Постанова

від 13.05.2015 по справі 904/852/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2015 року Справа № 904/852/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідача

суддів: Орєшкіної Е.В., Пруднікова В.В.

При секретарі судового засідання Герун Т.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Нікіша Д.С., представник, довіреність №б/н від 08.12.14р.;

від відповідача: Сустав Н.В., представник, довіреність №157/1192 від 30.12.14р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ ПІВДЕННИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД ІМЕНІ О.М. МАКАРОВА", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2015р. у справі № 904/852/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР

РЕНТГЕНІВСЬКОЇ ТЕХНІКИ", м. Харків

до Державного підприємства "ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ

ПІВДЕННИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД ІМЕНІ

О.М. МАКАРОВА", м. Дніпропетровськ

про стягнення 8 680,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2015р. у справі №904/852/15 (суддя Турчин С.О.) позов з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог в частині стягнення витрат на послуги адвоката задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр рентгенівської техніки" борг - 8 680,00грн., витрати на оплату адвокатських послуг - 1 000,00грн., судовий збір - 1 827,00грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Державне підприємство "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" звернулось з апеляційною скаргою, в якій рішення суду від 24.03.2015р. просить скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального, процесуального права та не у повному обсязі з`ясовані фактичні обставини справи. Зазначив, що підставою для здійснення оплати за п. 5.3. договору є платіжний документ виконавця робіт (рахунок на оплату), який виставлений не був, внаслідок чого він не мав змоги повністю розрахуватися за роботи. Звернув увагу, що між ним та Позивачем була домовленість про досудове врегулювання спору (п.9.1. Договору), проте Позивачем порядок досудового врегулювання спору дотриманий не був. Зазначив також, що суд під час розгляду справи не ознайомився з поясненнями Відповідача та не звернув уваги на викладені у них обставини.

Позивач проти апеляційної скарги заперечив. Зазначив, що факт виконання робіт на загальну суму 17 360,00 грн та наявності заборгованості 8 680,00 грн Відповідачем не оспорюється; а рахунок на оплату робіт №19/12 від 18.12.2014р. разом з вимогою про сплату заборгованості був отриманий Відповідачем 15.01.2015р. та в силу ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, умов договору, вважає строк оплати по договору таким, що настав. Окрім того, вказує, що Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», на який посилається Відповідач, не поширюється на спірні правовідносини, бо регулює відносини між платіжними організаціями (банківськими установами) та їх клієнтами при здійсненні готівкових та безготівкових переказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом при розгляді справи встановлено, що 11.06.2012р. між Державним підприємством "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" як замовником (надалі - Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр рентгенівської техніки" як виконавцем (надалі - Позивач) був укладений договір №05/06 (надалі - Договір) строком дії по 31.12.2013р. (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 27.12.2012р.).

Відповідно до п.1.1., 1.2. Договору Відповідач доручив та зобов`язався прийняти, оплатити, а Позивач зобов'язався виконати відповідно до умов даного договору роботи з ремонту рентгенівських апаратів цеху №25: РУП 150/300, інв. №206070220, 68 р.в.; РУП 150/300, інв. №206086554, 70 р.в.

Договірна вартість робіт за ремонтом складає:

- рентгенівський апарат РУП 150/300, інд. №206086554, 70 р.в. 13760,00 грн.

- рентгенівський апарат РУП 150/300, інв. №206070220, 68 р.в. 3600,00 грн.

Загальна вартість робіт - 17 360,00 грн (пункт 5.1 Договору).

Відповідно до п. 5.2, 5.3 Договору оплата робіт здійснюється у формі 50% передплати та 50% після підписання актів прийому-передачі робіт. Після проведення оплати ціни на виконані роботи не змінюються. Оплата здійснюється на підставі платіжного документу виконавця. Передбачені договором роботи виконуються протягом 20 календарних днів з моменту отримання передплати відповідно до календарного плану-графіку (п. 4.6 Договору).

29.08.2012р. на виконання зазначеного пункту Договору Відповідач здійснив передплату робіт у розмірі 8 680,00 грн (50% вартості робіт), що підтверджується банківською випискою (а.с.31).

20.09.2012р. Позивачем були виконані обумовлені Договором роботи на загальну суму 17 360,00 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом виконаних робіт, копія якого наявна в матеріалах справи. Будь-які заперечення щодо якості робіт або їх невідповідності замовленню відсутні. Роботи прийняті у повному обсязі, що не заперечується Відповідачем.

Проте, на даний час оплата в повному обсязі не здійснена, заборгованість становить 8 680,00 грн, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.12.2013р., підписаним сторонами, та не заперечується відповідачем.

Відповідач вважає, що строк оплати по Договору є таким, що не настав, оскільки обов`язок остаточної оплати вартості робіт відповідно до п. 5.3. Договору пов`язаний із наданням платіжного документа виконавцем робіт (Позивачем), який отриманий ним не був, а тому прострочення зобов`язання не відбулось.

У відповідності до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Як підтверджується матеріалами справи, Позивач виконав свої зобов`язання по Договору та передав Відповідачу роботи на загальну суму 17 360,00 грн. Відповідачем зобов`язання по оплаті було виконано частково на суму 8 680,00 грн. Строк оплати відповідно до п. 5.2. Договору є таким, що настав (акт приймання-передачі робіт був підписаний сторонами 20.09.2012р.). Окрім того, 14.01.2015р. Позивачем на адресу Відповідача була направлена вимога про сплату заборгованості та рахунок №19/12 від 18.12.2014р., які отримані останнім 15.01.2015р. (а.с. 33-39). Таким чином, Позивачем був наданий Відповідачу платіжний документ на оплату робіт, що спростовує посилання скаржника на невиконання Позивачем п. 5.3. Договору. та наявність умов для відстрочення їх оплати.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для стягнення з Відповідача боргу по Договору у сумі 8 680,00 грн.

Посилання апелянта на Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», яким визначені види платіжних документів, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки зазначений закон регулює відносини між банківськими установами та їх клієнтами при здійсненні грошових переказів, визначає види платіжних документів та їх обов`язкові реквізити, проте він жодним чином не стосується документів, які є підставою для виконання грошового зобов`язання боржника. Тому, не відповідність рахунку-фактури видам платіжних документів відповідно названого Закону не може бути підставою вважати не виконаним Позивачем п. 5.3. Договору, що має посилання саме на платіжний документ, та не звільнює Відповідача від обов`язку розрахуватися за виконані роботи у повному обсязі.

Згідно із ст. 44 Господарського процесуального кодексу України оплата послуг адвоката відноситься до складу судових витрат і згідно із ст. 48 цього Кодексу вони визначаються в порядку, передбаченому Законом України "Про адвокатуру". Статтею 12 цього Закону передбачено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

З урахуванням наведеного, а також за наявності документального підтвердження витрат на послуги адвоката (договір про надання юридичних послуг від 08.12.2014р. №7, платіжне доручення №104 від 11.12.2014р. про сплату суми 3000, 00 грн за надання правової допомоги, акт надання послуг на цю суму від 08.12.2014р., свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю Коваль О.Ю. №1615 від 10.12.2008р.), враховуючи обставини конкретної справи, зокрема, ціну позову, а також те, що в частині стягнення витрат на послуги адвоката позовні вимоги були зменшені до 1000,00 грн у зв`язку з не направленням представника Позивача в судове засідання 24.03.2014р. (а.с.72,81), колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо правомірності задоволення позовних вимог в частині стягнення витрат на послуги адвоката у сумі 1000,00 грн.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін.

Судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ ПІВДЕННИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД ІМЕНІ О.М. МАКАРОВА", м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2015р. у справі № 904/852/15 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з часу її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повний текст постанови складений 15.05.2015р.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя В.В. Прудніков