Постанова

від 14.05.2015 по справі 804/4211/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2015 р. Справа № 804/4211/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Барановського Р.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Дочірнього підприємства "Побут" Колективного підприємства Дніпропетровської виробничо-торгівельної фірма "Славутич" про стягнення заборгованості , -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі- ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська, податковий орган, позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Дочірнього підприємства "Побут" Колективного підприємства Дніпропетровської виробничо-торгівельної фірма "Славутич", у якому просить стягнути за рахунок коштів на рахунках у банках, що обслуговують відповідача податкову заборгованість по збору за спеціальне використання води у розмірі 1013,85 грн.

Позовні вимоги вмотивовані наявністю непогашеної заборгованості відповідача.

Заперечень на позовну заяву відповідачем до суду не надано.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що Дочірнє підприємство "Побут" Колективного підприємства Дніпропетровської виробничо-торгівельної фірма "Славутич" (далі - ДП «Побут» КП ДВТФ «Славутич», підприємство, відповідач) (код ЄДРПОУ - 24990779) є платником податків, зборів (обов'язкових платежів) і перебуває на податковому обліку у ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська за неосновним місцем обліку.

Відповідач має відкриті банківські рахунки №26004709239003 у АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Києва, МФО 380805, №26051050600510 у ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299.

Згідно із ст. 67 Конституції України встановлено - кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 68 Конституції України ж передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі-ПК), встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до абзацу першого п.95.3 ст.95 ПК- стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п.36.1 ст. 36 ПК - податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий борг підприємства виник зі збору за спеціальне використання води виник внаслідок несплати податкових зобов'язань, нарахованих згідно розрахунку збору за спеціальне водокористування в частині використання води №9059330931 від 16.10.2014р. в сумі 1285,27 грн. (термін сплати - 19.11.2014р.) , та з урахуванням наявної на картці облікового рахунку платника податків переплати в сумі 271,72 грн. склав 1013, 85 грн.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК,платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платниками рентної плати за спеціальне використання води є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва (п. 255.1 ст. 255 ПК).

Відповідно до п. 255.3 ст. 255 ПК, об'єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Пунктом 255.11 ст. 255 ПК врегульовано порядок нарахування податкових зобов'язань з рентної плати за спеціальне використання води.

Згідно із п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПК, водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води та за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту - починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.

У відповідності до положень ст. 257 ПК, базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу. Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов'язань з рентної плати.

Платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкову декларацію, яка містить додатки, перелічені у п. 257.3 ст. 257 ПК.

Відповідно до п. 257.5 ст. 257 ПК, сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

Відповідальність платників рентної плати та контроль за її справлянням врегульована ст. 258 Податкового кодексу України.

Згідно п.п. 258.1.1, п.п. 258.1.2 п. 258.1 ст. 258 ПК, на платника рентної плати покладається відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних податкових декларацій згідно із нормами цього Кодексу та інших законодавчих актів. На суму податкових зобов'язань з рентної плати, що нарахована платником рентної плати за податковий (звітний) період, але не сплачена протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем граничного строку подання податкової декларації, нараховується пеня в порядку, встановленому розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 14.1.175 ст.14 ПК - податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог зазначеної норми, ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська було сформовано та направлено на адресу підприємства податкову вимогу №5423-25 від 20.11.2014р. на суму 1013,85 грн.

Згідно до вимог п. 58.3 ст. 58, п. 59.1 ст. 59 ПК - податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У матеріалах справи відсутні докази оскарження зазначеної вимоги у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК - органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 41.2 ст. 41 ПК- органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Згідно п.п. 95.1, 95.2 ст. 95 ПК - контролючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 ПК - контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК - стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направлено до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

На підставі викладеного, з урахуванням відсутності заперечень та відсутністю доказів остаточної сплати узгоджених зобов'язань, позов Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Дочірнього підприємства "Побут" Колективного підприємства Дніпропетровської виробничо-торгівельної фірма "Славутич" про стягнення заборгованості - підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Дочірнє підприємство "Побут" Колективного підприємства Дніпропетровської виробничо-торгівельної фірма "Славутич"( код ЄДРПОУ 24990779) на користь державного бюджету (код ЄДРПОУ 38753439) податкову заборгованість по збору за спеціальне використання води у розмірі 1013,85 грн. (тисяча тринадцять гривень вісімдесят п'ять копійок).

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя Р.А. Барановський