Ухвала

від 07.04.2015 по справі 872/12064/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"07" квітня 2015 р. справа № 804/6242/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 р. у справі №804/6242/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісервіспром"

до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, наказу, -

встановив:

У квітні 2013 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому з урахуванням уточнень просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби №302 від 01.04.2013 року;

- визнати винесені Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісервіспром" (код за ЄДРПОУ 35682397) податкові повідомлення-рішення №0000392250 та №0000402250 від 23.04.2013 року протиправними та скасувати.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 р. позов задоволено.

Постанова мотивована тим, що наказ суперечить нормам чинного законодавства, оскільки не було законних підстав для призначення даної перевірки відповідно до пп.78.1.1. п.78.1. ст.78 ПК України.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову - про відмову у задоволенні

позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального

права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що позивачем отримано запит від 20.03.2013 року Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, згідно якого позивачу необхідно надати письмові пояснення та їх документальне підтвердження.

01.04.2013 року за №302 начальником Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби винесено наказ про здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісервіспром".

На підставі наказу від 01.04.2013 року №302 Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісервіспром" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Сталь-Інвест-Груп", їх реальності та повноти відображення в обліку за січень-травень 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення:

- п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п. 198.1, п. 198.3. п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 248851,50 грн. за період січень-травень 2012 року;

- ст.134, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року на загальну суму 292165,00 грн.

За результатами перевірки складено Акт від 10.04.2013 року №960/225-08/35682397 на підставі якого винесені податкові повідомлення-рішення від 23.04.2013 року №0000392250 на загальну суму 311064,38 грн. та №0000402250 на загальну суму 365206,25 грн.

Позиція податкового органу про недійсність даних у податковій звітності позивача ґрунтується на висновках отриманого від іншого податкового органу акта перевірки контрагента позивача щодо фіктивності його діяльності, у зв'язку з тим, що ДПІ Київського району м. Харкова Харківської області Державної податкової служби вищезазначеним актом по ТОВ "Сталь-Інвест-Груп" встановлено відсутність реального вчинення господарських операцій у період серпень 2011 р. - жовтень 2012 р., в тому числі оформлених первинними документами послуг по взаємовідносинам з ТОВ "Полісервіспром" за період січень - травень 2012 р.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність рішення відповідача у формі наказу та оскаржених податкових повідомлень рішень, з наступних підстав.

Відповідно до п. 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 77 ПК України визначено порядок проведення документальних планових перевірок, а ст. 78 ПК України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Згідно з актом перевірки його складено за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки (а.с. 11-41). Таким чином, відповідачем проведено документальну позапланову перевірку, тому останній мав керуватися вимогами ст.78 ПК України, якою визначено як порядок так і підстави для проведення такого виду перевірки.

Відповідно до пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, підставами для проведення документальної позапланової перевірки, згідно з пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, є: по-перше, виявлення податковим органом фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства (встановлюються за допомогою перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації); по-друге, не надання платником податків відповіді на обов'язковий запит податкового органу.

Згідно з частиною третьою пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Частина четверта пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України встановлює, що запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

В запиті від 20.03.2013 року про надання інформації та її документального підтвердження від позивача вимагається надання документів, проте, в порушення вимог Податкового кодексу відповідач не вказав підстави, передбачені ст.73 ПК України.

Отже, у відповідача були відсутні підстави для проведення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача, оскільки відповідачем не дотримано вимог п.78.1.1 ст. 78 ПК України в частині направлення платнику податку запиту про надання інформації, оскільки під час оформлення запиту, що передував оскаржуваному наказу, відповідач не виконав вимог, передбачених ст.73 ПК України.

Крім того, оскільки перевірка була невиїзною, то позивач не міг висловити свою згоду з її проведенням та скористатися своїм правом не допустити працівників податкового органу до перевірки, адже Податковим кодексом України не передбачено процедури допуску до невиїзної перевірки, а тому позивач вправі оскаржити дії щодо проведення невиїзної перевірки навіть після оформлення її результатів у вигляді акта та податкового повідомлення - рішення.

Статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Зокрема, нормою зазначеної статті визначено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Отже, враховуючи відсутність підстав для проведення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача, суд апеляційної інстанції вважає, що подальше прийняття на підставі викладених в акті такої перевірки висновків податкових повідомлень рішень є протиправним.

Таким чином, вимога позивача про скасування прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень форми Р від 23.04.2013 року №0000392250, №0000402250 підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що жодний з наданих до перевірки документів не містить даних про обсяг наданих послуг, який вантаж супроводжував експедитор та неможливості визначення, які дії виконувались зі сторони ТОВ "Сталь-Інвест-Груп", колегією суддів не приймаються до уваги, виходячи з наступного.

З огляду на діюче податкове законодавство про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Згідно висновків акту перевірки договори по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) відповідач кваліфікує як такі, що не направлені на реальне настання правових наслідків.

Відповідно до ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Між тим, відповідачем не наведено посилань на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: "...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина друга статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні адміністративних справ.

Отже, у відповідача відсутні підстави для поширення на позивача негативних наслідків у випадку порушення податкового законодавства ТОВ "Сталь-Інвест-Груп" по взаємовідносинах з іншими контрагентами. Реальність здійснення господарських операцій позивача по взаємовідносинах з ТОВ "Сталь-Інвест-Груп" підтверджуються належним чином оформленими первинним документами, які містяться в матеріалах справи та не спростовані відповідачем.

Крім того, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.13 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 року у справі №820/2031/13а позовні вимоги ТОВ "Сталь-Інвест-Груп" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС з проведення заходів зустрічної звірки задоволені у повному обсязі.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 р. у справі №804/6242/13-а залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун