Ухвала

від 12.05.2015 по справі 552/4983/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/4983/13-ц Номер провадження 22-ц/786/1428/15Головуючий у 1-й інстанції Яковенко Н. Л. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого : судді Пилипчук Л.І.

суддів : Кривчун Т.О., Карнауха П.М,

при секретарі : Філоненко О.В.,

за участю: представника ТОВ «Укрторгбуд» - Дем'янова В.А., представника третьої особи - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області - Шморгай О..М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 12 березня 2015 року

по справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрторгбуд» про визнання права користування житловим приміщенням, вселення, усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням ( треті особи: служба у справах дітей виконавчого комітету Київської районної і м. Полтаві ради, Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області),-

в с т а н о в и л а :

У липні 2013 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 у своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_8, ОСОБА_6 звернулися в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрторгбуд», уточнивши їх у лютому 2015 року, про визнання права користування житловими приміщеннями - кімнатами АДРЕСА_1, про вселення та зобов'язання відповідача не чинити перешкоди в користуванні вказаними жилими приміщеннями.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 04 лютого 2015 року за заявою позивачки ОСОБА_7 її позовні вимоги, подані в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_9, до ТОВ «Укрторгбуд» - залишено без розгляду.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 12 березня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - відмовлено .

В апеляційній скарзі позивачі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, прохали рішення скасувати та постановити нове рішення про задоволення їх позовних вимог в повному обсязі.

Заперечуючи висновки місцевого суду про відсутність правових підстав для визнання за ними права користування житловою кімнатою №4, доводили, що вселилися у вказану кімнату за спільнимм рішенням адміністрації та профкому підприємства. При цьому, на думку позивачів, суд не дав належної оцінки показанням свідка ОСОБА_10, який підтвердив ту обставину, що у зв'язку з народженням дітей у сім'ї ОСОБА_5 було прийняте спільне рішення адміністрації та профкому, членом якого він був, про надання їх сім'ї для проживання додаткової кімнати №4. Свідок ОСОБА_11 також підтвердила постійне проживання сім'ї ОСОБА_5 у кімнатах №№4,5 вказаного гуртожитку.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, гуртожиток по АДРЕСА_1 перебуває у державній власності та переданий на баланс відповідачу ТОВ «Укрторгбуд». Позивачі зареєстровані в гуртожитку за вказаною адресою, що підтверджується відмітками про реєстрацію в їх паспортах громадян України, та довідками про реєстрацію. /а.с.9-22, 73 т.1/

Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЖК УРСР жила проща в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.

На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу( стаття 129 ЖК УРСР).

ТОВ «Укрторгбуд» не заперечувало, що позивачі вселилися в кімнату № 5 (нова нумерація № 11) на законних підставах та не оспорювало правомірність такого вселення.

Між тим, жила площа у кімнатах №4 та №,8 (нова нумерація №№10,12) позивачам для проживання в порядку, визначеному ст.ст.128,129 ЖК України не надавалася.

За таких обставин та враховуючи, що норми ст.ст.128,129 ЖК УРСР не передбачають визнання за особою права користування кімнатою у гуртожитку, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові про визнання за позивачами права користування вказаними жилими приміщеннями у гуртожитку, усунення перешкод в користуванні, вселенні їх до цих кімнат.

При цьому суд першої інстанції відповідно до ст.212 ЦПК України дав належну оцінку показанням свідків, на які посилалися позивачі, як на докази своїх вимог. Зокрема, свідок ОСОБА_12 спростував взагалі можливість видачі спеціальних ордерів мешканцям гуртожитку, а сама позивач ОСОБА_13 посилалася на користування кімнатою №8 у гуртожитку на підставі письмового договору.

З матеріалів справи вбачається, що всі позивачі після отримання в користування житлової площі в кімнаті № 5 гуртожитку у встановленому законом порядку зареєстрували своє постійне місце проживання в гуртожитку по АДРЕСА_1, звідки з реєстраційного обліку не знімалися. /а.с. 9-11, 13-14/

Наявність в їх користуванні відповідної житлової площі в кімнаті № 5 даного гуртожитку в силу положень Примірного положення про гуртожитки є перешкодою для повторної видачі ордеру на іншу жилу площу, оскільки вони є особами, які вже забезпечені житлом у гуртожитку.

При цьому місцевий суд вірно оцінив дії відповідача ТОВ «Укрторгбуд» по переміщенню особистих речей сім'ї ОСОБА_13 з кімнати № 4 гуртожитку до кімнати № 5, які хоча і були вчинені за відсутності згоди на те позивачів, але не можуть бути підставою для визнання за позивачами право користування кімнатою № 4.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод в користуванні кімнатою №5 у гуртожитку та вселення до неї, суд першої інстанції встановив, що позивачі мають безперешкодний доступ до вказаної кімнати, де знаходяться їх речі. За відсутності доказів існування перешкод для позивачів у користуванні вказаною кімнатою, зазначений висновок районного суду є законним та обґрунтованим.

Також колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду в тій частині, що оскільки гуртожиток по АДРЕСА_1 до комунальної власності міста Полтави не переданий, право позивачів на приватизацію жилої площі в гуртожитку відповідно до Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» не може вважатися порушеним.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а зводяться до власного тлумачення норм права та переоцінки доказів.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційну скаргу відхиляє, а рішення місцевого суду залишає без змін.

Керуючись ст.ст. 303,304, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 12 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -суддя Л.І. Пилипчук Судді П.М.Карнаух Т.О.Кривчун

ЗГІДНО:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області Л.І. Пилипчук