Ухвала

від 14.05.2015 по справі 810/7210/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/7210/14 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

14 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Старової Н.Е.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,

при секретарі: Молодець К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Адітум Маркет» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Адітум Маркет» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій щодо проведення документальної виїзної позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Спецторгсервіс-КВВ» за січень, березень, квітень, травень 2013 року, ТОВ «Дон-Углепласт» за лютий, березень, квітень, травень 2013 року, ТОВ «Норторі Груп» за червень 2013 року, ТОВ «Ансалта» за червень 2013 року, ТОВ «Скопа Груп» за червень 2013 року, TOB «Мірадор Компані» за червень 2013 року, ТОВ «Прокоп ЛТД» за червень 2013 року і ТОВ «Арторіум Компані» за червень 2013 року; визнання незаконними дій щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 15.10.2013 № 0001272301 та його скасування (з урахуванням уточнених позовних вимог).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2015 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апелянт у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представник позивача не з'явився до судового засідання, що не заважає розгляду справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явились до судового засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вказує відповідач, посадовими особами податкового органу проведено документальну виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Спецторгсервіс-КВВ» за січень, березень, квітень, травень 2013 року, ТОВ «Дон-Углепласт» за лютий, березень, квітень, травень 2013 року, ТОВ «Норторі Груп» за червень 2013 року, ТОВ «Ансалта» за червень 2013 року, ТОВ «Скопа Груп» за червень 2013 року, TOB «Мірадор Компані» за червень 2013 року, ТОВ «Прокоп ЛТД» за червень 2013 року і ТОВ «Арторіум Компані» за червень 2013 року, результати якої оформлено актом від 25.09.2013 №152/22-03/33558727. Вказано перевіркою встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст. 185 , п. 188.1 ст. 188 , п. 198.2 , п. 198.3 , п. 198.6 ст. 198 ПК України , що призвело до заниження зобов'язань зі сплати податку на додану вартість на 4 460 732,83 грн.

На підставі висновків вказано акту перевірки, ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.10.2013 №0001272301.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, після процедури адміністративного оскарження, позивач звернувся до суду.

Положеннями п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надає пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Суд першої інстанції вірно вказує, що з матеріалів справи неможливо встановити законодавчо встановлених підстав в межах спірних правовідносин для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, які визначено п. 78.1 ст. 78 ПК України , а також доказів вручення позивачу копії наказу про проведення такої перевірки та письмового повідомлення позивача про дату початку та місце її проведення.

З акту перевірки від 25.09.2013 № 152/22-03/33558727 вбачається, що з метою вручення копії наказу про проведення перевірки та ознайомлення з направленням на її проведення, посадовими особами здійснено виїзд за юридичною адресою позивача та встановлено його відсутність, про що складено акт про неможливість вручення копії наказу та ознайомлення з направленням на проведення документальної виїзної позапланової перевірки від 12.09.2012 №44/22-03/33558727.

Водночас, зі змісту акту від 12.09.2012 №44/22-03/33558727 про неможливість вручення копії наказу та направлення на проведення документальної виїзної позапланової перевірки вбачається, що з метою вручення копії наказу про проведення перевірки посадовими особами податкового органу в телефонному режимі було запрошено керівника підприємства до ДПІ і повідомлено про те, що у ПП «Адітум Маркет» буде здійснено перевірку з виїздом за юридичною адресою, керівник прибув до ДПІ.

Вказане, на думку колегії суддів, безперечно спростовує твердження відповідача про те, що податковим органом здійснено виїзд за юридичною адресою позивача та встановлено його відсутність. Крім цього, висновки про незнаходження за юридичної адресою суперечать самому змісту акту перевірки місцезнаходження ПП «Адітум Маркет» від 23.09.2013 року, складеного посадовими особами ОУ ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області, згідно якого дане підприємство знаходиться за вказаною вище адресою.

Водночас, при дослідженні матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Адітум Маркет» зареєстроване як юридична особа 01.07.2012, ідентифікаційний код 38274748, юридична адреса: Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул.. Машинобудівників, 15а, як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області.

Колегія суддів звертає увагу на положення ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якими передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Використання приміщення за вказаною адресою підтверджується договором оренди від 11.03.2013 №06 укладеного з ФОП ОСОБА_2, а підтверджується, зокрема, листом останнього, копія якого міститься в матеріалах справи, та доводить факт знаходження позивача за вказаною адресою.

З урахуванням обставин справи, оскаржувані дії ДПІ у Києво-Святошинському районі щодо проведення перевірки ПП «Адітум Маркет» здійснені з порушенням вимог ПК України , а тому є протиправними.

Відповідно, оскільки судом встановлена протиправність дій відповідача щодо проведення перевірки, відповідно і її висновки не можуть вважатись такими, що підтверджують протиправність дій позивача з формування податкової звітності, оскільки, як з'ясовано з матеріалів справи і пояснень сторін, перевірка взагалі не була проведена, тим більше виїзна, а відтак, податкове повідомлення-рішення від 15.10.2013 № 0001272301 підлягає скасуванню, оскільки не підтверджена належними доказами, з урахуванням положень п. 58.1 ст. 58 ПК України , якими передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст.54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу , такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

А отже, враховуючи все вищевикладене та позицію Вищого адміністративного суду України, викладену у листі №742/11/13-11 від 02.06.2011 року, в зв'язку з тим, що нікчемність правочинів між позивачем та його контрагентами, у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України, відповідачем не доведена, зокрема, вироком суду, колегія суддів вважає, що відповідачем всупереч норм чинного законодавства прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Крім того, податковий орган не надав суду належних доказів відсутності у позивача та його контрагентів необхідних адміністративно-господарських можливостей.

Також п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними» , серед іншого вказано, що при кваліфікації правочину за ст.228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що доводи про допущення позивачем податкових правопорушень не знайшли свого підтвердження, а податкове повідомлення-рішення є протиправними та підлягає скасуванню. Відповідно, позовні вимоги є обґрунтованими та правомірно частково задоволені судом першої інстанції.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України , в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач як суб'єкт владних повноважень, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України не надав до суду належних доказів правомірності своїх дій.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 30.01.2015 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Чаку Є.В.

Мєзєнцев Є.І.