Рішення

від 19.05.2015 по справі 182/9772/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4994/15 Справа № 182/9772/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Бабаніна В. А. Доповідач - Ремез В.А.

Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді - Ремеза В.А.

суддів - Єлізаренко І.А., Свистунової О.В.,

за участю секретаря - Видюкової Ю.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Агро-Синтез» (далі по тексту ПП «Агро-Синтез»),

на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2015 року за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «Агро-Синтез», третя особа Нікопольський міський відділ центру державного земельного кадастру Дніпропетровської області про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати, -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2014р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПП «Агро-Синтез» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати, посилаючись на те, що їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку належить земельна ділянка, загальною площею 6,96 га. 28.05.2009р. між нею, та відповідачем було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, що знаходиться на території Південної сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області.

Пунктом 2.2. договору оренди земельної ділянки передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 2 584грн. на рік, що становить 3% від вартості земельної ділянки. В рахунок орендної плати Орендар продає 2 тони зерна по біржовій ціні, але не нижче собівартості, 1 тони соломи і надає послуги по оранці городів до 0,30га. Ціни на солому і послуги узгоджуються сторонами щорічно.

Згідно до витягу з технічної документації (інформація) про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 2012-2014 роки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 187 332,89грн. Таким чином, орендна плата за вказаний період повинна складати 5 619,98грн. на рік.

Пунктом 2.8. договору оренди земельної ділянки встановлено, що розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів, земельного податку, тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документально; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

За весь час дії договору оренди землі відповідач сплачував орендну плату виходячи з суми 2 584грн., що була визначена ще в 2009р., не враховуючи зміни нормативної грошової оцінки землі, індексів інфляції, підвищення цін, тарифів, чим зі своєї сторони порушив умови договору оренди земельної ділянки щодо розміру сплати орендної плати за 2012, 2013 роки, а за 2014 рік взагалі її не сплатив у встановлений договором термін до 01 грудня поточного року.

Внаслідок неповної сплати відповідачем за 2012-2013 роки та невиплати за 2014р. орендної плати, позивач зазначаючи що були порушені її права на своєчасне одержання у повному розмірі орендної плати, просила стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою в сумі 11 691,94грн., а також розірвати договір оренди земельної ділянки та скасувати рішення державного реєстратора Нікопольського міського відділу центру державного земельного кадастру про внесення запису №040912501087 від 02.07.2009р. до книги записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок (паїв) щодо реєстрації договору оренди земельної ділянки від 28.05.2009р., укладеного між ОСОБА_2 та ПП «Агро-Синтез».

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.03.2015р. позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ПП «Агро-Синтез» на користь ОСОБА_2 заборгованість по орендній платі за 2012-2014 роки в розмірі 11 691,94грн. з вирахуванням обов'язкових платежів, згідно договору оренди земельної ділянки від 28.05.2009р.

Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 6,96га, кадастровий № НОМЕР_1, укладений 28.05.2009р. між ОСОБА_2 та ПП «Агро-Синтез», зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок (паїв) у Нікопольському Центрі ДЗК за №040912501087 від 02.07.2009р. Стягнуто з ПП «Агро-Синтез» на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 243,60грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ПП «Агро-Синтез» просить рішення суду скасувати та ухвалити рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПП «Агро-Синтез» підлягає задоволенню частково, а рішення суду в оскаржуваній частині скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 16.12.2002р. є власником земельної ділянки площею 6,96га яка знаходиться на території Південної сільської ради Нікопольського району.

28.05.2009р. ОСОБА_2 уклала з ПП «Агро-Синтез» договір оренди земельної ділянки, згідно якого вона передала в оренду ПП «Агро-Синтез» земельну ділянку загальною площею 6,96га строком на 10 років.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладання договору становила 86 135грн.

Пунктом 2.2 Договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 2 584грн. на рік, що становить 3% від вартості земельної ділянки.

Пунктом 2.5. Договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Згідно договору оренди на час укладання договору, тобто на 28.05.2009р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 86 135грн.

Згідно з витягу технічної документації про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 2012-2014р.р. складала 187 332,89грн.

ПП «Агро-Синтез» за 2012р. та 2013р. сплачувало орендну плату за договором в розмірі 2 584грн., а по результатам оренди за 2014р. не сплатило орендну плату позивачці у зв'язку з тим, що остання відмовилась від її отримання.

Задовольняючи позов про стягнення заборгованості з орендної плати, та розриваючи укладений договір оренди, суд першої інстанції виходив із того, що орендна плата позивачці за 2012-2013р.р. відповідно до умов договору оренди була виплачена не у повному обсязі, оскільки її розмір визначено договором у відсотковому відношенні до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, то при збільшенні нормативної грошової оцінки ділянки у 2012 році до 187 332,89грн. розмір орендної плати підлягав збільшенню до 5619,98грн., а тому різниця між сплаченою сумою та сумою, яка підлягала сплаті, а також орендна плата за 2014р. в розмірі 5 619,98грн., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку, і крім того наведені обставини свідчать про грубе порушення орендарем умов укладеного договору оренди, що є підставою для його розірвання за вимогою орендодавця.

Однак з таким висновком суду погодитись неможна з наступних підстав.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана чинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За правилами ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням положень цього Кодексу, інших актів цивільного судочинства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 15 Закону України «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частиною 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім стоків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Статтею 2 Закону України «Про плату за землю» (в редакції чинній на час спірних правовідносин) передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Грошова оцінка земельної ділянки щороку за станом на 1 січня уточняється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 783 (яка діяла на час укладення договору оренди), грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення індексується станом на 1 січня поточного року на коефіцієнт, за результатами якого проводиться індексація.

Частиною 2 ст. 23 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Звернувшись до суду, позивач в обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що згідно умов договору орендар зобов'язався сплачувати щорічно орендну плату в сумі 3% від вартості земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої на час укладання договору складала 86 135грн., а з 2012р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки склала 187 332,89грн., однак відповідач не здійснив перерахунок орендної плати, чим грубо порушив умови укладеного договору оренди земельної ділянки.

Згідно з п. 1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995р. № 213, нормативна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється з метою визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» від 31.10.2011р. № 1185 пункт 5 Методики доповнено новим абзацом такого змісту: «Для врахування змін у рентному доході, який створюється при виробництві зернових культур, до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 року (з урахуванням індексації), застосовується коефіцієнт 1,756» та доповнено пункт 19-1 змісту: «Показники нормативної грошової оцінки гектара ріллі окремої земельної ділянки, проведеної станом на 1 липня 1995 року, застосовуються із коефіцієнтом, що визначений абзацом другим п. 5 цієї Методики».

Таким чином, встановлено, що збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивача з 01.01.2012р. до 187 332,89грн. сталося не з урахуванням індексації, а у зв'язку з перерахуванням нормативної грошової оцінки на коефіцієнт 1,756, згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1185 від 31.10.2011р., що не було передбачено сторонами і не могло бути підставою для автоматичного збільшення розміру орендної плати, а сама позивач не зверталась до відповідача з пропозицією щодо перегляду розміру орендної плати та внесення змін до договору оренди, а тому не можливо погодитись із доводами позивача про грубе порушення відповідачем умов укладеного договору оренди землі, щодо сплати орендної плати за період 2012-2013р.р.

Щодо посилань ОСОБА_2 в позовній заяві про порушення відповідачем умов договору оренди, та невиплату їй орендної плати за 2014р., то колегія суддів також не може погодитись з заявленими вимогами, оскільки згідно матеріалів справи відповідач неодноразово пропонував ОСОБА_2 отримати орендну плату за 2014р., однак остання відмовлялась від її отримання і матеріали справи не містять доказів про чинення відповідачем будь-яких перешкод в отримані цієї плати у несудовому порядку, а тому в цій частині позовні вимоги також не підлягають задоволенню.

Крім того задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 в частині розірвання договору оренди, суд виходив з того, що відповідачем було порушено умови укладеного договору оренди в частині сплати орендної плати, що є підставою для розірвання укладеного договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Проте матеріали справи не свідчать про те, що відповідачем порушувались умови укладеного договору оренди, а тому відсутні правові підстави для розірвання укладеного між сторонами договору.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення з ПП «Агро-Синтез» заборгованості по орендній платі, та розірвання договору оренди є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Оскільки суд першої інстанції під час розгляду справи не врахував наведених обставин, та норм права, якими регулюються виниклі між сторонами правовідносини, рішення суду в оскаржуваній частині підлягає скасуванню на підставі ст. 309 ЦПК України з ухваленням в оскаржуваній частині нового рішення про відмову ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог до ПП «Агро-Синтез» про стягнення заборгованості по орендній платі, та розірвання договору оренди.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,309,316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ПП «Агро-Синтез» задовольнити.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2015 року в частині стягнення з ПП «Агро-Синтез» на користь ОСОБА_2 заборгованості по орендній платі за 2012-2014 роки в розмірі 11 691,94грн. з вирахуванням обов'язкових платежів, згідно договору оренди земельної ділянки від 28.05.2009р. та в частині розірвання договору оренди земельної ділянки площею 6,96га, кадастровий № НОМЕР_1, укладеного 28.05.2009р. між ОСОБА_2 та ПП «Агро-Синтез», і в частині стягнення з ПП «Агро-Синтез» на користь ОСОБА_2 судових витрат в сумі 243,60грн. скасувати.

ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог до ПП «Агро-Синтез» про стягнення заборгованості по орендній платі та про розірвання договору оренди земельної ділянки відмовити.

Рішення апеляційного суду вступає в силу з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді