Рішення

від 12.05.2015 по справі 916/1024/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" травня 2015 р.Справа № 916/1024/15-г

За позовом Приватного підприємства "Торгтехніка-ПАК"

до відповідача Фермерського господарства "ДАНИЛО І К"

про стягнення 99355,35грн.

Суддя Гут С.Ф.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Приватне підприємство "Торгтехніка-ПАК", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Фермерського господарства "ДАНИЛО І К" про стягнення заборгованості у розмірі 85568,05грн., а саме: основного боргу у розмірі 74790,70грн., штрафу у розмірі 3739,54грн., 3% річних у розмірі 897,49грн., інфляційних витрат у розмірі 6140,32грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.03.2015р. порушено провадження у справі №916/1024/15-г.

30.03.2015р. від відповідача надійшло клопотання (вх.ГСОО№8186/15 від 130.03.2015р.), відповідно до якого відповідач просить відкласти судове засідання призначене на 31.03.2015р., у зв'язку з неотриманням копії позовної заяви.

Надане клопотання судом залучено до матеріалів справи.

27.04.2015р. позивач звернувся до суду з заявою (вх.ГСОО№2-2302/15 від 27.04.2015р.) про збільшення позовних вимог, згідно якої Приватне підприємство "Торгтехніка-ПАК" просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 99355,35грн., з яких: сума основного боргу у розмірі 74790,70грн., штраф у розмірі 3739,54грн., 3% річних у розмірі 1192,55грн., інфляційні витрати у розмірі 19632,56грн.

Надана заява судом залучена до матеріалів справи.

05.05.2015р. представник позивача надав до суду клопотання (вх.ГСОО№11324/15 від 05.05.2015р.) про залучення додаткових документів до матеріалів справи.

Вказане клопотання судом залучено до матеріалів справи.

Відповідач в судовому засіданні 05.05.2015 року проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні у повному обсязі.

В судовому засіданні 05.05.2015р. було оголошено перерву до 12.05.2015р. о 12:45 год.

Відповідач в судове засідання 12.05.2015 року не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення господарського суду, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позов не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи суд встановив .

23.04.2012р. між Приватним підприємством "Торгтехніка-ПАК" (Постачальник) та Фермерським господарством "ДАНИЛО І К" (Покупець) укладено договір №44, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується виготовити та передати у власність покупця продукцію, що іменується „Товар", а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах договору.

Відповідно п. 1.2 договору найменування, кількість, асортимент товару вказується в рахунках, видаткових накладних або узгоджуються в додатках до цього Договору.

Пунктом 2.2 договору визначено, що покупець зобов'язаний не пізніше 5 (п'яти) банківських днів до початку місяця надати постачальнику заявку на поставку товару на наступний місяць, в якій вказати необхідну кількість, асортимент товару з подекадною розбивкою.

Згідно п. 2.3 договору датою виконання постачальником зобов'язань з поставки товару вважається дата відвантаження продукції на склад покупця і видача накладної покупцю.

У відповідності до п.п. 2.4 та 2.5 договору, приймання товару по якості та кількості здійснюється покупцем у відповідності до Інструкції №№1-6 та 1-7 від 15.06.1965р. та 25.04.1966р. В випадку порушень якості товару покупець спільно з уповноваженим представником постачальника складають акт та висувають відповідні вимоги. В разі визнання товару непридатним до використання неякісний товар підлягає обміну, або поверненню на склад постачальника.

Пунктом. 3.1 договору визначено, що ціна товару, що постачається та порядок розрахунків вказуються у рахунках, видаткових накладних або узгоджуються в додатках до цього договору.

Згідно п. 3 Додатку №1 до Договору поставки №44 від 23.04.2012р. визначено, що умовами оплати є: 50% попередня плата, решта 50% грошовими коштами по платіжним реквізитам постачальника на протязі 14 календарних днів з моменту отримання товару

Відповідно до п. 3.2 та п. 3.3 договору встановлено, що зобов'язання покупця по оплаті товару вважається виконаним у день зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Загальна вартість договору визначається сумою по всіх видаткових накладних.

Умовами п. 4.1 договору визначено, що сторони несуть відповідальність за невиконання та неналежне виконання умов даного договору у встановленому законодавством України порядку.

Крім того, п.п. 4.2, 4.3 договору передбачено, що при несвоєчасній оплаті поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої за цей період, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. При несвоєчасній оплаті поставленого товару покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 5% вартості несвоєчасно сплаченого товару.

