Рішення

від 12.05.2015 по справі 922/2107/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2015 р.Справа № 922/2107/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гонтарем А.Д.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (м. Київ) до Фермерського господарства "Брати Єлісєєви" (с. Астахове, Луганська обл.) про стягнення 1 930 384,83 грн. за участю представників сторін:

позивача - Кожихов А.Ю. (довіреність №93/15 від 23.03.2015 р.);

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фермерського господарства "Брати Єлісєєви" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за генеральним договором на здійснення кредитних операцій №01/42-0-1/877, укладеним між сторонами 30.09.2011 та за кредитними договорами №010/115-0-2/32 від 30.08.2012, №010/01-01/624 від 25.11.2010 та №011/304007/0187047 від 13.02.2014. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 1 930 384,83 грн., з яких за кредитними договором №010/115-0-2/32 від 30.08.2012 в сумі 351 807,01 грн., з яких: 313 736,46 грн. - заборгованість за кредитом; 18 351,43 грн. - заборгованість за процентами; 894,96 грн. - розрахована пеня; 6 274,72 грн. - штраф за невиконання п. 7.1 генерального договору; 12 549,44 грн. - штрафна санкція за невиконання п. 5.2 генерального договору; за кредитними договором №010/01-01/624 від 25.11.2010 в сумі 433 911,34 грн., з них: 379 056,00 грн. - заборгованість за кредитом; 22 172,19 грн. - заборгованість за процентами; 11 835,07 грн. - розрахована пеня; 5 685,84 грн. - штраф за невиконання п. 7.1 генерального договору; 15 162,24 грн. - штрафна санкція за невиконання п. 5.2 генерального договору; за кредитними договором №011/304007/0187047 від 13.02.2014 в сумі 1 177 666,48 грн., з них: 1 000 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 66 849,31 грн. - заборгованість за процентами; 17 817,17 грн. - розрахована пеня; 20 000,00 грн. - штраф за невиконання п. 7.1 генерального договору; 40 000,00 грн. - штрафна санкція за невиконання п. 5.2 генерального договору. Судові витрати в розмірі 38607,70 грн. просить суд покласти на відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 12.05.2015 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у призначене судове засідання 12.05.2015 не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причину неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи, повідомлений належним чином, а саме ухвалу суду від 20.04.2015 було розміщено на сайті "Судова влада України" (www.hr.arbitr.gov.ua), що є належним повідомленням сторони у зв`язку наступним.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 N 01-06/1290/14 Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" за неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада України" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчинюється його підпис.

Таким чином, судом були виконані всі вимоги для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Згідно Акту господарського суду Харківської області від 23.04.2015 поштове відправлення господарського суду Харківської області за вихідним номером №014931/1 по справі №922/2107/15, адресовані до Фермерського господарства "Брати Єлісєєви" останнім не надсилалися, з посиланням на листи Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 19.03.2015 № 7-14-105, якими поінформовано, що відділення поштового зв'язку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської області (за переліком).

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

30.09.2011 між АТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та Фермерським господарством "Брати Єлісєєви" (позичальник) укладено Генеральний договір на здійснення кредитних операцій №01/42-0-1/877 про надання позичальнику кредитних коштів в порядку і на умовах визначених в Генеральному договорі та кредитних договорах, укладених в його рамках.

Згідно з пунктом 1.4 Генерального договору, перерозподіл (зміна) розміру сублімітів в межах загального ліміту здійснюється за взаємною згодою сторін на підставі внесення додатковою угодою змін до цього генерального договору, крім випадків, коли кредитор відповідно до цього Генерального договору має право зменшити ліміти в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 2.1 Генерального договору, кредитні операції, передбачені п.1.3 Генерального договору, здійснюються сторонами на умовах, визначених цим Генеральним договором та умовами шляхом укладення між кредитором та позичальником відповідного договору. Договором визначаються особливості здійснення кредитної операції, зокрема, в частині ліміту кредитної операції, валюти, строків та умов погашення заборгованості позичальника. За необхідності, договір може містити інші положення та графік погашення заборгованості.

Згідно з пунктом 6.1 Генерального договору, позичальник зобов'язаний виконати зобов'язання за цим Генеральним договором та кредитними договорами (в. т.ч. здійснити погашення основної заборгованості, сплатити проценти, комісії, пеню, штрафи та к платежі) в порядку, визначеному цим Генеральним договором та кредитним договором.

Пунктом 7.1. Генерального договору встановлено обов'язок позичальника надавати кредитору щоквартально до 30 числа наступного місяця, бухгалтерський баланс звіт про фінансові результати, довідки про обороти в інших банках і т. ін.

30.08.2012 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №1 до Генерального договору, за умовами якої сторони домовилися збільшити розмір загального ліміту до 2 509 050,00 гривень та визначено кредитні операції, які можна здійснювати в межах загального ліміту.

17.06.2013 між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та Фермерським господарством "Брати Єлісєєви" укладено додаткову угоду №2 до Генерального договору за умовами якої сторони домовилися, що загальний ліміт за цим Генеральним договором складатиме 2 057 000,00 гривень та визначено кредитні операції, які можна здійснювати в межах загального ліміту.

13.02.2014 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №3 до Генерального договору, за умовами якої сторони домовилися внести зміни до п.1.3 статті 1 "Предмет Генерального договору".

В рамках Генерального договору між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та Фермерським господарством "Брати Єлісєєви" укладено наступні кредитні договори:

1) Кредитний договір N010/115-0-2/32 від 30.08.2012 зі змінами, за умовами якого позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі 523 224,00 грн. строком до 31.07.2017 під 20,0% річних, з 17.09.2013 - 17,5% річних на інвестиційні цілі (придбання техніки).

2) Кредитний договір N010/01-01/624 від 25.11.2010 зі змінами, за умовами якого позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі 947 640,00 грн. строком до 23.10.2015 зі сплатою 18,0% річних, з 17.09.2013 - 17,5% річних для придбання нового трактора.

3) Кредитний договір №011/304007/0187047 від 13.02.2014 зі змінами, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії в сумі 1 000 000,00 грн. строком до 12.02.2015 зі сплатою 19,0% річних, з 13.03.2014 - 20,0% річних для поповнення обігових коштів та ведення поточної фінансово-господарської діяльності.

Судом встановлено, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, надав кредит на загальну суму 2 470 864,00 грн., проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/42-0-1/877 від 30.09.2011 та за кредитними договорами №010/115-0-2/32 від 30.08.2012, №010/01-01/624 від 25.11.2010 та №011/304007/0187047 від 13.02.2014, лише частково повернув кредитні кошти.

Виписка, що підтверджує відповідний рух коштів по рахунку відповідача та розрахунок заборгованості надані позивачем ( а.с. 40-43).

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

У відповідності до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором (ст. 1048 ЦК України).

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилася, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості, а в матеріалах справи такі докази також відсутні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", в частині стягнення заборгованості кредиту за кредитним договором №010/115-0-2/32 від 30.08.2012 в розмірі 313 736,46 грн., заборгованості за процентами в розмірі 18 351,43 грн.; за кредитними договором №010/01-01/624 від 25.11.2010 заборгованості по кредиту в розмірі 379 056,00 грн., заборгованості за процентами в розмірі 22 172,19 грн.; за кредитними договором №011/304007/0187047 від 13.02.2014 заборгованості по кредиту в розмірі 1 000 000,00 грн. та заборгованості за процентами в розмірі 66 849,31 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач, посилаючись на прострочення виконання відповідачем зобов'язань з повернення кредиту, просить стягнути з нього за кредитним договором №010/115-0-2/32 від 30.08.2012 пеню в розмірі 894,96 грн., штраф за невиконання п. 7.1 генерального договору в розмірі 6 274,72 грн., штрафна санкція за невиконання п. 5.2 генерального договору в розмірі 12 549,44 грн., за кредитним договором №010/01-01/624 від 25.11.2010 пеню в розмірі 11 835,07 грн., штраф за невиконання п. 7.1 генерального договору в розмірі 5 685,84 грн., штрафна санкція за невиконання п. 5.2 генерального договору в розмірі 15 162,24 грн., за кредитними договором №011/304007/0187047 від 13.02.2014 пеню в розмірі 17 817,17 грн., штраф за невиконання п. 7.1 генерального договору в розмірі 20 000,00 грн., штрафна санкція за невиконання п. 5.2 генерального договору в розмірі 40 000,00 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 14.3. Генерального договору за кожен календарний день прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим Генеральним договором та договорами Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу. Розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання Позичальником простроченого эобов'язання включно. Сплата пені не звільняє позичальника від виконання простроченого грошового зобов'язання.

