Рішення

від 12.05.2015 по справі 127/7724/15-ц

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 127/7724/15-ц

Провадження № 2/127/3111/15

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 травня 2015 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Гриневича В.С.,

при секретарі Малику О.В.

за участю позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу № 127/7724/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродінвест-2005» про визнання припиненими трудових відносин між ТОВ «Агропродінвест-2005» та директором «Агропродінвест-2005» ОСОБА_1,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродінвест-2005», в якій просила винести рішення, яким визнати ОСОБА_1 такою, що звільнена з посади директора ТОВ «Агропродінвест-2005» на підставі ст. 38 КЗпП України з 18 листопада 2013 року для подальшої подачі інформації до державного реєстратора щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Позовна заява мотивована тим, що протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Агропродінвест-2005» від 03.06.2013р. позивача було призначено директором вказаного товариства. Згідно наказу від 19.06.2013р. позивач приступила до виконання обов'язків директора товариства за сумісництвом. 11.11.2013р. у зв'язку з переїздом на нове місце проживання ОСОБА_1 направила зборам засновників товариства заяву про звільнення за власним бажанням. Також на адресу юридичної особи ТОВ «Агропродінвест-2005» була направлена відповідна заява про звільнення із зазначенням про неможливість в подальшому виконувати по сумісництву роботу директора товариства. Крім того, копії заяви про звільнення були направлені засновникам товариства. Однак, учасники товариства з моменту направлення заяви про звільнення не вчинили будь-яких дій щодо розгляду заяви позивача, не вчинили дій на отримання акту приймання-передачі правовстановлюючих документів та печатки товариства, та не вчинили дій щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, щодо звільнення позивача, чим порушили конституційне право позивача щодо вільного вибору роботи.

В судовому засіданні 21.04.2015р. позивач уточнила позовні вимоги та просила суд визнати припиненими трудові відносин між ТОВ «Агропродінвест-2005» та директором ТОВ «Агропродінвест-2005» ОСОБА_1 на підставі ст. 38 КЗпП України з 18 листопада 2013 року.

В судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

В судове засідання 21.04.2015р. відповідач повноважного представника не направив про причини неявки суд не повідомив, хоча про час, дату, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 15.04.2015р. (а.с. 57). У зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, а також необхідністю повідомлення відповідача про уточнення позовних вимог позивачем, розгляд справи було відкладено на 12.05.2015р., про що відповідачу надіслано судову повістку. Крім того, повістки про виклик в судове засідання були надіслані засновникам ТОВ «Агропродінвест-2005», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

В судове засідання 12.05.2015р. відповідач не з'явився повторно. Конверт з судовою повісткою про виклик в судове засідання повернувся до суду з відміткою поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання», що розцінюється судом як належне повідомлення відповідача про час, дату, місце розгляду справи.

Конверти з судовими повістками про виклик в судове засідання, які надсилалися засновникам ТОВ «Агропродінвест-2005» також повернувся до суду з відміткою поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Таким чином, з урахуванням приписів ст.ст. 169, 224 ЦПК України суд прийшов до висновку про розгляд справи у відсутність відповідача в порядку заочного провадження, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін і позивач не заперечила проти такого порядку розгляду справи.

Заслухавши позивача та дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Протоколом Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродінвест-2005» від 03.06.2013р. ОСОБА_1 призначено директором вказаного товариства з 3 червня 2015 року.

Згідно наказу від 19.06.2013р. позивач приступила до виконання обов'язків директора товариства за сумісництвом 19.06.2013р.

Заявою від 11.11.2013р. ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Агропродінвест-2005», в якій повідомила про неможливість продовжувати виконувати по сумісництву роботу директора товариства у зв'язку з переїздом на нове місце проживання по сімейним обставинам, а також керуючись ст. 38 КЗпП України просила звільнити її з 18.11.2013 року та письмово повідомити її про місце і час для передачі по Акту приймання-передачі правовстановлюючих документів та печатки товариства.

Згідно з описом вкладення у цінний лист № 2105060022538 та фіскального чеку № 3988 від 11.11.2013р. заява ОСОБА_1 про звільнення з посади директора від 11.11.2013р., була надіслана на ім'я ТОВ «Агропродінвест-2005» (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 61/11, кв. 43) 11 листопада 2013 року.

З заявою аналогічного змісту від 11.11.2013р. ОСОБА_1 звернулася до засновників ТОВ «Агропродінвест-2005» ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в яких також повідомила засновників про неможливість продовжувати виконувати по сумісництву роботу директора товариства у зв'язку з переїздом на нове місце проживання по сімейним обставинам, а також керуючись ст. 38 КЗпП України просила звільнити її з 18.11.2013 року та письмово повідомити її про місце і час для передачі по Акту приймання-передачі правовстановлюючих документів та печатки товариства.

Як вбачається з опису вкладення у цінний лист № 2105060022503 та фіскального чеку № 3987 від 11.11.2013р., опису вкладення у цінний лист № 2105060022554 та фіскального чеку № 3989 від 11.11.2013р., описом вкладення у цінний лист № 2105060022520 та фіскального чеку № 3990 від 11.11.2013р., опису вкладення у цінний лист № 2105060022511 та фіскального чеку №3 991 від 11.11.2013р., заява ОСОБА_1 про звільнення з посади директора від 11.11.2013р., була надіслана на ім'я ОСОБА_4 (АДРЕСА_2), на ім'я ОСОБА_3 (АДРЕСА_3), на ім'я ОСОБА_5 (АДРЕСА_4), на ім'я ОСОБА_2 (АДРЕСА_5) .

Як пояснила позивач в судовому засіданні та вбачається з описів вкладення у цінні листи, фіскальних чеків, повідомлень про вручення поштових відправлень, оригінали яких оглянуто судом в судовому засіданні, усі вищевказані заяви були повернуті відправнику з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

В той же час, як пояснила позивач в судовому засіданні після закінчення строку, який зазначено нею в заяві про звільнення за власним бажанням та отримання поштових повідомлень, вона припинила свою діяльність в товаристві, не продовжувала перебування на посаді директора, не приймала рішень по діяльності товариства.

Дослідивши матеріали справи та надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України «Про господарські товариства» у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.

Згідно з ч. 1, 2 Цивільного кодексу України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства.

До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить , зокрема створення та відкликання виконавчого органу товариства (п. 3 ч. 4 ст. 145 ЦК України).

Відповідно до п.п. 5.6.3 п. 5.6 Статуту ТОВ «Агропродінвест-2005» до компетенції загальних зборів належить призначення та звільнення директора та першого заступника директора товариства.

Згідно ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов'язків.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 02.02.2015 року місцезнаходженням юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродінвест-2005» є АДРЕСА_1.

Відповідно до вказаного витягу, учасниками товариства є ОСОБА_5 (АДРЕСА_4), ОСОБА_4 (АДРЕСА_2), ОСОБА_3 (АДРЕСА_3), ОСОБА_2 (АДРЕСА_5); керівником значиться позивач ОСОБА_1.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.11.2013 року позивач звернулась до ТОВ «Агропродінвест-2005», загальних зборів ТОВ «Агропродінвест-2005», а також до засновників ТОВ «Агропродінвест-2005» ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з заявою, в якій повідомила відповідача та засновників про неможливість продовжувати виконувати по сумісництву роботу директора товариства, у зв'язку з переїздом на нове місце проживання по сімейним обставинам, а також керуючись ст. 38 КЗпП України просила звільнити її з посади директора товариства з 18.11.2013 року.

Матеріалами справи підтверджується, що зазначені заяви були направлені рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень на юридичну адресу відповідача, а також на адреси місця проживання засновників товариства. Проте, як зазначено вище, усі вищевказані заяви були повернуті відправнику з відміткою поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Таким чином, оскільки заяви позивачем були надіслані на юридичну адресу відповідача, а також на адреси місця проживання засновників товариства, суд вважає, що позивачем вжито всіх заходів щодо повідомлення відповідача та засновників ТОВ «Агропродінвест-2005» про необхідність проведення загальних зборів товариства для розгляду питання про звільнення позивача.

Проте, ні у строк вказаний позивачем у заяві від 11.11.2013р., ні на даний час загальні збори учасників товариства не відбулись, питання звільнення позивача не вирішено.

При цьому також встановлено, що позивачем її заява від 11.11.2013 року про звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України не відкликана. В судовому засіданні позивач пояснила, що фактично трудові відносини між нею та товариством припинені з листопада 2013 року, і чи ведеться діяльність товариства на даний час - їй не відомо.

При вирішенні даного спору суд враховує специфіку становища керівника господарського товариства, який об'єднує в собі як статус виконавчого органу товариства, так і статус найманого працівника.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Агропродінвест-2005» від 03.06.2013р. позивача було призначено директором вказаного товариства.

За змістом ст. 22 КЗпП України, відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Частиною 1 ст. 38 КЗпП України передбачено право працівника розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. При цьому, вказаною нормою передбачено, що у разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Отже, за змістом положень ст. 38 КЗпП України, ст. 145 ЦК України, ст. 58, 60, 62 Закону України «Про господарські товариства» праву директора товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов'язок учасників товариства провести загальні збори та розглянути заяву директора про звільнення.

Проте, як встановлено матеріалами справи, учасники ТОВ «Агропродінвест-2005» не провели загальних зборів товариства та заяву позивача про звільнення з посади директора не вирішили, тоді як позивач виконала вимоги закону щодо процедури звільнення за власним бажанням: подала відповідну заяву юридичній особі та учасникам товариства для її вирішення.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Розглядаючи справи, пов'язані із застосуванням даної норми, Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обрирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Таким чином, відповідачем порушено право позивача на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене ч. 1 ст. 38 КЗпП України, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача є обґрунтованими, оскільки невирішення зборами учасників товариства заяви про звільнення позивача з посади директора є порушенням її права щодо вільного вибору праці.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення, а відтак позовні вимоги, щодо визнання припиненими трудових відносин між ТОВ «Агропродінвест-2005» та директором ТОВ «Агропродінвест-2005» ОСОБА_1 на підставі ст. 38 КЗпП України з 18 листопада 2013 року, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Отже, з відповідача слід стягнути на користь держави 243,60 грн. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 27 - 30, 57 - 60, 88, 169, 209, 212 - 215, 218, 226-228 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропродінвест-2005» (код ЄДРПОУ 37640558, адреса: 01033, вул. Володимирська, 61/11, кв. 43. м. Київ) та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродінвест-2005» ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7, проживає за адресою: АДРЕСА_8) на підставі статті 38 КЗпП України з 18 листопада 2013 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродінвест-2005» (код ЄДРПОУ 37640558, адреса: 01033, вул. Володимирська, 61/11, кв. 43. м. Київ) на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн. (двісті сорок три гривні шістдесят копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: