Рішення

від 14.05.2015 по справі 911/1229/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2015 р. Справа № 911/1229/15

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

до Підприємства об'єднання громадян «Керченське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих «Крим-Пак»

про стягнення 72890,17 євро та 21333619,71 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача : Жадобін В.І., довір. № 010-01/4766 від 28.07.2014 р.

від відповідача : не з'явився

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - АТ «Укрексімбанк», позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Підприємства об'єднання громадян «Керченське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих «Крим-Пак», м. Керч (далі - Підприємство «Крим-Пак», відповідач) про стягнення 72890,17 євро та 21333619,71 грн.

Згідно з приписами ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 р. у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та встановлено забезпечити розгляд господарських справ Господарського суду Автономної Республіки Крим - Господарським судом Київської області, а господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва, господарських справ Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.

У зв'язку з викладеним, розгляд даної справи здійснюється господарським судом Київської області.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 30.09.2011 р. з АТ «Укрексімбанк» генеральної кредитної угоди № 8411N1, в рамках якої між банком та позичальником було укладено кредитні договори № 7307К16 від 16.07.2007 р., № 8412К2 від 05.07.2012 р., № 8414К1 від 27.02.2014 р. та № 8414К2 від 27.01.2014 р., за якими у зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань з оплати кредиту утворилась заборгованість, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суми заборгованості за кредитом у розмірі 61492,56 євро та 14562304,87 грн., заборгованості за процентами у розмірі 7841,17 євро та 4064241,99 грн., заборгованості за комісією за управління кредитною лінією у розмірі 412553,25 грн., пені за прострочення основного боргу за кредитом у розмірі 2736,42 євро та 920393,55 грн.; пені за прострочення процентів за кредитом у розмірі 382,34 євро та 177555,73 грн., пені за несвоєчасне погашення комісії за управління кредитом у розмірі 20553,27 грн., 3% річних за прострочення основного боргу за кредитом у розмірі 394,23 євро та 109957,27 грн., 3% річних за прострочення процентів за кредитом у розмірі 43,45 євро та 20075,02 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення комісії за управління кредитом у розмірі 2407,08 грн., а також 953577,69 грн. інфляційної складової боргу.

Розгляд справи відкладався.

У судових засіданнях 14.04.2015 р. та 14.05.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання 14.04.2015 р. та 14.05.2015 р. представника не направив.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 14.05.2015 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

30.09.2011 року між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (банк) та Підприємством об'єднання громадян «Керченське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих «Крим-Пак» (позичальник) було укладено Генеральну угоду № 8411N1 (далі - Генеральна угода), що регулює загальні засади співпраці між банком та позичальником щодо фінансування програми по розвитку діяльності позичальника, яка містить усі напрями діяльності підприємства позичальника, зазначені у Бізнес-плані позичальника.

Відповідно до п. 1.2 Генеральної угоди, метою цієї Генеральної угоди є визначення загальних умов фінансування інвестиційної, торгово-закупівельної, виробничої та іншої діяльності позичальника, яке здійснюється відповідно до цієї Генеральної угоди шляхом укладення кредитних договорів.

Згідно з п. 4.2 Генеральної угоди, кредитний договір укладається сторонами за умови позитивного рішення банку відповідно до конкретних потреб позичальника у фінансуванні та інших домовленостей між сторонами і повинен визначати валюту та суму кредиту чи ліміт кредитної лінії, термін користування кредитними коштами, розмір процентів за користування кредитом та плат за кредитним договором, комісій та інших платежів за кредитним договором, рахунки для обслуговування кредиту, графік надання і погашення кредиту та інші умови.

Загальний ліміт заборгованості за Генеральною угодою поширюється на кредитні договори, укладені до моменту набуття чинності цією Генеральною угодою та є такими, що діятимуть в рамках цієї Генеральної угоди і є відповідними додатками до цієї Генеральної угоди згідно з додатком I до цієї Генеральної угоди, а також на всі кредитні договори, які будуть укладені в рамках цієї Генеральної угоди протягом її дії. Валюта договорів в рамках Генеральної угоди - долари США, євро, українська гривня (пп. 4.5.1 п. 4.5 Генеральної угоди).

У відповідності з пп. 5.2.6 п. 5.2 Генеральної угоди позичальник зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі погашати банку заборгованість за кредитом, сплачувати проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі за кредитним договором.

У подальшому між банком та позичальником було укладено низку додаткових угод до Генеральної угоди (копії наявні в матеріалах справи), за якими змінювалась комісія за управління кредитною лінією, збільшувалася процента ставка, вносилися зміни до додатку I до Генеральної угоди.

Судом встановлено, що до укладення Генеральної угоди між банком та позичальником було укладено кредитний договір № 7307К16 від 16.07.2007 р. на виконання умов якого банком було надано позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії з лімітом: у валюті кредитування в розмірі - 61492,56 євро та у гривневому еквіваленті в розмірі - 690870,00 грн. (кредит-1).

Пунктом 3.2 кредитного договору № 7307К16 було передбачено кінцевий термін погашення кредиту-1 - 15.12.2014 р. зі сплатою процентів за користування кредитом в порядку та в розмірі, встановлених відповідними положеннями даного кредитного договору та додаткових угод до нього.

Відповідно до умов кредитного договору № 7307К16 позичальник взяв на себе зобов'язання погашати кредит-1, сплачувати проценти за користування кредитом-1, комісію за управління кредитом-1, комісію за зміну умов кредитного договору № 7307К16, а також виконувати інші зобов'язання за кредитним договором № 7307К16 щодо сплати відсотків за користування кредитом, а також плату за управління кредитом (п.п. 3.2, 3.4, 3.5 та пп.пп. 4.1.1, 4.1.2 п. 4.1 кредитного договору № 7307К16).

Факт видачі кредитних коштів за кредитним договором № 7307К16 від 16.07.2007 р. підтверджується випискою (роздруківкою) з позичкового рахунку позичальника (міститься в матеріалах справи). Таким чином, позивач, як кредитор, виконав свої зобов'язання перед відповідачем, як боржником за кредитним договором № 7307К16 від 16.07.2007 р.

На виконання умов Генеральної угоди між банком та позичальником було укладено кредитний договір № 8412К2 від 05.07.2012 р., згідно якого банком було надано позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії з лімітом 11000000,00 грн. (кредит-2).

Кінцевим терміном погашення кредиту-2 є 15.12.2014 р. (п. 3.2 кредитного договору № 8412К2) зі сплатою процентів за користування кредитом в порядку та в розмірі, встановлених відповідними положеннями даного кредитного договору та додаткових угод до нього.

Відповідно до умов кредитного договору № 8412К2 позичальник взяв на себе зов'язання погашати кредит-2, сплачувати проценти за користування кредитом-2, комісію за управління кредитом-2, комісію за зміну умов кредитного договору № 8412К2, а також виконувати інші зобов'язання за кредитним договором № 8412К2 (п.п. 3.2, 3.4, 3.5 та пп.пп. 4.1.1, 4.1.2 п. 4.1 кредитного договору 8412К2).

Факт видачі кредитних коштів за кредитним договором № 8412К2 від 05.07.2012 р. підтверджується випискою (роздруківкою) з позичкового рахунку позичальника (міститься в матеріалах справи). Таким чином, позивач, як кредитор, виконав свої зобов'язання перед відповідачем, як боржником за кредитним договором № 8412К2 від 05.07.2012 р.

Також на виконання умов Генеральної угоди між банком та позичальником було укладено кредитний договір № 8414К1 від 27.01.2014 р., відповідно до якого банком було надано позичальнику кредит у сумі 3000000,00 грн. (кредит-3) із кінцевим терміном погашення кредиту-3 - 15.12.2014 р. (п.п. 2.3, 2.4 кредитного договору № 8414К1) та зі сплатою юцентів за користування кедитом-3 в порядку та в розмірі, встановлених кредитним договором № 8414К1.

Згідно з умовами кредитного договору № 8414К1 позичальник взяв на себе зобов'язання погашати кредит-3, сплачувати проценти за користування кредитом-3, комісію за управління кредитом-3, комісію за зміну умов кредитного договору № 8414К1, а також виконувати інші зобов'язання за кредитним договором № 8414К1 (п.п. 3.1, 3.2 та п.п. 4.1, 4.2 кредитного договору № 8414К1).

Факт видачі кредитних коштів за кредитним договором № 8414К1 від 27.01.2014 р. підтверджується випискою (роздруківкою) з позичкового рахунку позичальника (міститься в матеріалах справи). Таким чином, позивач, як кредитор, виконав свої зобов'язання перед відповідачем, як боржником за кредитним договором № 8414К1 від 27.01.2014 р.

На виконання умов Генеральної угоди між банком та позичальником було укладено кредитний договір № 8414К2 від 27.01.2014 р., відповідно до якого банком було надано позичальнику кредит у сумі 1100000,00 грн. (кредит-4) із кінцевим терміном погашення кредиту-4 - 15.12.2014 р. (п.п. 2.3, 2.4 кредитного договору № 8414К2) та зі сплатою процентів за користування в порядку та в розмірі, встановленими кредитним договором № 8414К2.

Відповідно до умов кредитного договору № 8414К2 позичальник взяв на себе зобов'язання погашати кредит-4, сплачувати проценти за користування кредитом-4, комісію за надання траншу за кредитним договором № 8414К2, комісію за зміну умов кредитного договору № 8414К2, а також виконувати інші зобов'язання за кредитним договором № 8414К2 (п.п. 3.1, 3.2 та п.п. 4.1 кредитного договору № 8414К2).

Факт видачі кредитних коштів за кредитним договором № 8414К2 від 27.01.2014 р. підтверджується випискою (роздруківкою) з позичкового рахунку позичальника (міститься в матеріалах справи). Таким чином, позивач, як кредитор, виконав свої зобов'язання перед відповідачем, як боржником за кредитним договором № 8414К2 від 27.01.2014 р.

Відповідно до п. 7.2 кредитних договорів № 7307К16 та № 8412К2 у разі невиконання зобов'язань згідно з пп. 3.4.1 п. 3.4., пп. 3.5.1 п. 3.5 відповідних кредитних договорів позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному в умовами зазначених кредитних договорів.

Крім того, згідно з положеннями п. 10.2 кредитних договорів № 8414К1 та № 8414К2 у випадку невиконання позичальником будь-яких грошових зобов'язань за такими договорами, останній сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному в умовами зазначених кредитних договорів.

Проте, позичальник не виконував належним чином свої зобов'язання в частині повернення кредиту та сплати процентів за вказаними кредитними договорами, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість по кредиту та заборгованість за нарахованими процентами, що і спричинило звернення банку до суду.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідачем порушені умови Генеральної угоди № 8411N1 від 30.09.2011 р. та кредитних договорів № 7307К16 від 16.07.2007 р., № 8412К2 від 05.07.2012 р., № 8414К1 від 27.01.2014 р., № 8414К2 від 27.01.2014 р., що призвело до виникнення заборгованості за кредитними договорами, розмір якої станом на 03.03.2015 р. становить 61492,56 євро та 14652304,87 грн. заборгованості за кредитом, заборгованості за процентами у розмірі 7841,17 євро та 4064241,99 грн., заборгованості за комісією за управління кредитною лінією у розмірі 412553,25 грн., пені за прострочення основного боргу за кредитом у розмірі 2736,42 євро та 920393,55 грн.; пені за прострочення процентів за кредитом у розмірі 382,34 євро та 177555,73 грн., пені за несвоєчасне погашення комісії за управління кредитом у розмірі 20553,27 грн., 3% річних за прострочення основного боргу за кредитом у розмірі 394,23 євро та 109957,27 грн., 3% річних за прострочення процентів за кредитом у розмірі 43,45 євро та 20075,02 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення комісії за управління кредитом у розмірі 2407,08 грн., а також 953577,69 грн. інфляційної складової боргу.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1049 цього ж кодексу передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як встановлено судом, відповідач у встановлений кредитними договорами строк взятих на себе договірних зобов'язань за кредитними договорами не виконав, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість по сплаті кредиту та відсотків.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позов, контррозрахунок заборгованості або докази внесення коштів на погашення кредиту за кредитними договорами № 7307К16 від 16.07.2007 р., № 8412К2 від 05.07.2012 р., № 8414К1 від 27.01.2014 р., № 8414К2 від 27.01.2014 р. суду не надав.

З урахуванням викладеного та з'ясування судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за неповернутим кредитом у сумі 61492,56 євро та 14652304,87 грн. підлягають задоволенню.

Також позов АТ «Укрексімбанк» містить вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом відповідно до п. 3.2 кредитних договорів.

Розмір відсотків, визначений банком, становить 7841,17 євро та 4064241,99 грн., нарахованих за кожним окремим кредитним договором окремо за загальний період з 20.05.2014 р. до 03.03.2015 р. (розрахунок міститься в матеріалах справи), є обґрунтованим, у зв'язку з чим відсотки за користування кредитом підлягають стягненню з відповідача в заявленій позивачем сумі.

Заявлена до стягнення заборгованість за комісією за управління кредитною лінією у розмірі 412553,25 грн. також є обґрунтованою, у зв'язку з чим підлягає стягненню з відповідача в заявленій позивачем сумі.

Крім того, позивач звертається з вимогою про стягнення з відповідача пені за прострочення основного боргу за кредитом за кредитними договорами № 7307К16 від 16.07.2007 р., № 8412К2 від 05.07.2012 р., № 8414К1 від 27.01.2014 р., № 8414К2 від 27.01.2014 р. у розмірі 2736,42 євро та 920393,55 грн., нарахованої за кожним кредитним договором окремо за загальний період з 06.06.2014 р. до 03.03.2015 р. (розрахунок міститься в матеріалах справи), а також пені за прострочення процентів за кредитом у розмірі 382,34 євро та 177555,73 грн. та пені за несвоєчасне погашення комісії за управління кредитом у розмірі 20553,27 грн.

Як зазначалось вище, відповідно до п. 7.2 кредитних договорів № 7307К16 та № 8412К2 у разі невиконання зобов'язань згідно з пп. 3.4.1 п. 3.4., пп. 3.5.1 п. 3.5 відповідних кредитних договорів позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному в умовах наведених кредитних договорів.

Крім того, згідно з положеннями п. 10.2 кредитних договорів № 8414К1 та № 8414К2 у випадку невиконання позичальником будь-яких грошових зобов'язань за такими договорами, останній сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, вказаному в умовах зазначених кредитних договорів.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір пені, заявленої до стягнення позивачем з відповідача, є обґрунтованим, у зв'язку з чим пеня підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у заявленому останнім розмірі.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за прострочення основного боргу за кредитом у розмірі 394,23 євро та 109957,27 грн., 3% річних за прострочення процентів за кредитом у розмірі 43,45 євро та 20075,02 грн., 3% річних за комісією за управління кредитною лінією у розмірі 2407,08 грн., а також 953577,69 грн. інфляційної складової боргу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати основного боргу за кредитом, процентів за кредитом та комісії за управління кредитною лінією з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 3% річних за прострочення основного боргу за кредитом у розмірі у розмірі 394,23 євро та 109957,27 грн., 3% річних за прострочення процентів за кредитом у розмірі 43,45 євро та 20075,02 грн., 3% річних за комісією за управління кредитною лінією у розмірі 2407,08 грн., а також 953577,69 грн. інфляційних втрат, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону (розрахунок міститься в матеріалах справи).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Підприємства об'єднання громадян «Керченське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих «Крим-Пак» (98302, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Кокоріна, 59, код 03967808) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, код 00032112) - 61492 (шістдесят одну тисячу чотириста дев'яносто два) євро 56 євроцентів та 14652304 (чотирнадцять мільйонів шістсот п'ятдесят дві тисячі триста чотири) грн. 87 коп. заборгованості за кредитом, 7841 (сім тисяч вісімсот сорок один) євро 17 євроцентів та 4064241 (чотири мільйони шістдесят чотири тисяч двісті сорок одну) грн. 99 коп. заборгованості за процентами, 412553 (чотириста дванадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят три) грн. 40 коп. заборгованості за комісією за управління кредитною лінією, 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) євро 42 євроценти та 920393 (дев'ятсот двадцять тисяч триста дев'яносто три) грн. 55 коп. пені за прострочення основного боргу за кредитом; 382 (триста вісімдесят два) євро 34 євроценти та 177555 (сто сімдесят сім тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 73 коп. пені за прострочення процентів за кредитом, 20553 (двадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят три) грн. 27 коп. пені за комісією за управління кредитною лінією, 394 (триста дев'яносто чотири) євро 23 євроценти та 109957 (сто дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 27 коп. 3 % річних за прострочення основного боргу за кредитом, 43 (сорок три) євро 45 євроцентів та 20075 (двадцять тисяч сімдесят п'ять) грн. 02 коп. 3 % річних за прострочення процентів за кредитом, 2407 (дві тисячі чотириста сім) грн. 08 коп. 3 % річних за комісією за управління кредитною лінією, 953577 (дев'ятсот п'ятдесят три тисячі п'ятсот сімдесят сім) грн. 69 коп. інфляційних втрат, 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 19.05.2015 р.

Суддя В.М. Бабкіна