Згідно п. 14.5 за невиконання або неналежне виконання позичальником будь-якої з умов викладених в ст. 5. ст. 7, ст. 8, ст. 9 договору, позичальник сплачує кредитору штраф у розмірі 0,5% від загального ліміту за кожен факт порушення обов'язку (але не менше 1000 грн. та не більше 100000 грн.). Сплата неустойки не звільняє позичальника від виконання порушеного (невиконаного) обов'язку.

Розрахунок пені та штрафу перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору, вимогам чинного законодавства та відносинам, що фактично склались між сторонами.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту та сплати процентів за його користування у розмірі та у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення на користь позивача за кредитним договором №010/115-0-2/32 від 30.08.2012 пені в розмірі 894,96 грн., штрафу за невиконання п. 7.1 генерального договору в розмірі 6 274,72 грн., штрафної санкції за невиконання п. 5.2 генерального договору в розмірі 12 549,44 грн., за кредитним договором №010/01-01/624 від 25.11.2010 пені в розмірі 11 835,07 грн., штрафу за невиконання п. 7.1 генерального договору в розмірі 5 685,84 грн., штрафної санкції за невиконання п. 5.2 генерального договору в розмірі 15 162,24 грн., за кредитними договором №011/304007/0187047 від 13.02.2014 пені в розмірі 17 817,17 грн., штрафу за невиконання п. 7.1 генерального договору в розмірі 20 000,00 грн., штрафної санкції за невиконання п. 5.2 генерального договору в розмірі 40 000,00 грн.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 38607,70 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

Керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства "Брати Єлісєєви" (94867, Луганська обл., Свердловський р-н., с. Астахове, вул. Первомайська, буд. 4-А; код ЄДРПОУ 24186825) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, Печерський р-н., вул. Лєскова, буд. 9; код ЄДРПОУ 14305909; МФО 321024, п.рах №32008173102 в ГУ НБУ по м. Києву і Київській області) за кредитними договором №010/115-0-2/32 від 30.08.2012 в сумі 351 807,01 грн., з яких: 313 736,46 грн. - заборгованість за кредитом; 18 351,43 грн. - заборгованість за процентами; 894,96 грн. - розрахована пеня; 6 274,72 грн. - штраф за невиконання п. 7.1 генерального договору; 12 549,44 грн. - штрафна санкція за невиконання п. 5.2 генерального договору; за кредитними договором №010/01-01/624 від 25.11.2010 в сумі 433 911,34 грн., з них: 379 056,00 грн. - заборгованість за кредитом; 22 172,19 грн. - заборгованість за процентами; 11 835,07 грн. - розрахована пеня; 5 685,84 грн. - штраф за невиконання п. 7.1 генерального договору; 15 162,24 грн. - штрафна санкція за невиконання п. 5.2 генерального договору; за кредитними договором №011/304007/0187047 від 13.02.2014 в сумі 1 177 666,48 грн., з них: 1 000 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 66 849,31 грн. - заборгованість за процентами; 17 817,17 грн. - розрахована пеня; 20 000,00 грн. - штраф за невиконання п. 7.1 генерального договору; 40 000,00 грн. - штрафна санкція за невиконання п. 5.2 генерального договору, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 38607,70 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.05.2015 р.

Суддя Г.І. Сальнікова