Відповідно п. 4.7 договору сплата пені та штрафу не звільняє винну сторону від виконання своїх зобов'язань по даному договору.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання відповідно вказаного договору належним чином, та поставив Фермерському господарству "ДАНИЛО І К" товар, а саме: гофрокороб 571*365*94 П32 „ВЕ" білий та гофрокороб 571*365*94 П32 „ВЕ" бурий, що підтверджується видатковими накладними №1658 від 08.05.2014р. на суму 95742,50грн., №1845 від 21.05.2014р. на суму 86068,80грн., №2063 від 06.06.2014р. на суму 37706,50грн. та актом звірки взаємних розрахунків за період 01.06.2014р. - 05.09.2014р., який підписано представником відповідача та скріплено печатками. Загальна сума отриманого товару складає 219790,70грн.

Станом на 05.03.2015р. відповідач частково виконав взяті на себе за договором зобов'язання та здійснив часткову сплату за отриманий товар на загальну суму 145000грн.

Вказані обставини підтверджуються довідкою ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" №р1-в161/621 від 29.04.2015р., відповідно до якої за період з 01.05.2014р. по 29.04.2015р. на рахунок позивача зараховано кошти контрагента Фермерського господарства "ДАНИЛО І К" в сумах: 50000,00грн. - згідно ПД №519 від 26.05.2014р.; 70000,00грн. - згідно ПД №522 від 28.05.2014 року; 20000,00грн. - згідно ПД №524 від 03.06.2014р., 5000,00грн. - згідно ПД №602 від 10.10.2014р.

Враховуючи неповне виконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо проведення оплати за поставлений товар, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 27.04.2015р. просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 99355,35грн., а саме: основного боргу у розмірі 74790,70грн., штрафу у розмірі 3739,54грн. та 3% річних у розмірі 1192,55грн., інфляційних витрат у розмірі 19632,56грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Так, судом встановлено наявність лише часткового виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №44 від 23.04.2012р., щодо проведення оплати за поставлений товар, тому вимоги позивача про стягнення з Фермерського господарства "ДАНИЛО І К" суми основної заборгованості у розмірі 74790,70грн., є обґрунтованими та підлягають судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з Фермерського господарства "ДАНИЛО І К" штрафу у розмірі 3739,54грн.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.4.3 Договору при несвоєчасній оплаті поставленого товару покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 5% вартості несвоєчасно сплаченого товару.

При укладені договору сторони дійшли згоди щодо стягнення одночасно штрафу та договірних санкцій у разі невиконання відповідачем умов договору, тому їх одночасне застосування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами договору. Положеннями ст. ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. При цьому судом відповідно до ст. 11128 ГПК України враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012р. у справі №06/5026/1052/2011 та презумпцію правомірності правочину відповідно до ст. 204 Цивільного Кодексу України.

Отже, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку штрафу у розмірі 3739,54грн., суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є правомірними та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1192,55грн. та інфляційних витрат у розмірі 19632,56грн.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості Фермерського господарства "ДАНИЛО І К" за договором №44 від 23.04.2012р., та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку трьох процентів річних та суми індексу інфляції за весь час прострочення зобов'язання, судом встановлено, що розрахунок трьох процентів річних та інфляційних витрат здійснений належним чином, тому заявлені позивачем позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 27.04.2015р. щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 1192,55грн. та інфляційних витрат у сумі 19632,56грн. підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, та перевіривши правильність наданих позивачем розрахунків сум заявлених до стягнення, позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 27.04.2015р. підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача Фермерського господарства "ДАНИЛО І К" заборгованості у розмірі 99355,35грн., з яких: сума основного боргу - 74790,70грн., сума штрафу - 3739,54грн., сума 3% річних - 1192,55грн., сума інфляційних витрат - 19632,56грн.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 1987,11грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "ДАНИЛО І К" (66800, Одеська обл., Ширяївський район, смт. Ширяєве, вул. Шевченка, буд. 115, код ЄДРПОУ 35491319) на користь Приватного підприємства "Торгтехніка-ПАК" (21032, м. Вінниця, вул. Нечуя Левицького, буд. 14, код ЄДРПОУ 34887052) суму основного боргу у розмірі 74790(сімдесят чотири тисячі сімсот дев'яносто)грн.70коп., штраф у розмірі 3739(три тисячі сімсот тридцять дев'ять)грн.54коп., 3% річних у розмірі 1192(одну тисяча сто дев'яносто дві)грн.55коп., інфляційні витрати у розмірі 19632(дев'ятнадцять тисяч шістсот тридцять дві)грн.56коп. та витрати по сплаті судового збору на суму 1987(одну тисячу дев'ятисот вісімдесят сім)грн. 11коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 18.05.2015р.

Суддя С.Ф. Гут