Рішення

від 19.05.2015 по справі 199/6928/14-ц

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/6928/14-ц

(2/199/176/15)

РІШЕННЯ

іменем України

„15" січня 2015 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Спаї В.В.,

секретар - Прудченко В.Д.,

за участі позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Каркас-Дніпро" про про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що вона працювала у Приватному підприємстві «Каркас-Днепр»; з червня 2013 р. по листопад 2013 р. включно заробітна плата не була виплачена.

Як зазначається позивачем при зверненні до суду, 17.02.2014 р. вона звільнена з підприємства за власним бажанням, утім, відповідач до цього часу не провів із нею розрахунку при звільненні: заборгованість по заробітний плати та компенсація за невикористану відпустку за підрахунком позивача становлять 7 200,00 грн.

У судовому засіданні позивач вимоги позову підтримала повністю, надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просила суд повністю задовольнити поданий позов. У судове засідання, в якому ухвалено судове рішення, позивач не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, не заперечуючи проти заочного розгляду справи, зазначила, що позов підтримує повністю та просила його задовольнити.

За ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У судове засідання відповідач, який був повідомлений належним чином про розгляд справи, не з'явився, причини неявки суду не повідомив та не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, у зв'язку з чим суд у порядку ч. 1 ст. 224 ЦПК України за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Врахував заяву позивача та дослідив докази в межах заявлених вимог згідно ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю, виходячи з наступного.

Як встановлено судом на підставі трудової книжки ОСОБА_1 з 21.03.2008 р. по 17.02.2014 р. перебувала у трудових відносинах із відповідачем: 21.03.2008 р. вона була прийнята на посаду провідного спеціаліста ПП «Каркас - Дніпро», та 17.02.2014 р. вона була звільнена за власним бажанням, про що був виданий наказ №96-к від 17.02.2014 р.

За ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України та ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про оплату праці» та ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Обов'язок виплати грошової компенсації за невикористану відпустку визначений КЗпП та Законом України «Про відпустки»; відповідно до ст. 83 КЗпП та ст. 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення йому виплачується грошова компенсація за всі не використані дні щорічної відпустки.

Разом з тим, статтею 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений строк виплатити не оспорювану ним суму.

Утім, з боку відповідача обов'язок виплати всіх сум, що належать йому від підприємства в день звільнення виконаний не був.

Будучи обізнаним про розгляд справи судом, відповідач не скористався правом надання заперечень проти позову та надання доказів (ст.ст. 57-59 ЦПК України), через що суд мав би змогу дійти до іншого висновку у справі, яка розглядалася.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

За ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Для того, щоб розрахувати розмір компенсації за невикористану відпустку, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні необхідно розрахувати середньоденну заробітну плату робітника за розрахунковий період та помножити її на кількість днів невикористаної відпустки/днів затримки розрахунку при звільненні тощо, що врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 р., утім, через відсутність у суду довідки про заробіток позивача суд позбавлений можливості зробити даний розрахунок.

В той же час, оскільки за ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та права і свободи людини і громадянина захищаються судом, порушені права позивача підлягають поновленню у спосіб, обраний позивачем (ст. 16 ЦК України).

Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до ст.ст. 88 та 215 ЦПК України (позивач звільнена від сплати судового збору, відтак, судовий збір підлягає присудженню до сплати відповідачем в дохід держави).

Керуючись ст.ст. 11, 15, 212, 214, 224, 226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Каркас-Дніпро" про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити повністю.

Зобов'язати Приватне підприємство "Каркас-Дніпро" (місце знаходження: м. Дніпропетровськ, вул. Малишева, 11, кв. 137, код ЄДРПОУ 33668234) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з червня 2013 р. по листопад 2013 р., компенсацію за невикористану відпустку, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, розрахований за період з 17.02.2014 р. по 15.01.2015 р. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».

Стягнути з Приватного підприємства "Каркас-Дніпро" (місце знаходження: м. Дніпропетровськ, вул. Малишева, 11, кв. 137, код ЄДРПОУ 33668234) в дохід держави судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 243,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.В.Спаї