Рішення

від 14.05.2015 по справі 917/621/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2015 Справа №917/621/15

за позовом Прокурора Київського району м. Полтави в інтересах держави в особі:

1) Полтавської обласної ради, вул. Жовтнева, 45, м. Полтава, 36018;

2) Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Болєма", вул. Шевченка, 62, м. Полтава, 36039

про стягнення 13994,84 грн.

Суддя Пушко І.І..

Представники:

Від прокуратури: Конарєва А.А. - начальник відділу прокуратури м. Полтави;

Від позивача: 1) не з'явився;

2) Данілова Н.Н., довіреність від 05.01.2015 року №29-14/20;

Від відповідача: Хникін С.О., довіреність від 07.04.2015 року.

Рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 28.04.2015 року.

Суть справи : Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за договором №3459 "С" від 01.10.2012 року на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, з яких: 8341,19 грн. - основний борг; 5371,18 грн. -пеня; 44,04 грн. - 3% річних; 238,43 грн. - інфляційні витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати отриманої теплової енергії, у зв'язку з чим позивач вказує на існування підстав для нарахування і стягнення пені, та 3% річних.

У відзиві на позов від 14.05.2015 року відповідач позовні вимоги визнає частково - в частині основного боргу, проти задоволення пені заперечує посилаючись на те, що борг виник за керівництва попереднього власника. Також відповідач просить суд зважаючи на ту обставину, що ним в даний час виконується будівництво опорних пунктів для Збройних Сил України, в задоволенні пені відмовити.

Полтавська обласна рада звернулась до суду з клопотанням про розгляд справи без участі представника, яке задовольняється судом.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

01.10.2012 року між сторонами було укладено договір № 3459 "С" на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (надалі Договір), згідно якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення нежитлових приміщень продовольчих магазинів що в м. Полтаві по вул. Халтуріна, 8 та вул. Жовтнева, 46.

При цьому сторони узгодили наступне:

- оплата за опалення,що проводить споживач, стягується на підставі тарифів, встановлених уповноваженим органом. На момент укладення договору відповідно до діючих тарифів: вартість 1Гкал - 802,18 грн. (без ПДВ), 962,62 грн. з урахуванням ПДВ для потреб інших споживачів (ІІІ група). Оплата за опалення проводиться за фактично використану кількість теплової енергії (п. 30 Договору);

- відповідно до п. 16 договору облік споживання теплової енергії на опалення проводиться по лічильнику тепла в магазині продовольчих товарів по вул. М.Бірюзова, 36 (згідно додатку № 1 до Договору);

- обсяг теплової енергії, який постачається Споживача в розрахунковому періоді визначається Теплопостачальною організацією розрахунковим способом відповідно до теплового навантаження об'єктів (згідно СНиП 2.04.05-91 «Отопление, вентиляція и кондиционирование») з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, визначеного згідно СНиП 2.01.01-82 (Строительная климатография и геофизика) та наведений в п. 3 Додатку № 2 «Розрахунок обсягу теплової енергії» щодо продовольчих магазинів по вул.Халтуріна, 8 та вул.Жовтневій, 46 (п. 30 договору);

- всі розрахунки по даному договору проводяться на підставі рахунку, виписаного теплопостачальною організацією" споживачу з обов'язковим застосуванням діючих тарифів. Споживач зобов'язується сплачувати за опалення за затвердженим тарифом в строк до 10 числа місяця наступного за розрахунковим з урахуванням суми проміжних платежів, а також можлива попередня оплата (п. 31 Договору);

- факт отримання споживачем теплової енергії фіксується щомісячно Актом приймання-передачі теплової енергії, який складається сторонами відповідно до вимог чинного законодавства і Договору. Уразі неповернення відповідачем Акту приймання-передачі теплової енергії в п'ятиденний термін, як це передбачено пунктом 12 Договору, він, підписаний теплопостачальною організацією в односторонньому порядку, вважається оформленим відповідно до вимог чинного законодавства і підтверджує факт надання відповідачу теплової енергії (п.31 Договору);

- у випадку несплати у вказані у договорі строки нараховується пеня у розмірі 1% за кожен день прострочки платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги" від 20.05.1999 №686-XI , а також стягуються 3% річних та інфляційні витрати від простроченої суми згідно ст. 625 ЦК України (п.31 Договору);

- даний договір заключний на період а) для опалення з 01.10.2012 р. по 31.12.2015 р.; б) в частині розрахунків до їх повного завершення. Договір вважається продовженим щорічно, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення договору або перегляд не буде заявлено однією із сторін ( п. 37 Договору).

Позивачем надані акти прийняття-передачі теплової енергії за жовтень 2014 року по лютий 2015 року, оформлені в порядку п. 31. Договору, та рахунки на оплату, які свідчать про відпуск теплової енергії споживачу та її вартість, а також реєстри, що підтверджують факт вручення відповідачу актів та рахунків згідно вимог.

Як свідчить розрахунок позивача, договірні зобов'язання в частині оплати отриманої теплової енергії відповідачем належним чином не виконувались внаслідок чого утворилась заборгованість. Так за період з 01.10.2014 по 28.02.2015 за відпущену теплову енергію до сплати нараховано 12444,23 грн. При цьому встановлено, що відповідачем проведено оплати в рахунок погашення зазначеної суми лише 4103,04 грн., у зв'язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 8 341,19 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно з п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настаються правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Позивач на підставі ст. 230 ГК України та п. 31 договору нарахована пеня в розмірі 1% за кожний день прострочки платежу, але не більше 100% боргу згідно з Законом України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги" в розмірі 5371,18 грн. за період з 11.11.2014 по 15.03.2015 на грошові зобов'язання жовтня 2014 року - лютого 2015 року.

Вирішуючи позов в частині вимог про стягнення пені суд приймає до уваги наступне.

Частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Разом з тим, пунктом 1 статті 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 статті 83 ГПК України надає господарському суду право, ухвалюючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У пунктом 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Як встановлено судом, відповідач порушив строки розрахунків за Договором і має заборгованість, яка станом на момент розгляду справи в суді не погашена.

Посилання відповідача на важкий фінансовий стан і виникнення заборгованості за попередніх власників судом відхиляється, так як ця не є виключною обставиною для зменшення пені, проте суд приймає до уваги доводи відповідача стосовно виконання ним в даний час будівництва опорних пунктів та фортифікаційних споруд для Збройних Сил України. Зазначена обставина підтверджується договором будівельного підряду №16/04 від 16.04.2015 року. Добровільна допомога армії в даний час, на переконання суду, є виключною обставиною для зменшення пені. Крім цього, судом враховується, що сума неустойки в розмірі 5371,18 грн. за незначний період прострочки (з 11.11.2014 по 15.03.2015), на думку суду, є завищеною.

Оцінивши наявні у справі докази та доводи сторін суд, керуючись п. 3 ст. 83 ГПК України, вважає за можливе зменшити розмір пені на 30%. Таким чином, до стягнення підлягає 3759,83 грн. пені, а в іншій частині пені у позові відмовляється.

Стаття 625 ЦК України визначає обов'язок боржника сплатити грошову суму на вимогу кредитора, а також 3 % річних від простроченої суми.

Позивачем заявлено до стягнення 3 % річних в сумі 44,04 грн. за період з 11.11.2014 року по 15.03.2015 року на грошові зобов'язання жовтня 2014 року - лютого 2015 року. Та 238,43 грн. втрат від інфляційних процесів за зобов'язаннями за період з січня по лютий 2014 року.

При перевірці наданого позивачем розрахунку судом виявлено, що період та розмір нарахування 3% річних, інфляційних є обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства України, тому, приймаючи до уваги, що судом встановлено прострочення відповідачем грошового зобов'язання, позов в цій частині вимог задовольняється в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р., судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки. Таким чином, судові витрати відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Стосовно звернення прокурора з позовом в інтересах держави суд враховує таке.

Засновником позивача є Полтавська обласна рада, а власником - територіальні громади сіл, селищ і міст Полтавської області в особі Полтавської обласної ради. Внаслідок безоплатного споживання теплової енергії позивач не отримує кошти необхідні для розрахунків з енергопостачальниками і газопостачальними підприємствами, яке може призвести до припинення відпуску природного газу та електричної енергії, що потягне за собою виникнення перебоїв або припинення подачі теплової енергії споживачам. Таким чином, прокурор звернувся до суду з позовною заявою в інтересах органу, уповноваженою державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Полтавської обласної ради в особі Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", який уособлює інтереси держави.

Керуючись ст. ст. 44-49 (ч.2), 82, 83 (п.3 ч. 1), 84-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Болєма", вул. Шевченка, 62, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 34612423 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2-а, м. Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 03338030 - 8341 грн. 19 коп. основного боргу; 3759 грн. 83 коп. - пені; 44 грн. 04 коп. - 3% річних; 238 грн. 43 коп. - інфляційні витрати.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Болєма", вул. Шевченка, 62, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 34612423, в доход Державного бюджету України - 1827 грн. 00 коп. судового збору.

4. В частині стягнення 1611,35 грн. пені у позові відмовити.

5. Видати накази при набранні рішенням законної сили.

Суддя Пушко І.І.