Рішення

від 14.05.2015 по справі 902/602/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 травня 2015 р. Справа № 902/602/15

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Горейка М.В.,

позивача: Романченко Л.І., довіреність вих. №13 від 13.05.2015р., паспорт серії АВ 273061 виданий Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області 30.10.2001р.;

Федорова А.Ф. (директор), паспорт серії А 705250 виданий Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області 03.04.1998р.;

відповідача: Левицького О.В., довіреність від 16.04.2015р., посвідчення ВІ №019 від 05.11.2007р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуддеталь" (вул. Малиновського, 10/3, м. Вінниця, 21018)

до : головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036)

про стягнення 149091 грн 97 коп.,

ВСТАНОВИВ :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробуддеталь" заявлено позов до головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про стягнення 149091 грн 97 коп. заборгованості згідно договору підряду №б/н від 02.04.2012р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем виконані підрядні роботи з поточного ремонту приміщень Реєстраційної служби Літинського районного управління юстиції (вул. Фабріціуса, 17, смт. Літин, Літинський район, Вінницька область), які відповідачем згідно акту виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідки про їх вартість форми КБ-3 прийнятті на загальну суму 92976 грн, однак ним неоплачені, з огляду на що у останнього виникла заборгованість по оплаті підрядних робіт на суму 92976 грн.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 28.04.2015р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/602/15 з призначенням її до розгляду.

В ході розгляду справи по суті представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладенні у позові.

Натомість представник відповідача позов не визнав та заперечував проти його задоволення, посилаючись на мотиви, наведені у своєму відзиві №б/н від 12.05.2015р. (вх. №06-52/4644/15 від 14.05.2015р.), в якому в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуддеталь" просив відмовити через необґрунтованість та безпідставність. Зокрема, відповідач у своє відзиві серед іншого зазначив, що позивач в період квітня 2012р. - квітня 2015р. жодного разу не звертався до відповідача з вимогою здійснити оплату виконаних робіт згідно договору підряду №б/н від 02.04.2012р., про наявність якого головному управлінню юстиції у Вінницькій області стало відомо у квітні 2015р. Крім того, на час проведення ремонтних робіт діяла постанова Кабінету Міністрів України №943 від 22.10.2008р., яка забороняла проведення ремонту за рахунок коштів загального та спеціального фондів державного бюджету до 2012р. Будь-які документи, які свідчили б про факт виконання робіт позивачем до головного управління юстиції у Вінницькій області не надходили, відповідно заборгованість на облік взято не було. Разом з тим, на даний час здійснити оплату за виконані ремонтні робот не можливо, у зв'язку із забороною оплати даних робіт встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2014р. №65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету».

Також останній звертає увагу суду на безпідставність вимоги позивача про стягнення суми інфляції з простроченого платежу за період просточки його оплати з 08.05.2012р. по 27.04.2015р., оскільки останній у вказаний період жодного разу не повідомляв відповідача про виконані роботи, що в свою чергу свідчить про свідоме збільшення позивачем розміру заборгованості.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

02.04.2012р. між головним управлінням юстиції у Вінницькій області (замовник), яке на момент розгляду справи відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 30.01.2015р. №115/5 перейменовано в головне територіальне управління юстиції у Вінницькій області (а.с. 59) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агробуддеталь" (підрядник) укладено договір підряду (а.с. 9-13).

Відповідно до п. 1.1 Договору підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, на свій ризик виконати за завданням замовника з використанням своїх матеріалів та устаткування, а замовник зобов'язується в порядку та на умовах визначених у договорі, прийняти та оплати ремонтно-будівельні роботи (роботи), визначеній в проектно-кошторисній документації на поточний ремонт приміщень Реєстраційної служби Літинського районного управління юстиції (вул. Фабріціуса, 17, смт. Літин, Літинський район, Вінницька область).

Згідно із п. 2.1 Договору сторони домовилися, що оплата виконаної підрядником роботи здійснюється за договірною ціною, яка становить 92976 грн 00 коп., в т.ч. ПДВ 15496,00 грн.

Відповідно до п.п. 3.1.2, 3.2 Договору розрахунки проводяться згідно актів здавання-приймання виконаних робіт. Розрахунок за договором проводиться замовником не пізніше 10 календарних днів після підписання сторонами акта здавання-приймання виконаної роботи.

Підрядник виконує роботи в строк до 01.11.2012р. (п. 4.1 Договору).

Згідно із п. 5.2.2 Договору замовник зобов'язаний оплати підряднику роботу в розмірах і в строки, встановлені договором.

Відповідно до п.п. 8.2, 8.3 Договору строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 договору та закінчується 31.12.2012р. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії.

Дефектним актом від 02.04.2012р. на поточний ремонт приміщень Літинського РУЮ сторонами визначено об'єми виконаних робіт (а.с. 16-18).

Згідно наявної в матеріалах справи договірної ціни на поточний ремонт приміщень Літинського РУЮ, що здійснюється у 2012р., локального кошторису № 2-1-1 на поточний ремонт приміщень вартість робіт становить 92976 грн (а.с. 14-15, 19-27).

Як встановлено судом, на виконання взятих на себе зобов'язань по виконанню робіт з поточного ремонту Реєстраційної служби Літинського районного управління юстиції позивач виконав, а відповідач без будь-яких зауважень прийняв підрядних робіт на загальну суму 92976 грн, що стверджується актом приймання виконаних будівельних робіт №6/27 за квітень 2012р. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2012 р. на суму 92976 грн (а.с. 37-44, 52).

Натомість відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт згідно вищевказаного акту не виконав, відтак у останнього виникла заборгованість щодо оплати вказаних робіт в сумі 92976 грн.

У зв'язку з не проведенням відповідачем розрахунків, позивач 30.03.2015р. звертався з претензією №4/12 від 30.03.2015р. до відповідача з вимогою погасити заборгованість за виконані роботи (а.с. 35), однак вказана претензія відповідачем була відхилена про що свідчить лист останнього наявний в матеріалах справи (а.с. 36).

Наведенні вище обставини в їх сукупності, стали підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості згідно договору підряду.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Зі змісту укладеного між сторонами договору від 02.04.2012р. вбачається, що він за правовою природою є договором підряду, а, відтак, правовідносини, які виникли у зв'язку з його виконанням регулюються положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Згідно із частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з частиною 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 92976 грн. правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 8283 грн 77 коп. - 3% річних за період прострочення з 08.05.2012р. по 27.04.2015р. та 47832 грн 20 коп. інфляційних втрат за період з вересня 2012 по березень 2015р., за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних є правомірними, оскільки відповідають умовам чинного законодавства.

Як встановлено судом та передбачено п. 3.2 Договору розрахунок за цим договором проводиться замовником не пізніше 10 календарних днів після підписання сторонами акта здавання-приймання виконаної роботи. Оскільки акт було підписано 27.04.2012р., строк виконання зобов"язання з оплати робіт настав 08.05.2012р., відтак наявні правові підстави для нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Здійснивши обрахунок інфляційних втрат та 3% річних у вказаних позивачем періодах за допомогою програми "ЛІГА.ЗАКОН", суд визначив їх в наступному розмірі: інфляційні втрати в сумі 158559 грн 39 коп. та 3% річних в розмірі 8520 грн 68 коп. , однак враховуючи те, що в даному випадку підстав, визначених п.2 ч.1 ст.83 ГПК України, для виходу за межі позовних вимог у суду немає, до стягнення підлягають інфляційні втрати та 3% річних саме у заявленому позивачем розмірі: інфляційні втрати в сумі 47832 грн 20 коп. та 3% річних - 8283 грн 77 коп.

Що стосується заперечень відповідача, викладених у відзиві №б/н від 12.05.2015р. (вх. №06-52/4644/15 від 14.05.2015р.), то вони не беруться судом до уваги, оскільки не спростовують обставин, встановлених судом підчас розгляду даної справи.

Зокрема, судом оцінуються критично твердження відповідача відносно того, що позивач жодного разу не звертався до нього з вимогою здійснити оплату виконаних робіт згідно договору підряду №б/н від 02.04.2012р., оскільки вказані доводи не мають жодного правового обґрунтування, так як матеріалами справи підтверджується підписання уповноваженою особою головного управління юстиції у Вінницькій області вказаного договору та складеного на його виконання акту виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт, а відтак і обізнаність відповідача про існування зобов'язань щодо оплати виконаних ремонтних робіт згідно умов даного договору.

Твердження відповідача щодо існування в Постанові Кабінету Міністрів України заборони на проведення ремонту за рахунок коштів загального та спеціального фондів державного бюджету до 2012р., не надіслання на його адресу документів, які свідчили б про факт виконання робіт позивачем, не взяття на облік заборгованості, наявності на даний час заборони оплати даних робіт, суд відхиляє, оскільки між сторонами у справі виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (ч. 1 ст. 1 Цивільного кодексу України), що регулюються актами цивільного законодавства України.

Відповідно до п. 1.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 Цивільного кодексу України) або на відсутність вини (статті 614, 617 Цивільного кодексу України чи стаття 218 Господарського кодексу України).

Крім того, суд також відхиляє доводи відповідача відносно того, що в період з 08.05.2012р. по 27.04.2015р. позивач жодного разу не повідомляв його про виконані роботи, відтак свідомо збільшив розмір заявлених до суду розмір 3% річних та інфляційних втрат, оскільки підписавши акт приймання виконаних ремонтних робіт без будь-яких заперечень та зауважень, головне управління юстиції у Вінницькій області погодилось з видами та обсягом виконаних робіт, їх вартістю, а відтак із виникненням у нього обов'язку щодо їх оплати.

Інші доводи відповідача не спростовують факт виконання робіт позивачем та не можуть нівелювати встановлений ст. 837 ЦК України обов'язок відповідача по їх оплаті.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуддеталь" про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи обґрунтованими та такими, що підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, а відтак підлягають задоволенню судом в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 34939304) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуддеталь" (вул. Малиновського, 10/3, м. Вінниця, 21018, код ЄДРПОУ 30362737) 92976 грн основного боргу, 47832 грн 20 коп. інфляційних втрат, 8283 грн 77 коп. - 3% річних та 2981 грн 84 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19 травня 2015 р.

Суддя Тварковський А.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи