 10591,83 грн. та за вересень - листопад 2014 року в сумі 7893,80 грн., розмір яких є арифметично вірним та обґрунтованим, у зв'язку з чим 3% річних та інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача в заявленому прокурором розмірі.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у таких розмірах: 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» органи прокуратури при здійсненні своїх повноважень звільняються від сплати судового збору.

Згідно з п 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 р. № 7, приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход Державного бюджету України.

З огляду на викладене, згідно з ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача шляхом стягнення до Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Партизан» (97512, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський р-н, с. Журавлівка, вул. Мира, 40, код 00852648) на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16А, код 30401456) - 321321 (триста двадцять одну тисячу триста двадцять одну) грн. 47 коп. основного боргу, 26133 (двадцять шість тисяч сто тридцять три) грн. 58 коп. пені, 18485 (вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) грн. 63 коп. інфляційних втрат, 3667 (три тисячі шістсот шістдесят сім) грн. 67 коп. 3% річних.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Партизан» (97512, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський р-н, с. Журавлівка, вул. Мира, 40, код 00852648) в дохід Державного бюджету України - 7392 (сім тисяч триста дев'яносто дві) грн. 17 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 18.05.2015 р.

Суддя В.М. Бабкіна