Рішення

від 13.05.2015 по справі 916/1077/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" травня 2015 р.Справа № 916/1077/15-г

За позовом: Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м.Одесі;

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА ЕКСПОРТ-ІМПОРТ"

про зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: Бондарєв В.Ф. по довіреності №010-01/4466 від 15.07.2014р..

Від відповідача: -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ : Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м.Одесі, (далі - позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА ЕКСПОРТ-ІМПОРТ" (далі - відповідач) про зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА ЕКСПОРТ-ІМПОРТ" включити до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги кредитора першої черги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у загальній сумі 1135625,73грн., в тому числі: заборгованості за кредитом у розмірі - 996421,42 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі - 66322,36 грн.; прострочена комісія за управління кредитом у розмірі - 3988,67грн.; заборгованості з пені - 68893,28 грн.

Також, в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України позивач 31.03.2015р. звернувся до сду із заявою в якій просить заборонити ліквідаційній комісії та загальним зборам відповідача вчиняти дії щодо затвердження та прийняття проміжного і ліквідаційного балансу юридичної особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА ЕКСПОРТ-ІМПОРТ" та заборонити державному реєстратору виконавчого комітету Одеської міської ради проводити державну реєстрацію припинення юридичної особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА ЕКСПОРТ-ІМПОРТ", а також отримувати документи для вчинення таких реєстраційних дій та вносити відповідні записи до ЄДР, тощо .

Суд відмовляє в задоволенні забезпечення позову з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується: забороною відповідачеві вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" із змінами та доповненнями, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" із змінами та доповненнями, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви .

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що заява про забезпечення позову необґрунтована та така, що не відповідає вимогам діючого законодавства.

Відповідач в судове засідання не з'являвся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про поважність причин відсутності не повідомив, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

В судовому засіданні 13.05.2015 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне:

28 липня 2014 р. між Банком та Позичальником укладено Кредитний договір №63514У4 (далі - Кредитний договір), відповідно до якого Банк надав Позичальнику кредит у формі овердрафту з лімітом заборгованості 1 000 000,00 (один мільйон) гривень, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 21,00 % річних, з цільовим призначенням кредиту: для поповнення обігових коштів, з кінцевим терміном погашення овердрафту 27.07.2015р.

Позичальником порушені умови вищезазначеного Кредитного договору. Так, відповідно до п.2.5. та п.9.2.1. Кредитного договору Позичальник зобов'язаний своєчасно та

у повному обсязі погашати Банку Овердрафт, сплачувати Проценти за Овердрафтом, комісії та інші платежі за цим Договором.

За порушення взятих на себе зобов"язань по своєчасній сплаті будь-яких грошових зобов'язань, визначених Кредитним договором, Позичальник згідно п. 10.2. сплачує Банку пеню, що нараховується на суму невиконаних (неналежним чином виконаних) зобов'язань з розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобов'язань.

Сплата пені та інших штрафних санкцій не звільняє Позичальника від обов'язку щодо „ виконання зобов'язань перед Банком, передбачених цим Договором у повному обсязі відшкодування Банку збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов" цього Договору. Збитки підлягають сплаті у повній сумі понад вищезазначені платежі. У разі, якщо у Банку при здійсненні Кредитної операції (у ході супроводження та повернення Овердрафту) за цим Договором виникнуть витрати (нотаріальні, судові, пов'язані зі зі страхуванням та/або здійсненням оцінки предмета застави/іпотеки, наданим у забезпечення виконання зобов'язань за цим Договором незалежним суб'єктом оціночної діяльності Позичальник відшкодовує Банку такі витрати у повному розмірі, збільшені на суму на додану вартість.

Станом на 10 лютого 2015 року (дата подання вимоги - 11.02.2015р.), заборгованість Позичальника перед Банком за Кредитним договором складає 1 135 625,73 гривень, в тому числі:

прострочена заборгованість за кредитом - 996 421,42 грн.; прострочена заборгованість за процентами - 66322,36 грн.; прострочена комісія за управління кредитом -3 988,67 грн.; пеня - 68 893,28 грн.

