Постанова

від 14.05.2015 по справі 816/941/15-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2015 року м.ПолтаваСправа № 816/941/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кисличенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення боргу по сплаті страхових внесків, -

В С Т А Н О В И В:

23 березня 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 5037 грн. 76 коп (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог /а.с. 38/)

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надав до суду клопотання, в якому просив позовні вимоги задовольнити, справу розглядати без участі його представника /а.с. 61/.

Відповідач у судове засідання також не з'явився. Конверт із судовою повісткою, направлений за зареєстрованим місцем проживання відповідача: вул. Весела, 24, с.Кривуші, Полтавська область, 39702, повернувся до суду із відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на викладене, суд вважав за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних матеріалів справи.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа - підприємець 14.11.2011, номер запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 2 569 000 0000 002430 /а.с.17 - 18/.

ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування (єдиний внесок) з 01.01.2012 - 30.06.2013 /а.с.36/

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI (в редакції на час спірних правовідносин, далі - Закон № 2464) передбачено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За приписами пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464 для платників, зазначених у пункті 4 частини 1 статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Згідно з частиною 11 статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини 1 статті 4 цього Закону № 2464, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини 1 статті 7 Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до частини 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Пунктом 4.6. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-5, чинної на час спірних правовідносин, (надалі - Інструкція № 21-5) визначено, що фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, самостійно обчислюють для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску за кожну особу на місяць.

Платники сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Платники можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Із розрахунків УПФУ в Кременчуцькому районі Полтавської області вбачається, що відповідачем не здійснено доплату до мінімального страхового внеску за 2012 рік в розмірі 4572 грн 42 коп., та за І квартал 2013 року в розмірі 1 194 грн. 03 коп., за ІІ квартал 2013 року у розмірі 1194 грн 03 коп. /а.с. 9-11/.

Згідно частини 4 статті 25 Закону № 2464 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

На виконання вимог Закону № 2464 УПФУ в Кременчуцькому районі Полтавської області 13.02.2013 виставлено відповідачу вимогу про сплату боргу № Ф 44 на суму недоїмки 4572 грн 42 коп., 05.06.2013 виставлено вимогу №Ф-44 на суму недоїмки 1194 грн 03 коп. та штрафу в сумі 170 грн, та 05.08.2013 виставлено вимогу №Ф 44 на суму недоїмки 1194 грн 03 коп. /а.с. 11-13/.

Вимогу про сплату боргу № Ф 44 від13.02.2013 не вручено, конверт повернувся з відміткою поштового відділення "за закінчення терміну зберігання" , а вимогу №Ф-44 від 05.06.2013 та від 05.08.2013 вручено позивачу особисто /а.с. 14,15/ .

Відповідно до пункту 6.4. Інструкції № 21-5 у разі коли не можливо вручити платнику єдиного внеску вимогу поштою в зв'язку з відсутністю його за місцезнаходженням (відсутністю службових осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника єдиного внеску прийняти вимогу, вимога вважається врученою платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно пунктів 6.5., 6.6. Інструкції № 21-5 протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки платник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені.

У разі незгоди з розрахунком суми боргу, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, платник узгоджує її з органами Пенсійного фонду у порядку, встановленому Пенсійним фондом України, а у разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду - має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Про оскарження вимоги до суду платник зобов'язаний письмово повідомити протягом десяти робочих днів орган Пенсійного фонду, який направив вимогу.

Доказів оскарження вимог № Ф 44 від 13.02.2013, № Ф 44 від 05.06.2013 та №Ф 44 від 05.08.2013 в адміністративному або судовому порядку до суду сторонами не надано.

Водночас недоїмку зі сплати єдиного внеску та штрафні санкції у загальному розмірі 5610 грн 48 коп. відповідачем не погашено, що підтверджується витягом із картки особового рахунку відповідача /а.с. 31-32/.

Частиною 12 статті 9 Закону № 2464-VI встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Із дати набрання чинності змін до Закону № 2464 - VI, внесених Законом №406-VII від 04 липня 2013 року, повноваження щодо адміністрування єдиного внеску передано органам доходів і зборів.

Водночас за приписами пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" №406-VII від 04 липня 2013 року органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.

Як встановлено судом та підтверджується довідкою Кременчуцької ОДПІ №7807/10/16-03-250 від 08.04.2015 ОСОБА_1 здійснено сплату з єдиного соціального внеску і заборгованість становить 5037 грн 76 коп /а.с.34/

Суд враховує, що підприємницька діяльність ОСОБА_1 припинена 16.07.2014, номер запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем НОМЕР_2, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців /а.с.17-18/.

Водночас згідно із частиною 1 статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Таким чином у випадку припинення підприємницької діяльності - фізичної особи зобов'язання не припиняються, а залишаються за підприємцем як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ОСОБА_1, незважаючи на реєстрацію припинення її підприємницької діяльності, несе відповідальність за своїми зобов'язаннями, у тому числі, і за зобов'язаннями по сплаті недоїмки і штрафних (фінансових) санкцій, які виникли до припинення її підприємницької діяльності.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного суду України від 04 грудня 2013 року у справі № 6-125цс13.

Отже, ОСОБА_1 зобов'язаний сплатити борг по сплаті страхових внесків у розмірі 5037 грн. 76 коп.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області про стягнення із відповідача заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення боргу по сплаті страхових внесків задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області (ідентифікаційний код 22534624, вул. Карнаухова, 15, м. Кременчук, Полтавська область, 39610) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 5037 (п'ять тисяч тридцять сім) гривень 76 (сімдесят шість) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 19 травня 2015 року.

Суддя М.В. Довгопол