Постанова

від 13.05.2015 по справі 804/4590/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 р. Справа № 804/4590/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агро-Комплекс" про стягнення 3048 грн. 11 коп., -

ВСТАНОВИВ :

30.03.2015р. Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю"Сільськогосподарське підприємство"Агро-Комплекс" та просить стягнути з рахунків платника податків-відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь Бюджету в рахунок погашення податкового боргу в сумі 3048 грн. 11 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку у позивача та має податковий борг у розмірі 3048,11грн., який виник у зв'язку з несплатою відповідачем самостійно визначеного та задекларованого грошового зобов'язання по податковій декларації платника єдиного податку №9056330704 у розмірі 3048,32грн. та, з урахуванням наявної переплати у розмірі 0,21грн., податковий борг відповідача зменшився та склав 3048,11грн. У відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України податковою інспекцією на адресу відповідача була направлена податкова вимога № 63129-04 від 24.11.2014р., яка вручена відповідачеві згідно п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України. У зв'язку з тим, що відповідач добровільно не сплатив податковий борг з єдиного податку у розмірі 3048,11грн., позивач просить стягнути зазначену суму податкового боргу у судовому порядку.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак 20.04.2015р. та 30.04.2015р. надав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача в порядку письмового провадження (а.с. 26, 38).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 37,42).

У відповідності до вимог ч. 11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адресу повістки надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, клопотання позивача про розгляд справи без представника позивача в порядку письмового провадження, належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи у відповідності до вимог ч.11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити спір за відсутності сторін, у порядку письмового провадження, за наявними у справі доказами відповідно до вимог ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Пунктом 7 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п.20.1.34 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач - контролюючий орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агро-Комплекс" зареєстроване як юридична особа 30.09.2008р. за адресою: 52473, Дніпропетровська область, Солонянський район, с.Калинівка, вул. Компанійця, буд.124 та з 01.10.2008р. знаходиться на обліку у Дніпропетровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.03.2015р., копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №526616, копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 01.10.2008р. та копією довідки про взяття на облік платника податків від 01.10.2008р. №779 (а.с. 6-10).

02.10.2014р. позивачем самостійно до податкового органу було подано податкову декларації платника єдиного податку-юридичної особи за три квартали 2014року на суму єдиного податку за податковий (звітний) квартал у розмірі 3048,32грн. (а.с. 13-14).

Відповідно до п.293.1 ст.293 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на жовтень 2014р.) ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Згідно вказаної вище податкової декларації, вбачається, що відповідач відноситься до ІV групи платників єдиного податку та сума доходу відповідача за звітній період оподатковується за ставкою 5% у відповідності до п.п. 293.3.1 п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу України ( у редакції, чинній на жовтень 2014р.).

Ст. 294 Податкового кодексу України (у редакції чинній на жовтень 2014р.) встановлює, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої-шостої груп є календарний квартал. Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Відповідно до п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на жовтень 2014р.) платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Таким чином, з урахуванням вказаних норм відповідач повинен був сплатити суму грошового зобов'язання за податковою декларацією від 02.10.2014р. у строк до 13.10.2014р, отже, податковий борг виник - 14.10.2014р.

Відповідач у встановлені строки суми самостійно визначеного грошового зобов'язання до бюджету не сплатив.

Відповідно до довідки позивача та розрахунку виникнення податкового боргу станом на 18.03.2015р. податковий борг відповідача, з урахуванням наявної переплати у розмірі 0,21 грн. зменшився та склав 3048,11грн. (а.с. 11-12).

Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує суму узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, податковим органом, у відповідності до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, була сформована податкова вимога №3129-04 від 24.11.2014р. на суму 3048,11грн., яка була отримана відповідачем у відповідності до вимог п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, що підтверджується копією корінця відповідної податкової вимоги та копією конверта (а.с. 15-16).

Зазначена податкова вимога відповідачем залишилася не виконана у встановлені законодавством строки.

Підпунктом 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 16, 36 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, така сума грошового зобов'язання є узгодженою.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач в судове засідання не з'явився без поважної причини, не надав суду доказів погашення узгодженого податкового боргу з єдиного податку у встановлені строки у загальній сумі 3048,11грн. згідно вимог п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача податкового боргу по єдиному податку з юридичних осіб у сумі 3048,11грн. є обґрунтованими, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 41, 71, 86, 94, 122, 128 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агро-Комплекс" про стягнення 3048 грн. 11 коп. - задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агро-Комплекс" (52473, Дніпропетровська область, Солонянський район, с.Калинівка, вул. Компанійця, буд.124, код ЄДРПОУ 35798372) на користь Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 38695676) - суму податкового боргу по єдиному податку в розмірі 3048грн. 11коп. (три тисячі сорок вісім гривень 11 коп).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва