Рішення

від 14.04.2015 по справі 910/6996/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2015Справа №910/6996/15-г

За позовом Приватного акціонерного товариства «ОТІС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гарант-Сервіс»

про стягнення 54 539,21 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Самойленко М.Л. - довіреність №73 від 02.07.2014 року;

від відповідача: не з'явилися;

Обставини справи :

Приватне акціонерне товариство «ОТІС» звернулася до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гарант-Сервіс» про стягнення 54 539,21 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати вартості виконаних робіт, згідно умов Договору D2N12789 на поставку та монтажно-налагоджувальні роботи ліфтового обладнання від 14.04.2011 року.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов стягнувши з відповідача на свою користь 51 520,00 грн. - основного боргу, 3 019,21 грн. - 3% річних, 1 827,00 грн. - судового збору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.03.2015 року порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 14.04.2015 року.

09.04.2015 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 41 520,00 грн. - основного боргу, 3 019,21 грн. - 3% річних.

В судове засідання 14.04.2015 року представники відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.04.2015 року представник позивача зменшені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 14.04.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.04.2011 року між Приватним акціонерним товариством «ОТІС» (далі по тексту - підрядник, позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гарант-Сервіс» (далі по тексту - відповідач, замовник) укладено Договір D2N12789 на поставку та монтажно-налагоджувальні роботи ліфтового обладнання (далі по тексту - Договір).

Згідно з розділом 1 Договору, позивач зобов'язався виготовити, поставити і провести монтажно-налагоджувальні роботи ліфтового обладнання (№ 1- № 4 в/п 1000 кг на 2 зупинки кількістю 4 одиниці) для об'єкту по вул. Червоноткацька в м. Київ. В свою чергу Відповідач зобов'язався провести приймання поставленого обладнання та сплатити вартість обладнання та виконаних робіт, за ціною визначеною розділом 2 Договору.

Загальна вартість Договору складає 963 840,00 гривень. (п.2.1. Договору).

Відповідно до п.2.2. Договору, розрахунки по договору здійснювати шляхом поетапної оплати:

- 1-й етап - 50% вартості обладнання, протягом 5 (п'яти) банківських днів після підписання Договору.

- 2 й етап -50% вартості обладнання за два тижні до відвантаження обладнання.

- 3-й етап - 50% вартості монтажно-налагоджувальних робіт протягом 5 банківських днів після прибуття обладнання на об'єкт монтажу.

Подальші розрахунки - 50% вартості монтажно-налагоджувальних робіт здійснюються Замовником щомісяця на підставі акту (форми КБ-2в, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками Сторін.

Акт виконаних робіт готує Підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику Замовника в термін не пізніше 27 числа звітного місяця. Уповноважений представник Замовника протягом трьох робочих днів перевіряє обґрунтованість акту та підписує його в частині фактично виконаних об'ємів робіт. Оплата за виконані роботи здійснюється на протязі п'яти банківських днів після підписання акту.

Роботи за договором виконані позивачем в повному обсязі та прийняті відповідачем у повному обсязі, що підтверджується підписаними між сторонами Довідками про вартість виконаних робіт та актами виконаних робіт (копії зазначених документів містяться в матеріалах справи).

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти оплати вартості виконаних позивачем робіт, відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість зі сплати вартості виконаних робіт в розмірі 41 520,00 грн., на підтвердження іншого суд не надано жодного доказу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання, передбачені умовами Договору, виконав належним чином, а відповідач не сплатив на користь позивача вартість виконаних робіт, та має перед ним заборгованість в розмірі 41 520,00 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 41 520,00 грн. - основного боргу, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3 019,21 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пунктів 3.1. та 3.2. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Згідно з п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3 019,21 грн. - 3% річних, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гарант-Сервіс» (03115, м. Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 136, кімната 34, код ЄДРПОУ 34585552) на користь Приватного акціонерного товариства «ОТІС» (03062, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЧИСТЯКІВСЬКА, будинок 32, код ЄДРПОУ 14357579) 41 520 (сорок одну тисячу п'ятсот двадцять) грн. 00 коп. - основного боргу, 3 019 (три тисячі дев'ятнадцять) грн. 21 коп. - 3% річних, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 12.05.2015 року.