Крім цього, при укладанні Кредитного договору Позичальник зобов'язався не здійснювати припинення юридичної особи Позичальника (п.9.2.6. Кредитного договору), а у разі зміни місцезнаходження Позичальника, адреси головного офісу, адреси виробничих потужностей, складських приміщень, будівель, споруд, земельних ділянок тощо, на яких реалізується проект та/або контактних реквізитів - негайно надавати до банку таку інформацію (9.2.16.3. договору).

Позичальником порушені умови кредитного договору, з огляду на те, що ЄДР містить інформацію про знаходження юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Експорт-Імпорт» у стані припинення з 16.12.2014р., та змінено місцезнаходження з адреси: Вінницька область, смт. Тростянець, вул.. Леніна, 48 корпус В на адресу: м. Одеса, вул.. Чорноморського Козацтва, 115.

Як зазначає позивач, 19 грудня 2014 року в Бюлетені державної реєстрації №304(34) опубліковано оголошення про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Експорт-Імпорт». Крім цього, згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ЄДР) Позичальник з 16.12.2014 р. знаходиться в процесі припинення, а відомостями про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог встановлено 21.02.2015р.

АТ „Укрексімбанк" направлено до Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Експорт-Імпорт» вимогу 21.01.2015р. №063/03-02/146 та в подальшому 11.02.2015р., про погашення заборгованості за Кредитним договором №63514У4 в сумі 1098 859,01грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Укладений вищенаведений договір про надання овердрафтового кредиту на картковий рахунок згідно вимог ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним відповідно до приписів ч.1 ст. 193 ГК України мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Однак, у порушення ст. 193 ГК України та ст. 1054 ЦК України позичальник своїх зобов'язань по вищезазначеному зобов'язанню, що стосується своєчасного погашення заборгованості яка складає із заборгованості за кредитом у розмірі - 996421,42 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі - 66322,36 грн.; прострочена комісія за управління кредитом у розмірі - 3988,67грн.; заборгованості з пені - 68893,28 грн. не здійснив

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 198 ГК України встановлено, що відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Так, згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, як спеціальною нормою закону, яка регулює кредитні правовідносини передбачено, що Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч.7. ст. 193 ГК України зазначено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно приписів ч. 6 ст. 105 Цивільного кодексу України законодавцем закріплено, що кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання ; юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

У відповідності до вимог ч.8 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

На сьогоднішній день заявлені ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" кредиторські вимоги залишаються не розглянутими з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Експорт-Імпорт», оскільки останній ухиляється від їх розгляду, а заборгованість за договором банківського рахунку №63514У4 залишається непогашеною.

Згідно вимог ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

З правового аналізу вищезазначених норм вбачається, що законодавцем визначено спосіб захисту порушеного права кредитора у разі відмови комісії з припинення суб'єкта господарювання, що припиняє свою діяльність задовольнити заявлені кредитором вимоги.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, та те, що позовні вимоги позивача є доведеним та обґрунтованими, суд задовольняє їх в повній мірі.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА ЕКСПОРТ-ІМПОРТ" (65003, м. Одеса, вул.. Чорноморського Козацтва, 115, код 37663355) включити до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги кредитора першої черги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул.. Горького, 127, код 00032112) у загальній сумі 1135625,73грн., в тому числі: заборгованості за кредитом у розмірі - 996421,42 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі - 66322,36 грн.; прострочена комісія за управління кредитом у розмірі - 3988,67грн.; заборгованості з пені - 68893,28 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА ЕКСПОРТ-ІМПОРТ" (65003, м. Одеса, вул.. Чорноморського Козацтва, 115, код 37663355) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул.. Горького, 127, код 00032112) в особі Філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м.Одесі ( 65009, м. Одеса, вул.. Черняхівського, 8, код 09805053) 1218 гривень витрати по сплаті судовому збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 18 травня 2015 р.

Суддя С.В. Літвінов