Постанова

від 18.05.2015 по справі 826/4498/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 травня 2015 року № 826/4498/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл Тек Строй" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оіл Тек Строй» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про:

визнання протиправною відмову відповідача у підписані «Договору про визнання електронних документі» та прийнятті податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, 1-м, 2-м Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва за 2014 рік платника ТОВ «Оіл Тек Строй»;

зобов'язати відповідача підписати «Договір про визнання електронних документів» №291220141 від 29.12.2014р. з ТОВ «Оіл Тек Строй»;

визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року, Звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за грудень 2014 року такими, що подані позивачем в день їх фактичного отримання відповідачем - 19 січня 2015 року, податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, 1-м, 2-м Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за 2014 рік - 03 лютого 2015 року;

скасувати податкове повідомлення - рішення №0008961501 від 12 лютого 2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2015 року відкрито провадження в адміністративний справі № 826/4498/15 закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 14 квітня 2015 року.

У судовому засіданні 14 квітня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заперечень проти позовних вимог до суду не надав.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Відповідачем проведено перевірку ТОВ «Оіл Тек Строй» за результатами якої 12.02.2015р. складено Акт №440/26-57-15-01-20 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2014 року (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п. 120.1 статті 120 ПК України, а саме неподання платником податків податкової звітності за грудень 2014 року.

На підставі встановленого порушення відповідачем 12.02.2015р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0008961501, яким за встановлене порушення позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі штрафних санкцій - 1020грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Згідно з пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПКУ, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПКУ, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно з п.76.2 ст.76 ПКУ, порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 1 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Згідно з п.120.1 статті 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між позивачем та відповідачем 09.10.2014р. укладено Договір №291220141 про визнання електронних документів реєстраційний номер 9057395184, який 23.01.2015р. був розірваний податковою інспекцією у зв'язку з порушенням товариством його істотних умов, зокрема, місцезнаходження юридичної особи не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцезнаходження ТОВ «Оіл Тек Строй» - м. Київ, вул. Тимофія Строкача, 1.

19 січня 2015 року ТОВ «Оіл Тек Строй» направлено в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку податкову декларацію з ПДВ за грудень 2014 року та Звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Квитанціями №1 та №2 від 19.01.2015р. підтверджено прийняття податкової звітності за грудень 2014 року та Звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Однак, 03.02.2015р. позивачем отримано Квитанцію №1 якою повідомлено про не прийняття документу - 1-м, 2-м Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва у зв'язку з тим, що можливо відсутній договір з ДФСУ.

Квитанцією №2 від 03.02.2015р. повідомлено позивача про не прийняття Договору про визнання електронних документів у зв'язку з виявленням помилки: місцезнаходження юридичної особи не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Необхідно звернутися до Держреєстратора щодо підтвердження відомостей.

Нормами ст.33 ПК України визначено, що податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.

Податковий період може складатися з кількох звітних періодів.

Базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

При цьому, п.34.1 ст.34 ПК України встановлюються наступні види податкових періодів: календарний рік; календарне півріччя; календарні три квартали; календарний квартал; календарний місяць; календарний день.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Кодексу, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п.46.5 ст.46 Кодексу).

Згідно п.48.1 ст.48 Кодексу, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п.46.5 ст.46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Відповідно до п.48.3 ст.48 Кодексу, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

В силу вимог п.48.5.1 п.48.5 ст.48 Кодексу, податкова декларація повинна бути підписана, зокрема, керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. При цьому достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

За приписами п.48.7 ст.48 Кодексу, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п.46.4 ст.46 цього Кодексу.

Одночасно нормами п.49.1 та абз.1 п.49.2 ст.49 Кодексу закріплено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Зокрема, п.49.18 ст.49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пп. 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (пп. 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу (пп. 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб-підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.5).

При цьому, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (п.49.3 ст.49 Кодексу).

У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк (п.49.5 ст.49 Кодексу).

Прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п.48.3 та п.48.4 ст.48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п.49.8 ст.49 Кодексу).

При цьому, порядок подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису встановлюється Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233 "Про подання електронної податкової звітності" (надалі - Інструкція).

Відповідно до п.1 розділу ІІ Інструкції, платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених в ст.3 Закону України "Про електронний цифровий підпис"; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/ блокований) (п.7 розділу ІІ цієї Інструкції).

За змістом п. 7 розділу ІІІ Інструкції, при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися певного порядку. Зокрема, перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним (пп.7.4 п.7 розділу ІІІ Інструкції).

Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС (пп.7.5 п.7 розділу ІІІ Інструкції).

Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС (пп.7.6 п.7 розділу ІІІ Інструкції).

Судом встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2014 року та Звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування прийняті відповідачем 19 січня 2015 року, що підтверджується Квитанціями №1 та №2, а тому суд приходить до висновку, що ТОВ «Оіл Тек Строй» своєчасно подано вказані податкові документи.

Отже, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині про визнання податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року, Звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за грудень 2014 року такими, що подані позивачем в день їх фактичного отримання відповідачем - 19 січня 2015 року та в частині визнання протиправним та скасування податкове повідомлення - рішення №0008961501 від 12 лютого 2015 року.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправною відмову відповідача у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік та визнання податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, суд відмовляє в її задоволенні з огляду на е, що позивачем не наданої доказів подання до податкового органу вказаної податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправною відмову відповідача у підписані «Договору про визнання електронних документі» та 1-м, 2-м Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва за 2014 рік платника ТОВ «Оіл Тек Строй», а також зобов'язати відповідача підписати «Договір про визнання електронних документів» №291220141 від 29.12.2014р. з ТОВ «Оіл Тек Строй» та визнати 1-м, 2-м Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за 2014 рік - 03 лютого 2015 року таким, що поданий позивачем в день їх фактичного отримання відповідачем - 19 січня 2015 року, суд відмовляє в їх задоволенні у зв'язку з тим, що відповідачем 23.01.2015 р. розірвано Договір про визнання електронних документів на тій підставі, що місцезнаходження підприємства не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Разом з тим, позивачем не надано суду достатніх доказів, що ТОВ «Оіл Тек Строй» підтвердило державному реєстратору відомості місцезнаходження підприємства.

Отже, у зв'язку з вищевикладеним суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл Тек Строй».

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл Тек Строй» задовольнити частково.

2. Визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року та Звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за грудень 2014 року такими, що подані ТОВ «Оіл Тек Строй» в день їх фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві - 19 січня 2015 року.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0008961501 від 12 лютого 2015 року.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Судові витрати в сумі 73,08 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл Тек Строй» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник