Ухвала

від 23.04.2015 по справі 388/2204/14-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"23" квітня 2015 р.справа № 388/2204/14-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області

на постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 12 січня 2015 року у справі №388/2204/14-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області про стягнення недоотриманої пенсії, -

в с т а н о в и в :

22 жовтня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив визнати дії управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області щодо не нарахування та невиплати йому державної та додаткової пенсії у розмірах , які визначено ст. 50, п. 4 ст. 54, п. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - неправомірними, зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області провести 22.04.2014 року по 15 серпня 2014 року перерахунок державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду 3 групи, у відповідності до вимог ст.. 50, п.4 ст. 54, п. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку державної пенсії, в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком для непрацездатних громадян та щомісяця додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з розрахунку 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, розрахованих з урахуванням ч. 2 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що позивач є інвалідом 3 групи, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, особою, яка у відповідності до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання державної та додаткової пенсії у розмірах визначених вищевказаним Законом, проте відповідачем в порушення вимог законодавства провадить виплату пенсійних коштів позивачу в неповному обсязі.

Постановою Долинського районного суду Кіровоградської області від 12 січня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, визнано дії управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області щодо не нарахування та невиплати позивачу державної та додаткової пенсії у розмірах , які визначено ст. 50, п. 4 ст. 54, п. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - неправомірними, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області провести 22.04.2014 року по 15 серпня 2014 року перерахунок та державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду 3 групи, у відповідності до вимог ст.. 50, п.4 ст. 54, п. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку державної пенсії, в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком для непрацездатних громадян та щомісяця додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з розрахунку 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, розрахованих з урахуванням ч. 2 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим. що виплати державної та додаткової пенсії у відповідності до ст.. 50, п.4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюються за рахунок видатків Державного бюджету, проте наразі пенсійне забезпечення осіб, потерпілих від наслідків Чорнобильської катастрофи законодавчо не врегульоване.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є інвалідом 3 групи, особою постраждалою від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області та отримує пенсію на підставі Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Не погоджуючись із розміром власної пенсії ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області із заявою про проведення перерахунку та виплату пенсії з 01.01.2014 року по 15.08.2014 року у відповідності до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом від 22 жовтня 2014 року №131/04-31 відповідач відмовив ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсійних виплат у відповідності до приписів Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», посилаючись на те, що перерахунок вказаних виплат вже здійснював з урахуванням постанови КМУ.

Не погодившись із діями відповідача ОСОБА_1 оскаржив їх до суду.

Вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції виходив з того, що державна та додаткова пенсії позивача підлягають перерахунку та виплаті у розмірах та в порядку, передбачених ст.. 50, п.4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у межах процесуальних строків, визначених ст.. 99 КАС України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .

Статтею 49 даного Закону визначені види пенсій, які підлягають виплаті особам, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1, 2, 3 та 4 категорій, це зокрема, державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до статті 50 цього Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 1 постраждалих від Чорнобильської катастрофи, які є інвалідами 3-ї групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч. 4 ст. 54 Закону в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

Таким чином, відповідно до норм статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за якими особам постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС та віднесеним до 1 категорії, інвалідам 3 групи, до яких відноситься позивач, повинна виплачуватися відповідачем щомісячно пенсія у складі державної пенсії в розмірі 06 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

При цьому, виплата пенсії позивачу здійснювалась згідно положень постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року, якою встановлено розмір мінімальної пенсії по інвалідності в залежності від групи інвалідності та статусу, а також встановлені розміри додаткової пенсії до прожиткового мінімуму в залежності від групи інвалідності та категорії особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У Рішенні №3-рп від 25.01.2012р. Конституційний суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Таким чином, в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96 , пунктів 2, 3 , 6 статті 116 Конституції Українитреба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Враховуючи зазначені норми права, суд погоджується з доводами відповідача з приводу визнання Конституційним Судом України конституційним регулювання Кабінетом Міністрів України розмір соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Так, з 01.01.2014 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», яким і визначено, зокрема, доходи і видатки Державного бюджету України у 2014 році.

Проте, положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не передбачено інших умов для реалізації положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ніж ті, які визначені останнім. Зміни, зокрема, до ст.50,54 Закону в частині визначення розмірів державної та додаткової пенсії особам не вносилися, не делеговано права на встановлення розмірів таких виплат і Кабінету Міністрів України.

Водночас, Верховною Радою України 31 липня 2014 року (набрав чинності 03 серпня 2014 року) було прийнято Закон України №1622-VIІ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", яким доповнено "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" пунктом 6-7 та встановлено, що норми і положення статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Проте, на виконання наданого зазначеним вище Законом права, нормативні акти Кабінетом Міністрів України з приводу встановлення розмірів мінімальної пенсії по інвалідності в залежності від групи інвалідності та статусу, а також встановлені розміри додаткової пенсії до прожиткового мінімуму в залежності від групи інвалідності та категорії особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи не приймалися.

Таким чином, враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо безпідставності застосування відповідачем постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року при виплаті позивачу державної та додаткової пенсії.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до приписів ст. 99 КАС України, задоволенню підлягають позовні вимоги заявлені в межах шестимісячного строку звернення до суду з адміністративним позовом. В свою чергу, суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах апеляційної скарги та заявлених позовних (ст.. 195 КАС України).

Отже, з урахуванням позовних вимог та приписів ст. 99 КАС України, судом першої інстанції зроблено висновок, що перерахунок та виплата державної та додаткової пенсії позивача у відповідності до вимог ст.. 50, п.4 ст. 54, п. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» мають бути проведені у період з 22 квітня 2014 року по 15 серпня 2014 року .

Таким чином, висновки суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованими.

За таких обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області - залишити без задоволення.

Постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 12 січня 2015 року у справі №388/2204/14-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко