Постанова

від 14.05.2015 по справі 904/9260/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2015 року Справа №904/9260/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М.- доповідача,

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.

при секретарі судового засідання: Малику С.О.

За участю представників сторін:

від ПАТ "КБ "ПриватБанк": Полторацька О.В., довіреність №8481-К-О від 07.11.14;

інші учасники провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з'явились.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу арбітражного керуючого Назаренка Сергія Анатолійовича на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2015 року у справі №904/9260/14

за заявою публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю «Кроніко», м. Дніпропетровськ

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2015 року у даній справі (суддя Владимиренко І.В.) визнано товариства з обмеженою відповідальністю «Кроніко» - банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на 3 місяці. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Власову Світлану Анатоліївну та зобов'язано вчинити певні дії. Також, зокрема, затверджено розмір основної грошової винагороди розпорядника майна ТОВ «Кроніко» Назаренко С.А. з 03.12.2014 року по 03.03.2015 року у сумі 7 308,01 грн. та частково затверджено понесені витрати у зв'язку з виконанням повноважень розпорядника майна ТОВ "КРОНІКО" Назаренко С.А. в розмірі 605,12грн.

Суд першої інстанції, в обґрунтування прийнятого рішення зазначив, що пропозицій відносно санації боржника до суду не надходило, підприємство не здійснює фінансово-господарську діяльність та не представляється можливим поновити господарську діяльність. Боржник неспроможній відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Активи боржника менше за кредиторські вимоги, у зв'язку чим господарський суд дійшов висновку про доцільність визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (протокол засідання комітету кредиторів №1 від 16.03.2015 року).

Відмовляючи частково в задоволенні клопотання розпорядника майна Назаренка С.А. про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період виконання ним обов'язків розпорядника майна боржника за період 03.12.2014 року по 03.03.2015 року, господарський суд встановив, що відповідно до звіту, розпорядник майна здійснив придбання пального на суму 1 000,00 грн. та відніс дану суму до витрат пов'язаних з виконанням розпорядником майна повноважень у справі про банкрутство, що суперечить положенням ч. 4, 7 ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Таким чином, господарський суд вирішив відмовити в затверджені розпоряднику майна ТОВ «Кроніко» Назаренко С.А. витрат, в частині заявлених до стягнення витрат на придбання пального в сумі 1 000,00 грн.

Не погодившись з постановою господарського суду, до апеляційного господарського суду звернувся арбітражний керуючий Назаренко С.А. з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині відмови в затвердженні звіту про понесені ним витрати за період виконання обов'язків розпорядника майна боржника на суму 1000,00 грн. В іншій частині постанова не оскаржується.

В обґрунтування своєї правової позиції арбітражний керуючий Назаренко С.А. зазначає, що з метою виконання покладених на нього обов'язків ухвалою суду першої інстанції від 11.02.2015 року щодо проведення зборів кредиторів боржника, ним витрачено 1 000,00 грн. на придбання пального для автомобіля, використаного з метою поїздки до місця розташування боржника (м. Черкаси - м. Дніпропетровськ). В підтвердження цієї суми витрат, суду першої інстанції були надані всі відповідні докази. Таким чином, арбітражний керуючий вважає, що витрати на придбання пального, понесенні ним в результаті виконання покладених на нього обов'язав судом, та на виконання вимог статей 45, 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», повинні бути віднесені до витрат пов'язаних з виконанням розпорядником майна повноважень у справі про банкрутство ТОВ «Кроніко».

14.05.2015 року від ініціюючого кредитора надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги арбітражного керуючого Назаренка С.А. та просить постанову господарського суду першої інстанції від 24.03.2015 року залишити без змін.

В судовому засіданні, 14.05.2015 року прийнято вступну та резолютивну частини постанови. Представник ініціюючого кредитора надав пояснення по справі та навів обґрунтування своїх вимог з посиланням на норми законодавства. Інші учасники провадження у справі про банкрутство боржника в судове засідання не з'явились. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для їх повідомлення про розгляд господарської справи в апеляційній інстанції та реалізації ними права судового захисту своїх інтересів (п.3.9.2 постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи сторін і давши їм правову оцінку, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вимоги апеляційної скарги арбітражного керуючого Назаренка Сергія Анатолійовича не підлягають задоволенню , виходячи з наступного.

Згідно протоколу засідання комітету кредиторів ТОВ «Кроніко» №1 від 16.03.2015 року (т.2 а.с.185-186) погоджено звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Назаренка С.А. за період виконання ним обов'язків розпорядника майна боржника за період 03.12.2014 року по 03.03.2015 року розмірі 8 913,13 грн.

24.03.2015 року арбітражний керуючий Назаренко С.А. звернувся до суду першої інстанції з уточненням до звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, в якому зазначив, що розмір суми грошової винагороди розпорядника майна боржника становить 7 308,01 грн., а сума понесених ним витрати у зв'язку з виконанням повноважень розпорядника майна боржника - 1 605,12 грн. (т.2 а.с.187).

Право арбітражного керуючого (розпорядника майна) на отримання винагороди передбачено частиною 1 статті 98, частиною 1 статті 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закону).

Так, грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п'яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника.

Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна (ч. 2 ст. 115 Закону).

Згідно частини 4 статті 115 Закону витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом.

Таким чином, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатора) має право на оплату своїх послуг та відшкодування витрат відповідно до Закону, оскільки надання послуг арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

Ухвалою господарського суду першої інстанції від 03.12.2014 року порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Кроніко» та встановити розмір грошової винагороди розпоряднику майна Назаренко С.А. у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень за рахунок заявника (ініціюючого кредитора) ПАТ КБ "ПриватБанк", що відповідає вимогам частини 2 статті 115 Закону.

Судом попередньої інстанції встановлено, що розпорядник майна арбітражний керуючий Назаренко С.А. протягом процедури розпорядження майном коштів не отримував, оскільки заявник - ПАТ КБ «ПриватБанк» не виконав положень наведеної норми Закону.

Відповідно до частини 7 статі 115 Закону розпорядник майна звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на першому засіданні комітету кредиторів, а також за результатами процедури розпорядження майном боржника.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Таким чином, звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат підлягає обов'язковому затвердженню господарським судом.

Апеляційним господарським судом встановлено, що розпорядником майна, на виконання приписів частини 7 статті 115 Закону, подано комітету кредиторів звіт про свою діяльність за період виконання ним обов'язків розпорядника майна (з 03.12.2014 року по 03.03.2015 року), звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат з 03.12.2014 року по 03.03.2015 року.

Комітетом кредиторів ТОВ «Кроніко» звіт арбітражного керуючого Назаренко С.А. про його діяльність, в якості розпорядника майна боржника з 03.12.2014 року по 03.03.2015 року взято до уваги, та визнано роботу задовільною, взято до відома аналіз фінансово-господарського стану боржника. Зокрема погоджено звіт розпорядника майна про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Назаренко С.А. комітетом кредиторів боржника на загальну суму 8 913,13 грн. (протоколу №1 від 16.03.2015 року (т.2 а.с.185-186), з яких розмір грошової винагороди розпорядника майна боржника становить 7 308,01 грн., понесених витрати у зв'язку з виконанням повноважень розпорядника майна боржника - 1 605,12 грн., до яких, зокрема відніс суму коштів сплачених за придбання пального в розмірі 1 000,00 грн., придбаного з метою подолання шляху м. Черкаси - м. Дніпропетровськ, та проведення зборів кредиторів боржника в м. Дніпропетровську.

Господарський суд першої інстанції виходив з того, що в порушення положень частини 4 статті 115 Закону, арбітражний керуючий Назаренко С.А. помилково відніс суму в розмірі 1 000,00 грн. (сплачену за пальне) до витрат пов'язаних з виконанням розпорядником майна повноважень у справі про банкрутство.

Стаття 33 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В матеріалах справи містяться докази сплаченої суми коштів (фіскальні чеки №369733 від 17.02.2015 року, №0786015 від 18.02.2015 року) та розрахунку витраченого пального, пов'язаного з технічними можливостями та потребами службового автомобіля арбітражного керуючого Назаренко С.А. (т.2 а.с.89, 149, 150-158).

Наразі надані докази не свідчать про те, що ці витрати понесені саме у зв'язку зі здійсненням арбітражним керуючим повноважень у справі, тобто докази реальності понесених витрат відсутні.

За таких обставин, оскільки відсутні встановлені статтею 104 ГПК України підстави для скасування або зміни оскаржуваної постанови суду першої інстанції, її слід залишити без змін, а вимоги апеляційної скарги - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 101 - 103, 105 ГПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні вимог апеляційної скарги Назаренка Сергія Анатолійовича на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2015 року у справі №904/9260/14 відмовити.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2015 року у справі №904/9260/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст складений 15.05.2015 року

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков