cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" травня 2015 р. Справа № 911/1574/15
Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м Київ до Комунального підприємства «Оберіг», Київська обл., с. Забір'я про стягнення 6 862,92 грн., за участю представників:
позивача:Конопліцький І.В., довіреність №14-10 від 14.01.2015 року; відповідача:Совенко П.Н., керівник;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У квітні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до Комунального підприємства «Оберіг» (відповідача) про стягнення 795,84 грн. інфляційних втрат, 1 044,70 грн. 3% річних, 5 022,38 грн. пені, а загалом 6 862,92 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання з оплати переданого природного газу за договором №13/12000-БО-17 купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.04.2015 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 23.04.2015 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 23.04.2015 року розгляд справи було відкладено на 14.05.2015 року.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
28.12.2012 року між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та Комунальним підприємством «Оберіг» (покупець) укладено договір №13/12000-БО-17 купівлі-продажу природного газу, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статі 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ) на умовах цього договору.
Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків ? до їх повного здійснення (п. 11.1 договору).
Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної сплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.
Поясненнями позивача, підписаними сторонами актами передачі-приймання природного газу підтверджується факт передачі позивачем відповідачу в період з січня 2013 року по квітень 2013 року та у жовтні 2013 року природного газу на суму 369 545,75 грн.
Однак, відповідач у встановлений п. 6.1 договору строк не оплачував переданий позивачем газ, а остаточний розрахунок здійснив з простроченням, що підтверджується реєстром прийнятих платежів та інформацією про надходження коштів, копії яких містяться в матеріалах справи.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором з передання відповідачу газу протягом січня 2013 року ? квітень 2013 року та жовтня 2013 року, а відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого у цей період газу.
Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).
Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, позивачем нараховані 795,84 грн. інфляційних втрат, 1 044,70 грн. 3% річних, 5 022,38 грн. пені, а загалом 6 862,92 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання з оплати переданого природного газу за договором №13/12000-БО-17 купівлі-продажу природного газу від 28.12,2012 року.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, позов в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 795,84 грн. та 3 % річних в розмірі 1 044,70 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати переданого природного газу за даним договором у спірний період на підставі ст. 625 ЦК України також є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 ГК України.
Відповідно до п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем п. 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати спожитого газу нараховано 5 022,38 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.
Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 5 022,38 грн., яка нарахована позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати спожитого газу за вказаним договором є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.
Судовий збір у розмірі 1 827,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства «Оберіг» (08145, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Забір'я, вул. Гончаренко, буд. 12, код 32445998) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720) 5 022 (п'ять тисяч двадцять дві) грн. 38 коп. пені, 1 044 (одну тисячу сорок чотири) грн. 70 коп. 3% річних, 795 (сімсот дев'яносто п'ять) грн. 84 коп. інфляційної складової боргу, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 19.05.2015 р.
Суддя Т.Д. Лилак
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2015 |
Оприлюднено | 22.05.2015 |
Номер документу | 44240181 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Лилак Т.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні