Постанова

від 27.04.2015 по справі 804/4773/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2015 р. Справа № 804/4773/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конєвої С.О., розглянувши в письмовому провадженні у м.Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до ПОВНОГО ТОВАРИСТВА "ЛОМБАРД"ДУЕТ" ОСОБА_3.,ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІТО-С" про стягнення 17000,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ :

03.04.2015р. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг звернулася з адміністративним позовом до ПОВНОГО ТОВАРИСТВА "ЛОМБАРД"ДУЕТ" ОСОБА_3.,ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІТО-С" та просить стягнути з останнього до Державного бюджету України штраф у сумі 17000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16.10.2014р. позивачем було складено акт про правопорушення законодавства про фінансові послуги №148/16/03-Лб за висновками якого було встановлено порушення відповідачем ст.14 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», п.2.1, п.2.2, п.2.6 розділу 2 Порядку складання та подання звітності ломбардами до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №2740 від 23.11.2004р., затвердженого в МЮУ 23.11.2004р. за №1482/10081 на підставі якого 29.10.2014р. позивачем було винесено постанову №148/16/03/01-ЛБ про накладення на відповідача штрафу за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг на суму 17000,00грн. Вказана постанова була направлена відповідачеві 30.10.2014р., однак сума штрафу не була сплачена відповідачем у встановлені строки, а тому позивач просить стягнути цю суму штрафу в судовому порядку згідно до ст.28,40 та 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Позивач в судове засідання не з'явився, однак 17.04.2015р. та 22.04.2015р. подав до канцелярії суду клопотання, в якому просить розглянути дану справу без представника позивача (а.с. 33-34).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 25).

У відповідності до вимог ч. 11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адресу повістки надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

За приписами ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, заявлене позивачем клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи у відповідності до вимог ч.11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити спір за відсутності сторін, у порядку письмового провадження, за наявними у справі доказами відповідно до вимог ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг визначаються Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 № 2664-III (далі - Закон України № 2664-III).

Відповідно до ст.21 Закону України №2664-III (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) встановлено, що державне регулювання ринків фінансових послуг, зокрема, щодо інших ринків фінансових послуг здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється відповідно до цього Закону та інших законів України.

п.4 ч.1 ст. 20 вказаного вище Закону України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) встановлюється, що державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється шляхом застосування уповноваженими державними органами заходів впливу.

За приписами ч.1 ст.39 Закону України № 2664-III (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Згідно ст.40 Закону України № 2664-III, пп.3 п.2.1 Розділу ІІ Положення про застосування національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого Нацкомфінпослуг від 20.11.2012р. №2319 (далі - Положення №2319) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати заходи впливу, в тому числі накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.

П.3 ч.1 ст. 41 вказаного Закону України передбачає застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафних санкцій за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпорядження, рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про усунення порушення щодо надання фінансових послуг - у розмірі від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно вимог п.2.4 розділу ІІ Положення №2319 рішення про накладення штрафної санкції (штрафу) на особу за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг, приймається у вигляді постанови уповноваженої особи Нацкомфінпослуг.

П.1.12 розділу ІІ вказаного вище Положення передбачає, що належним чином оформлені акт про правопорушення, рішення Нацкомфінпослуг або уповноваженої особи Нацкомфінпослуг про результати розгляду справи про правопорушення вважається надісланим особі, якщо їх надіслано особі поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис.

Відповідно до ст.14 Закону України № 2664-III встановлено, що фінансова установа зобов'язана вести облік своїх операцій та надавати звітність відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.

У відповідності до п.2.1, п.2.2, п.2.6 Розділу 2 Порядку складання та подання звітності ломбардами до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 04.11.2004р. №2740 (далі - Порядок №2740) встановлено, що ломбарди складають та подають до Нацкомфінпослуг звітність за формами: Загальна інформація про ломбард; Звіт про склад активів та пасивів ломбарду, Звіт про діяльність ломбарду.

Звітним періодом для складання звітності, яка подається до Нацкомфінпослуг, є календарний рік. Проміжна звітність складається щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року. Ломбарди складають звітність за станом на кінець останнього дня кварталу (року).

До 01 червня року, наступного за звітним, ломбард подає до Нацкомфінпослуг аудиторський висновок та річну фінансову звітність, яка підтверджена аудиторською фірмою або аудитором, інформація про яких унесена до реєстру аудиторських фірм та аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, що ведеться Нацкомфінпослуг.

Так, як вбачається із матеріалів справи, 16.10.2014р. позивачем актом про правопорушення законодавства про фінансові послуги №148/16/03-ЛБ було зафіксовано порушення відповідачем вимог ст.14 Закону України № 2664-III, п.2.1, п.2.2 п.2.6 розділу 2 Порядку №2740, а саме: неподання відповідачем звітних даних за 9 місяців 2013р., за 2013р., за 1 квартал 2014р., за І півріччя 2014р., а також аудиторського висновку та річну фінансову звітність за 2013р. (а.с. 11).

Вказаний акт було направлено відповідачеві 20.10.2014р., що підтверджується копією супровідного листа від 17.10.2014р., копією рекомендованого повідомлення, які наявні в матеріалах справи (а.с. 13,37).

Відповідачем не було усунуто правопорушення на ринку цінних паперів.

29.10.2014р. за результатами розгляду акту про правопорушення законодавства про фінансові послуги, уповноваженою особою позивача була прийнята постанова №148/16/03/01-ЛБ згідно якої до відповідача за вказані вище порушення чинного законодавства у сфері надання фінансових послуг України було застосовано штраф у розмірі 17000,00грн. (а.с. 12).

Зазначена постанова була направлена на адресу відповідача 31.10.2014р., що підтверджується копією супровідного листа від 30.10.2014р., копією поштового повідомлення та копією списку згрупованих поштових відправлень від 31.10.2014р. (а.с. 13-зворот, 36-37).

Згідно до ч.3 ст.41 Закону України № 2664-III штрафи, накладені національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, стягуються у судовому порядку, а також відповідно до абз.3 п.2.4 розділу ІІ Положення №2319 у разі несплати штрафу особою у добровільному порядку у строк, передбачений постановою, він стягується Нацкомфінпослуг у судовому порядку.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач в судове засідання не зявився без поважної причини, не надав суду доказів сплати штрафу у встановлені законом строки в сумі 17000грн., а також не надано і доказів оскарження у встановленому законодавством порядку постанови №148/16/03/01-ЛБ від 29.10.2014р.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 41, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до ПОВНОГО ТОВАРИСТВА "ЛОМБАРД"ДУЕТ" ОСОБА_3.,ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІТО-С" про стягнення 17000,00 грн.- задовольнити.

Стягнути з ПОВНОГО ТОВАРИСТВА "ЛОМБАРД"ДУЕТ" ОСОБА_3.,ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІТО-С" (49125, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул. Березинська, буд.18, код ЄДРПОУ 25530851) до Державного бюджету України (на рахунок територіального управління Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника на балансовий рахунок 3111 «Надходження до загального фонду державного бюджету», код бюджетної класифікації за доходами 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», символ звітності 106) штраф у сумі 17000грн. 00 коп. (сімнадцять тисяч гривень 00 коп).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва